
- •1. Громадяни, як суб’єкти трудового права.
- •2. Підвищена матеріальна відповідальність за трудовим правом.
- •3. Види матеріальної відповідальності.
- •4. Соціальна відпустка.
- •5. Комісія з трудових спорів (ктс) як обов’язків первинний орган з розгляду трудових спорів.
- •6. Трудові відпустки.
- •7. Загальний порядок прийняття на роботу.
- •8. Тарифна система оплати праці та її складові елементи.
- •9. Поняття відпочинку та його види.
- •Підстави прийняття трудового договору.
- •11. Поняття і предмет трудового права.
- •12. Норми і правила з техніки безпеки і виробничої системи.
- •13. Охорона праці неповнолітніх.
- •14. Матеріальна відповідальність підприємства/установи/організації за шкоду заподіяну працівником.
- •15. Кзпп (кодекс законів про працю) та інші законодавчі акти України, що регулюють трудові відносини.
- •16. Судовий розпорядок розгляду трудових спорів.
- •17. Поняття надурочних робіт і порядок їх проведення.
- •18. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника (строковий, безстроковий).
- •19. Поняття колективного договору.
- •20. Порядок надання відпусток.
- •21. Принципи трудового права.
- •22. Повна матеріальна відповідальність за трудовим правом.
- •23. Порядок відшкодування нанесеної шкоди.
- •24. Порядок звільнення з роботи.
- •25. Поняття охорони праці за трудовим правом.
- •26. Підстави (умови) матеріальної відповідальності.
- •27. Поняття і види відпусток. Порядок їх надання.
- •28. Оплата праці при відхилені від умов передбачених тарифами.
- •29. Системи оплати праці (почасова, відрядна).
- •30. Заходи заохочення за сумлінне виконання трудових обов’язків.
- •31. Охорона праці жінок.
- •32. Юридична відповідальність за порушення трудових обов’язків. Поняття дисциплінарного поступку.
- •33. Відпустки без збереження заробітної плати.
- •34. Поняття і види трудового договору.
- •II. За формою:
- •35. Гарантія і компенсації.
- •36. Основні права і свободи громадян, закріплені в Конституції, що визначають принципи регулювання відносин.
- •37. Поняття матеріальної відповідальності за трудовим правом.
- •38. Тарифна система організації праці.
- •39. Поняття заробітної плати.
- •40. Заходи стягнення за порушення трудових обов’язків і порядок їх застосування.
- •41. Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •42. Суб’єкти трудового права.
- •43. Методи забезпечення трудової дисципліни.
- •44. Поняття, підстави виникнення і зміст трудових правовідносин.
- •45. Поняття і зміст трудового договору.
- •46. Порядок укладання колективного договору. Зміст.
- •47. Поняття і види робочого часу.
- •48. Переведення на іншу роботу.
- •49. Відмежування трудового права від суміжних галузей права (цивільне, господарське, конституційне, адміністративне).
- •50. Інструктаж і навчання працівників правилам техніки безпеки і виробничої санітарії. Види інструктажів.
- •51. Поняття внутрішнього трудового розпорядку як основи організації праці.
12. Норми і правила з техніки безпеки і виробничої системи.
13. Охорона праці неповнолітніх.
Трудове законодавство України встановлює додаткові гарантії охорони праці неповнолітніх. Система гарантій обумовлена фізіологічними, психологічними й віковими особливостями неповнолітніх. З метою захисту життя, здоров’я та працездатності неповнолітніх встановлено мінімальний вік прийняття їх на роботу та заборона залучення неповнолітніх до робіт, на яких забороняється застосування осіб молодше вісімнадцяти років.
Міністерством охорони здоров’я України затверджено «Перелік важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, я на яких забороняється застосовування праці неповнолітніх». До цього переліку включені як підземні роботи, так і інші роботи зі шкідливими та небезпечними умовами праці.
Однією з гарантій забезпечення працездатності неповнолітніх є заборона залучати осіб молодше 18 років до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Також забороняється залучати до тривалої роботи по підійманню та переміщенню важких речей осіб віком до 15 років.
Для неповнолітніх встановлюється скорочена тривалість робочого часу, надається щорічна основна відпустка подовженої тривалості у зручний для них час, забороняється залучати їх до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.
14. Матеріальна відповідальність підприємства/установи/організації за шкоду заподіяну працівником.
15. Кзпп (кодекс законів про працю) та інші законодавчі акти України, що регулюють трудові відносини.
16. Судовий розпорядок розгляду трудових спорів.
17. Поняття надурочних робіт і порядок їх проведення.
Надурочні роботи - роботи понад встановлену тривалість робочого часу. Як правило, надурочні роботи не допускаються. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Залучення працівника до надурочних робіт може компенсуватись лише підвищеною оплатою, компенсація таких робіт відгулом не допускається.
Власник або уповноважений ним орган може застосовувати такі роботи лише у виняткових випадках, що визначені законодавством:
при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення
громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;
при проведенні громадсько-необхідних робіт по водопостчанню, газопостачанню,
опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв'язку - для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правила їх функціонування;
при необхідності закінчити розпочату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин
чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, якщо припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, якщо несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;
при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення
або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
для продовження роботи при нез'явленні працівника, який заступає, коли робота не
допускає перерви, в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов'язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.
Працівники, які уклали трудовий договір з умовою про неповний робочий час, не можуть залучатися до надурочних робіт. Вони можуть залучатися до роботи понад встановлену за погодженням сторін тривалість робочого часу лише на підставі взаємної домовленості з оплатою роботи, виходячи із звичайних (одинарних) розцінок.
Не вважається надурочною також робота, виконувана у таких випадках:
робота, яка виконується понад встановлену тривалість робочого часу, але за власною
ініціативою працівника;
робота, виконувана педагогічними працівниками понад норму педагогічного
навантаження, встановлену законодавством, без обіймання штатної посади за додаткову плату в одинарному розмірі (наприклад, за завідування навчальним кабінетом, проведення позакласної роботи з фізичного виховання, за класне керівництво тощо);
робота, виконувана науково-педагогічними працівниками у зв'язку з обійманням посад
деканів, їх заступників чи керівників інших підрозділів вищих навчальних закладів без звільнення від основного викладацького навантаження;
робота, виконувана на підставі трудового договору у порядку сумісництва;
робота, виконувана у зв'язку з режимом ненормованого робочого дня;
робота, виконувана у порядку відпрацювання днів відпочинку, наданих відповідно до ч. 3 ст. 73 КЗпП України.
До надурочних робіт забороняється залучати:
вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;
осіб, молодших вісімнадцяти років;
працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять.
Жінки, які мають дітей від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх згодою.
Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.