14. Послідовність проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Етапи проведення рятувальних робіт. Прийоми та способи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Рятувальні та інші невідкладні роботи можуть проводитися в три етапи.

На першому етапі вирішуються завдання:

4. щодо екстреного захисту населення;

5. з запобігання розвитку чи зменшення впливу наслідків;

6. з підготовки до виконання РіНР.

До заходів по екстреному захисту населення відносяться:

• оповіщення про небезпеку;

• використання засобів захисту;

• евакуація з небезпечних до благополучних районів;

• здійснення санітарно – гігієнічної, протиепідемічної профілактики і надання медичної допомоги;

• локалізація аварій;

• зупинка чи зміна технологічного процесу виробництва;

• попередження(запобігання) і гасіння пожеж.

На другому етапі проводяться:

• пошук потерпілих;

• витягання потерпілих з –під завалів, з палаючих, пошкоджених, зруйнованих будинків і транспортних засобів;

• евакуація людей з зони лиху, аварій, осередку ураження;

• знезараження одягу, майна, техніки, території;

• проведення інших невідкладних робіт, що сприяють і забезпечують здійснення рятувальних робіт.

На третьому етапі вирішуються завдання щодо забезпечення життєдіяльності населення у районах, які потерпіли від наслідків НС:

• відновлення чи будівництво житла;

• відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв’язку;

• організація медичного обслуговування;

• забезпечення продовольством і предметами першої необхідності;

• знезараження харчів, води, фуражу, техніки, майна, території;

• соціально – психологічна реабілітація;

• відшкодування збитків.

Послідовність, прийоми та способи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт

Види, послідовність і способи ведення РіІНР визначаються в залежності від обстановки, що склалася в осередку ураження (характеру руйнувань будівель і споруд, пожеж, аварій на КЕТМ, радіоактивного і хімічного заражень, умов погоди, часу року і доби), а також наявності сил і засобів для ведення робіт. Начальник Цивільної оборони і командири невоєнізованих формувань перед початком РіНР установлюють найбільш доцільні прийоми і способи виконання робіт, визначають порядок використання машин і механізмів, а також інших засобів механізації і місця їхнього розгортання.

У ході проведення РіНР командири формування ведуть розвідку ділянок (об'єктів) робіт, уточнюють обсяг робіт і послідовність їхнього проведення, прийоми і способи порятунку людей із завалів і палаючих будинків, захисних споруджень, способи локалізації пожеж, порядок використання техніки.

І. Улаштування проїздів і проходів у завалах і гасіння пожеж.

Облаштування проїздів (проходів) здійснюється розчищанням проїжджої частини від уламків будівель, якщо висота завалу не перевищує 1 м. При суцільних завалах більше за 1 м проїзд прокладається по завалу шляхом видалення великих за розмірами уламків, засипки грунтом і розрівнюванням завалу зверху. Крупнодрібні елементи віддаляються (за допомогою кранів, екскаваторів), поверхня завалів розрівнюється й ущільнюється за допомогою бульдозерів.

При початку рятувальних робіт у першу чергу проводяться роботи з улаштування проїздів і проходів до захисних споруд, палаючих, ушкоджених і зруйнованих будинків і споруджень, де можуть знаходитися постраждалі, місцям аварій, що перешкоджають або затрудняють ведення РіНР. Проїзди і проходи в завалах улаштовуються командами механізації (ланками, групами)при взаємодії з рятувальними формуваннями.

Однобічні проїзди улаштовуються з розрахунку: ширина 3-3.5 м , через 150-200 м роблять роз'їзди довжиною 15-20 м.

Двосторонні улаштовуються шириною 6-6.5 м.

Протипожежні формування, використовуючи улаштовані проїзди й обходячи перешкоди, виходять до місць пожеж, у першу чергу ведуть боротьбу з пожежами, що перешкоджають просуванню до ділянок (об'єктів) робіт і які затрудняють проведення РіНР. Надалі вони локалізують і гасять пожежі, що загрожують об'єктам, яки не охоплені вогнем, рятують і евакуюють людей з палаючих будинків, споруджень і зони пожеж.

Боротьбу з пожежами організується шляхом послідовного введення пожежних машин у зону пожежі. При необхідності частина пожежних машин може використовуватися для перекачування води з природних або штучних джерел водопостачання(водойм). На ділянках робіт протипожежні формування локалізують і гасять пожежі в будинках і спорудженнях з метою захисту людей, що знаходяться в них, а також забезпечують роботу інших формувань поблизу входів і виходів зі захисних споруд і на шляхах евакуації уражених. Вони ведуть боротьбу з вогнем у місцях розташування виробничої апаратури й ємностей, нагрів яких може привести до вибуху або швидкого поширення вогню.

Порятунок людей з палаючих будинків і споруджень протипожежні формування здійснюють у взаємодії з рятувальними й ін. формуваннями.

Протипожежні формування, що завершили роботи, виводяться з осередків поразки, проходять спеціальну обробку, ремонтують пожежну техніку і поповнюють запаси речовин, які гасять вогонь.