1.2. Пропозиція: зміст і фактори, що на неї впливають

Пропозиція - це обсяг товарів та послуг, який виробники хочуть і можуть поставити на ринок за різною ціною за певний проміжок часу. Сталий причинно-наслідковий зв'язок між ціною та обсягом товарів (послуг), який товаровиробник здатний поставити на ринок, виражається законом пропозиції.

Зміст закону пропозиції полягає в тому, що чим вища ціна (за інших однакових умов ),тим більше товару за такою ціною товаровиробники готові запропонувати на ринок упродовж певного проміжку часу, і навпаки, чим нижча ціна, тим менше товарів виробник бажатиме і зможе поставити на ринок. Із визначення випливає прямий зв'язок між ціною і пропозицією товару.

Пропозиція, як і попит, набуває форми не тільки індивідуальної, а й ринкової пропозиції. Ринкова пропозиція визначається як загальна сума індивідуальних пропозицій, а крива ринкової пропозиції складається із сукупності індивідуальних обсягів товарів, запропонованих усіма виробниками цього товару за певною ціною.

Крива ринкової пропозиції будується аналогічно ринковій кривій попиту (рис. 1.2).

Рис. 1.2 Графік кривої ринкової пропозиції [5, c.125]

Як бачимо, крива ринкової пропозиції дорівнює сумі кривих індивідуальних пропозицій. Зміни у самій пропозиції зміщують криву б праворуч або ліворуч. Це зумовлюється не зміною ціни, а неціновими чинниками.

Розглянемо фактори, що зумовлюють зсув кривої:

• нецінові фактори впливу на пропозицію;

• технологічний прогрес. Застосування нових технологій, наприклад, у виробництві йогуртів дає змогу скоротити період визрівання продукту, продовжити термін зберігання ним корисних властивостей, зменшити собівартість одиниці продукції. Це сприяє розширенню пропозиції йогуртів на ринку, відтак крива 5в зсувається праворуч;

• зміна цін на ресурси. Зростання цін на ресурси (за інших незмінних умов) призводить до збільшення витрат виробництва, зростання собівартості продукції, що змушує підприємця скорочувати пропозицію свого товару. Тому крива пропозиції зсувається ліворуч;

• зміна цін на споріднені товари. Якщо, наприклад, ціна на маргарин зростає, а на йогурти залишається незмінною, то підприємець, що виробляє йогурти, шукатиме альтернативний спосіб застосування своїх ресурсів і, вірогідно, спрямує їх на виробництво маргарину, зменшивши тим самим виробництво йогуртів;

• зміни у бюджетно-податковій політиці. У випадку зростання ставки оподаткування крива зміститься ліворуч;

• очікування підприємців. Оптимістичні очікування підприємців сприятимуть зсуву кривої 5в праворуч, а песимістичні зумовлять й зміщення ліворуч.

1.3. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага

Взаємодія попиту і пропонування визначає ринкову рівновагу. Ринкова рівновага – це стан ринку, за якого обсяги попиту та пропонування збігаються. Криві попиту і пропонування в точці кількісно-цінової рівноваги перетинаються (Рис. 1.4). Цей характерний графік називається «Хрестом Маршала» або «Ножиці Маршала».

Рівноважна ціна – це ринкова ціна Р*, за якої обсяг попиту дорівнює обсягу пропонування. Це ціна, яка задовольняє і продавців, і покупців, за цією ціною їхні інтереси співпадають. У точці рівноваги відсутні як дефіцит, так і надлишок товарів, отже, зникають чинники, які спричиняють зміну ціни.

Рівноважний обсяг − це певна кількість продукції Q*, яка реалізована (може бути продана) за ціною P*.

Рівновага окремого ринку певного товару, називається частковою рівновагою. Її умовою є:

(1.4)

Припустімо, що функції попиту та пропозиції обидві є лінійними, тоді для лінійного випадку можна знайти аналітичний вираз для рівноважних цін та обсягу: (1.5)

Тут b, d, c − додатні параметри, а − довільний фіксований параметр. Тоді аналітично рівноважна ціна й рівноважний обсяг можуть бути визначені таким чином . Із умови рівноваги випливає, що , тобто . Звідси виводимо рівноважну ціну:

(1.6)

Підставивши ціну згідно у будь-яку з формул отримаємо алгебраїчний вираз для визначення рівноважного обсягу:

(1.7)

Ринковий механізм – це тенденція ціни на вільному ринку змінюватися доти, доки ринок не досягне рівноваги. У точці рівноваги відсутні як дефіцит, так і надлишок товарів, отже зникають чинники, які спричиняють зміну ціни.

За одночасних змін попиту і пропонування відбувається зміщення точки рівноваги, а рівень нових рівноважних цін і обсягів визначається відносними змінами попиту та пропозиції.

Розглянемо загальний механізм впливу непрямих податків на ринкову рівновагу на прикладі виробників. Виробники розглядають податки як збільшення витрат виробництва, що за інших рівних умов означає скорочення пропонування, крива пропонування зміщує ліворуч на величину податку. Зміщення кривої пропонування залежить не тільки від величини податку, але й від способу його стягнення.

П одаток може стягуватись як певна сума з одиниці товару або як відсоток до ціни товару. У ви­падку потоварного податку − як сума з одиниці товару − крива пропонування зміщується паралельно до по­чаткової на величину податку по вертикалі, точка рівноваги зміщуєть­ся з до (рис. 1.4).

У точці нової рівноваги ціна пропонування P_S, яка визначає виторг продавців, відрізняється від рівноважної – ціни попиту , за якою купують товар покупці, на величину податку: P_D-P_S=Т. Знаходження параметрів нової рівноваги потребує відповідної корекції рівнянь пропонування або попиту. Якщо ми приймаємо, що P_S =P_D-Т, то параметри нової рівноваги визначаються шляхом корекції рівняння пропонування:

(1.8)

Відтак у точці рівноваги Е1:

, (1.9)

звідки визначаються нові рівноважні ціна та обсяг продукції.

Обидва методи розрахунку дають однаковий результат і з точки зору математики є однаково прийнятними. Проте, з огляду на економічний зміст перетворень, обґрунтованою є корекція саме пропонування, оскільки податок є його неціновим чинником і зрушує криву пропонування.