18. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника (строковий, безстроковий).

Працівник має право розірвати як безстроковий, так і строковий трудовий договір. Про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, працівник повинен письмово попередити роботодавця за два тижні незалежно від того, чи працівник виконує в даний час трудову функцію, чи перебуває на лікарняному або у відпустці.

У визначений працівником строк роботодавець повинен розірвати трудовий договір у разі неможливості працівником продовжувати роботу, а саме:

• при переїзді на нове місце проживання;

• переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;

• вступ до навчального закладу;

• неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;

• вагітність;

• догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом;

• догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи;

• вихід на пенсію;

• прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин.

Крім того, працівник також має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір у разі невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору. Працівник має право достроково розірвати строковий трудовий договір за наявності певних умов, а саме:

• хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором;

• порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового

договору та при наявності поважних причин, що зазначені як підстава для розірвання безстрокового трудового договору.

19. Поняття колективного договору.

Колективний договір – угода між власником підприємства/установи/організації, або уповноваженим ним органом угода між власником організації/установи/фірми з одного боку і трудовим колективом з іншого, яка укладається з метою урегулювання виробничих, соціально-економічних і трудових відносин, що потребують додаткової регламентації з урахуванням особливостей здійснення праці на даному виробництві та питань не врегульованих трудовим законодавством.

Зміст колективного договору:

1. Зміна в організації виробництва і праці.

2. Забезпечення продуктивної зайнятості.

3. Нормування і оплата праці; встановлення форми, системи заробітної плати та інших видів трудових виплат.

4. Встановлення гарантій і компенсацій.

5. Участь трудового колективу у розподілі прибутку(якщо передбачено статутом).

6. Режим робочого дня, тривалість робочого дня і відпочинку.

7. Умови і охорона праці.

8. Забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організація відпочинку працівників.

9. Гарантії діяльності проф. кому. Та інших організацій працівників.

10. Умови регулювання оплати та встановлення міжкваліфікаційних та міжпосадових співвідношень в оплаті праці.

20. Порядок надання відпусток.

Щорічна основна відпустка надається через 6 місяців після початку безперервної роботи на підприємстві. Відпустка до закінчення 6 місяців може бути надана в таких випадках:

• жінкам, яким щорічна відпустка надається перед відпусткою в зв’язку з вагітністю та пологами;

• жінкам, які мають двох і більше дітей до 15 років;

• інвалідам, незалежно від причини інвалідності, які визнані такими медико-соціальною експертизою;

• неповнолітнім;

• чоловікам, дружини яких знаходяться у відпустці в зв’язку з вагітністю чи пологами;

• особам, звільненим після проходження військової чи альтернативної служби за умови, що вони працевлаштувалися не пізніше трьох місяців після закінчення служби;

• сумісникам, які використовують відпустку за основним місцем роботи;

• працівникам, які успішно навчаються та бажають приєднати основну відпустку до відпустки у зв’язку з навчанням;

• працівникам, які мають путівку;

• працівникам-вихователям сімейних будинків.