62. Погляди на державу та право Джєймса Медіссона

За походженням належав до плантаторської аристократії штату Віргінія.

За своїми поглядами на державу та право був близьким до А. Гамільтона й Т. Джефферсона, вважав, що:

-тільки республіка може забезпечити як природні, так і політичні права громадян, внутрішню справедливість, порядок та збережен­ня суверенітету;

• основною причиною соціальних розходжень і конфліктів в суспільстві є економічні інтереси;

• найбільш стабільним, життєздатним і схильним до підтримки помірної форми правління є середній клас

• -державна влада повинна засновуватися на принципах її роз­поділу на законодавчу, виконавчу та судову, ці три гілки мають складати єдину систему стримувань та противаг;

• провідним засобом забезпечення внутрішніх стримувань і противаг в умовах республіки є бікамералізм-поділ законодав­чих зборів на дві палати;

• основні права та свободи людини мають бути законодавчо закріплені й гарантовані;

-обстоював політичний плюралізм і свободу політичної діяль­ності, що не заборонена законом; поділ влади; рівність усіх форм власності та їх захист державою; гарантування приватної власно­сті; право на захист передбачених законом можливостей людини у суді; право на правову допомогу та невиконання явно злочинних наказів; право відповідати тільки за діяння, скоєні в часі та просторі дії закону та ін.;

• важливу роль у захисті конституційних прав і свобод американських громадян має відігравати суворий Конституцій­ний контроль.

Багато з цих та інших державно-правових ідей зусиллями Дж. Медіссона було матеріалізовано в КонституціїСША. За практич­не їх втілення його по праву називали "батьком американської Конституції

63Державно-правові погляди Джона Адамса

Джон Адамс (1735-1826)-державнпй діяч США, учасник 1-го і 2-го Континентальних конгресів представників англійських колоній в Північній Америці. З 1780 р. представник США в Гаазі, де в 1782 р. домігся визнання Нідерландами незалеж­ності США. Брав участь у переговорах, які закінчилися під­писанням Версальського мирного договору 1783 р. США з Англією, був першим американських посланником в Англії (1785-1788 рр.). Після повернення на Батьківщину став одним з лідерів федералістів. У 1789-1797 рр.-віце-президент, а протя­гом 1791-1801 рр. - Президент США. Автор робіт "Думки про уряд" (1776 р.), "На захист конституцій урядової влади в США" (1787-1788 рр.) та ін.

Визначальні погляди можна звести до низки положень.

1. Виступив послідовним супротивником правління більшості й одним з ідеологів сучасного консерватизму.

2. Обгрунтував необхідність відокремлення та незалежності законодавчої, виконавчої та судової влади.

3. Виклав принципи системи стримувань і противаг гілок влади.

4. Захищав двопалатну легіслатуру (верхня палата - аристо­кратична, нижня - демократична).

5. Допускав і визнавав доцільність монархічної форми правлін­ня за умови стримування та взаємного урівноваження влади

64. Джон Маршал.

Завзятий супротивник Т. Джеферсона і, відповідно, його ідей, напрямку дій та прибічників, Дж.Маршал суто в юридичному аспекті поглибив принципи федералізму як верховенства конституції.Іншою серед його найбільших заслуг перед країною було те, що саме він установив визначені основоположні принципи конституційної інтерпретації, без яких конституція була б документом, який неможливо змінювати. Він наполягав на тому, що конституція не може ефективно діяти довгий час, якщо вона не буде гнучкою.

Так, до очевидного принципу, стосовно якого повноваження федерального уряду є тільки такі, які можуть бути визнаними точно або опосередковано в словах конституції, він додає інший принцип: оскільки встановлено, що владу надано федеральному уряду конституцією, остільки влада повинна інтерпретуватися широко. Аргумент стосовно такої позиції підтримувався досить точними словами в конституції, яка надає конгресу повноваження створювати всі закони, які будуть необхідними, і підходити до досягнення виконання повноважень, про які в ній говориться, а всі інші повноваження передати цією конституцією урядові США, або будь-якому департаменту, або відповідному держслужбовцю.

Взагалі Джон Маршал підходив до вирішення проблем конституційного права в широкому контексті, який створювала сама конституція. Свою аргументацію він розбудовував на теоріях високого ступеня абстракції, пояснюючи свої доводи здоровим глуздом, коли певні поняття та речі вважалися йому "очевидними", "ясними" та "безсумнівними". І з таких очевидних передумов, які він постійно шукав, знайшовши, робив остаточні висновки.

Особливо важливими для розвитку державно-правових інституцій США були постійні спроби Маршала стримувати деспотичне використання законодавчої влади, особливо в штатах, де було немало прикладів використання їхніх законодавчих органів для пограбування окремих громадян через скасування права власності: Маршал навіть безпеку суспільства розглядав як залежну від недоторканості майна. Він постійно доводив, що конституція не встановлює вільної асоціації штатів, які мають права, що переважають права федерального уряду. Величезна різноманітність прав штатів оцінювалася ним вкрай негативно, оскільки тоді доходило до таких випадків, коли штати намагалися використовувати федеральні органи навіть для встановлювання податків.

65.Вчення І.Канта про державу і право. Іммануїл Кант Критика практичного розуму» «Критика чистого розуму» «До вічного миру»

Світогляд - дуалістичний

• Існування об’єктивного світу, але він принципово непізнавальний

• Вплив Ж.-Ж. Руссо (але відмова від перебільшення ролі людського розуму та менш радикальні політичні погляди)

• У теорії пізнання два періоди – Докритичний та Критичний

Мораль та право

• Категоричний імператив

• Роби так, щоб твій намір міг бути загальним законом.

• У сфері моральності – це свобода на базі розуму

• Право потребує, щоб обмежити сваволю однієї особи щодо іншої

• Джерело моралі та права – практичний розум, мета – встановити загальну свободу, внутрішній(мораль) та зовнішній примус (право); забезпечення моральності та легальності вчинків

• Різниця між моральністю і легальністю

• Для морального закону потрібна повага до нього (усвідомлення обов’язку)

• Дії завершенні з зовнішніх причин (право)

• Право – мінімум моралі

• Право надає моральній особистості умови самореалізації

Право

• Складність визначення права

• Право виводиться з чистих форм розуму

• Принципи права

• Оберігай своє

• Не порушуй чужого права

• Воздавай кожному по справедливості

• Правопорядок – слідування цих принципів, незалежність від зовнішніх обставин

• Право - сукупність умов, за яких сваволя однієї людини сумісна з сваволю іншої з точки зору загального закону та свободи

• Природнє право – апріорне, розумне, ідеал права

• Позитивне – виникає з волі законодавця; історичне, мінливе

Правова держава

• Правова держава – об'єднання багатьох людей підпорядкованих правовим законам

• Громадянський стан

• Свобода (Можливість самостійно шукати своє щастя)

• Рівність (всі рівною мірою підкоряються законам, крім глави держави

• Самостійність (громадяни мають право голосу)

• Влада має бачити в громадянах повноцінних партнерів

• Поділ влади (субординація), відокремлення церкви від держави, суверенітет моральної особи, обмеження покарань

Міжнародне право

• Вічний мир – мирне співіснування всіх народів

• Федерація самостійних, рівноправних держав республіканського (правового) типу