83.Політико-правова ідеологія анархізму (п.Прудон, м.Штірнер, м.Бакунін). П’єр прудон - ідеї

• Рушійною силою суспільства є суперечність між особистістю та суспільством

• Експлуатація в буржуазному суспільстві тримається на нееквівалентному обміні між працею і капіталом

• Для встановлення в суспільстві справедливості потрібно здійснити не політичний, а економічний переворот, який немож­ливий без зміни погляду на власність

• Експлуатація людини людиною походить з права сильного

• Держава не тільки експлуатує суспільство, але й здійснює, допомагає буржуазії отримувати прибуток і збільшувати свою власність

• Вищий ступінь досконалості суспільства - поєднання порядку й анархії – безвладдя

• Анархія - це порядок, заснований не взаємовигідних договорах, укладених між індивідами, сім'ями, групами, містами, провінціями, а не на інститутах державної влади та законах

• Суспільство майбутнього буде організоване як федерація вільних асоціацій, поєднуючи індивідуальну та колективну свободу;

Соціалізм - єдино справедливий лад, метою якого є звільнення особистості від експлуатації, злиднів, поневолення буржуазією, державою, церквою, а комунізм - це гніт і рабство, лад, який перешкоджає вільному розвиткові особистості, її здібностей, порушує рівність, однаково винагороджуючи працю та лінощі, талант і дурість

МАКС ШТІРНЕР - Єдиний і його власність

• Відстоював чисту свободу, котру він закликав звільнити від будь-якої підлеглості (держави, партій, церкви)

• В державі не може бути свободи для індивіда, оскільки кожна держава-деспотія

• Висловлювався проти будь-якої держави і права, проти будь-яких норм, принципів та ідей, що претендують на значущість для всіх індивідів

• Кожна особа повинна бути автономною

• Критикував політичний лад, буржуазну Усіляко обстоював приватну власність, вважаючи її основою реалізації свого "Я";

Закликав усіх стати відвертими егоїстами

Михайло Бакунін (1814–1876) розвивав теорію анархо-колективізму Анархічна теорія Бакуніна склалася до середини 60-х років

1. Заперечення Бога, його культу і служіння йому.

2. Свобода є абсолютне право всіх дорослих чоловіків і жінок. Бакунін не погоджується з кантівським визначенням свободи, обмеженої свободою інших: «свобода знаходить у свободі інших підтвердження і розширення в нескінченність». Людина вільна тільки серед вільних людей, при рівності усіх. Здійснення свободи в рівності є справедливість.Поважати свободу ближнього є обов’язок.

3. «Свобода повинна бути єдиним початком усієї соціальної організації, як політичної, так і економічної». Вся історія людства, стверджував Бакунін, «була лише вічним і кривавим приношенням бідних людських істот у жертву якій-небудь безжалісній абстракції: богу, батьківщині, могутності держав, національній честі, правам історичної свободи, суспільному благу».Держава не менше зло, ніж експлуатація людини людиною, і усе, що робить держава, — теж зло. Незалежно від форми будь-яка держава прагне поневолити народ насильством і обманом. Держава розбещує і тих, хто наділений владою, роблячи їх честолюбними і корисливими деспотами, і тих, хто примушений коритися владі, роблячи їх рабами. Тому Бакунін обґрунтовує «безумовне виключення всякого принципу авторитету і державної необхідності».

4. Здійснити соціальну революцію — значить зруйнувати всі установи нерівності і насильства, в першу чергу державу. На відміну від політичної соціальна революція здійсниться за допомогою народної сили, народного бунту. Оскільки свобода всіх народів солідарна, то єдиній європейській і світовій реакції народи протиставлять загальну революцію, «яка забезпечить свободу і незалежність кожної нації через солідарність усіх націй». Революціонер вперше в російській політико-правовій думці допускав свободу і незалежність націй.

120