3.1 Географічне середовище і природокористування.

Частина природи, з якою взаємодіє людське суспільство називається географічним або навколишнім середовищем. Взаємодія людства з навколишнім середовищем виглядає як свого роду «обмін речовин», в процесі якого люди вилучають необхідні їм ресурси, а повертають відходи своєї господарської діяльності. Природні ресурси прийнято класифікувати на:

• вичерпні – нафта, газ, вугілля, ліс, земля, тварини, тощо;

• невичерпні – повітря, вода, енергія Сонця, енергія вітру;

Природні ресурси розміщуються нерівномірно. Забезпеченість ними залежить від доступних запасів і темпів використання. Заходи, спрямовані на вивчення, освоєння і перетворення навколишнього середовища, називаються природокористуванням. Воно може бути:

• раціональним - коли використання ресурсів компенсується заходами щодо їх відновлення і охорони;

• нераціональним - коли використання ресурсів загрожує їх виснаженням або руйнацією навколишнього середовища ;

Відповідно зростаюче населення і нераціональне природокористування загрожують людству глобальною екологічною кризою.

3.2 СВІТОВІ ПРИРОДНІ РЕСУРСИ.

Мінеральні ресурси становлять сировинну базу для розвитку промисловості. В їх числі :

• Рудні копалини (залізо, мідь, золото, алюміній, тощо);

• Нерудні копалини (кам’яна і калійна сіль, будівельні матеріали, фосфорити, алмази і т.д.);

• паливно-енергетичні ресурси (нафта, природний газ, вугілля);

Корисні копалини являють собою вичерпний ресурс. Тому велике значення має пошук нових родовищ та раціональне використання видобутої сировини.

Вода є відносно невичерпним ресурсом. Тим не менше населення багатьох територій і країн вже сьогодні відчуває нестачу прісної води. Пояснюється це тим, що прісні води складають лише 2,5 % об’єму гідросфери і суттєво залежать від кліматичних умов. Більше 90 % водних ресурсів припадає на води Світового океану. Світовий океан має величезні і різноманітні ресурси, в їх числі: риба і морські тварини, нафта, природний газ, метали, енергія припливів і відпливів, тощо.

Світові земельні ресурси - це земна поверхня, придатна для проживання і господарського використання. Їх загальний фонд нараховує 134 мільйонів км. кв. Для сільського господарства найважливіше значення мають орні землі, природні луки й пасовища. Найбільшими запасами орної землі володіють такі країни як США, Індія, Росія, Канада, Україна.

Ліси є вичерпним, але відновлюваним ресурсом, що охоплює близько 30 % суходолу. Найбільші лісові площі розташовані в Росії, Канаді, США, Бразилії. Найціннішим лісовим ресурсом залишається деревина.

4 СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО.

4.1 Світове господарство і міжнародний поділ праці.

Світове господарство - це сукупність взаємопов’язаних між собою національних господарств країн світу. Кожна країна в ньому має свою спеціалізацію – тобто пріоритетний розвиток певних галузей. Завдяки спеціалізації виник міжнародний географічний поділ праці.

Галузі міжнародної спеціалізації зорієнтовані на збут продукції за кордоном і визначають роль країни у міжнародному поділі праці. Наприклад:

• Автомобілебудування є спеціалізацією таких країн як Японія, Німеччина, Італія, США, Південна Корея;

• Металургія є спеціалізацією таких країн як Японія, США, Росія, Україна, Німеччина, Італія.

• Вирощування зернових культур є спеціалізацією таких країн як Канада, Австралія, Україна, Казахстан, Росія;

Основними центрами сучасного світового господарства являють собою: США , Західна Європа, Азіатсько-Тихоокеанський регіон, кожен з яких становить близько 20 % світової економіки.

Розвиток світового господарства на сучасному етапі вирізняє економічна інтеграція – тобто розширення і поглиблення економічних взаємовідносин між різними країнами.