11. Порядок оцінки стійкості роботи об’єкту в надзвичайних ситуаціях

При більшості надзвичайних ситуаціях, наприклад, вибухах нафтопродуктів, дії напору сильного вітру, основним вражаючим чинником, що діє на виробничі будівлі, споруди, обладнання, є повітряна ударна хвиля, основним параметром якої є надмірний або надлишковий тиск або тиск швидкісного напору. В інших випадках дію вражаючих факторів можна порівняти з дією надлишкового тиску – це відноситься, наприклад, до дії землетрусу, хвилі прориву при катастрофічному затопленні і в інших випадках.

Як кількісний показник стійкості об’єкту до впливу надлишкового навантаження приймається значення надмірного тиску, за якого будівлі, споруди і обладнання об’єкту зберігаються або отримують слабке і середнє руйнування. Це значення надмірного тиску прийнято вважати межею стійкості об’єкта до ударної хвилі,

За межу стійкості будь-якого елемента об’єкту /будівля, споруда, обладнання/ приймається мінімальне значення , за якого елемент отримає середнє руйнування.

Послідовність оцінки:

1. При здійсненні оцінки стійкості виробничого підприємства спочатку визначають максимальні параметри тих вражаючих факторів, які можуть суттєво впливати на стійкість основних елементів об’єкту:

- для вибуху вибухо - небезпечної речовини в відкритому або закритому просторі - максимальне значення надлишкового тиску повітряної хвилі;

- для землетрусу – визначають інтенсивність землетрусу і відповідну йому величину надмірного тиску;

- для катастрофічного затоплення - визначають можливу висоту хвилі прориву на об’єкті та тиск водної хвилі прориву;

- для сильного штормового або ураганного вітру визначають тиск швидкісного напору;

2. Виділити основні елементи об’єкту і визначити ступені їх руйнування залежно від додаткового навантаження повітряної або іншої хвилі.

Таблиця 9.1 Ступінь руйнування та межа стійкості елементів цеху залежно від надлишкового тиску(зразок)

Основні елементи цеху	Ступінь руйнування основного елементу залежно від величини надлишкового тиску				Межа стійкості для основного елементу, кПа
	Слабкі	Середні	Сильні	Повні
Будинок виробничого приміщення – будинок з металевим каркасом і бетонним заповненням з площею скління 30%	10 - 20	20 - 30	30 - 40	40 - 50	20
Відкрито розташовані трансформатори	10 - 30	30 - 50	50 - 60	60	30

4. Визначити межу стійкості елементів( ) при дії надлишкового тиску – це найменше значення надлишкового тиску, при якому елемент отримає середній ступінь руйнування.

5. Визначити межу стійкості всього цеху(ΔР_lim)залежно від меж стійкості елементів – за найменшою величиною межі стійкості елементів, які входять до складу цеху.

6. Порівняти з і визначити стан стійкості об’єкту в цілому.

При об’єкт стійкий, а при об’єкт нестійкий до впливу максимальних параметрів вражаючих факторів.

7. Визначити ступінь руйнування основних елементів цеху і можливий збиток /процент виходу з ладу/ при максимальному значенні величини параметра вражаючого фактора, визначити найбільш уразливі елементи.

Таблиця 9.2 - Очікуваний збиток залежно від розмірів руйнування

Міри руйнування	Слабкі	Середні	Сильні	Повні
Очікуваний збиток, %	10-30	30-50	50-90	90-100

8. При необхідності(тобто коли цех не є стійким), внести пропозиції про підвищення стійкості роботи цеху.

9. Результати оцінки відобразити в таблиці, вигляд якої наведено нижче.

В завершенні робляться висновки, в яких указується:

• межа стійкості об’єкта;

• найуразливіші елементи об’єкта;

• характер та ступень руйнувань, що очікуються на об’єкті від надлишкового навантаження повітряної або іншої хвилі та можливий збиток;

• межа підвищення стійкості найбільш вразливих елементів об’єкта.

Можливі пропозиції з підвищення стійкості:

- підвищення стійкості несучих конструкцій і перекриттів будівель шляхом установки додаткових колон, ферм, контрфорсів або підкосів;

- розміщення обладнання на нижніх поверхах будівель, в підвалах і підземних спорудах, надійне закріплення його на підмурівку, установка спеціальних захисних кожухів або ковпаків;

- прокладка комунально-енергетичних і технологічних мереж під землею;

- створення резервних запасів палива, сировини, обладнання, контрольно-вимірювальної апаратури;

- заміна відстані до безпечної між промисловим і вибухонебезпечним об’єктами;

- зменшення кількості вибухових речовин в сховищах.