2004), Ііі (х) з’їзді Товариства мікробіологів України (Одеса, 2004),

Першій та Другій Міжнародних конференціях студентів та аспірантів

“Молодь і поступ біології” (Львів, 2005, 2006), ІХ Міжнародному

-25-

медичному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 2005), 10-й

Пущинській міжнародній школі-конференції молодих вчених “Биология

• наука ХХІ века” (Пущино, 2006), Міжнародній конференції

• студентів

• та молодих науковців “Сучасні проблеми мікробіології і

• біотехнології” (Одеса, 2007), науково-практичній конференції

• молодих учених “Екологічні проблеми сільськогосподарського

• виробництва” (Київ, 2007), наукових конференціях професорсько-

• викладацького складу і наукових співробітників Львівського

• національного університету імені Івана Франка (Львів, 2004, 2005,

• 2006, 2007), Наукових семінарах кафедри мікробіології

• Львівського національного університету імені Івана Франка.

Незважаючи на те, що багато підприємств Львівщини, які були колись

основними забруднювачами довкілля, так і не відновили своєї роботи,

поверхневі води (річки, озера, водоймища і т.д.) і надалі залишаються

найбільш забрудненими елементами навколишнього середовища

області. Це, насамперед, пов’язано з погіршенням технічного стану

діючих очисних споруд, їх несвоєчасним ремонтом, відсутністю коштів

на реконструкцією. Загалом по Україні Львівська область займає 9 місці

за скидами недостатньо очищених і неочищених стоків у відкриті

водойми. Якщо ж водні ресурси регіону будуть забруднювати з такою ж

інтенсивність і «радянською самовпевненістю», то нас насправді

-26-

очікують ті ж жахи, які ми спостерігаємо у футурологічних кінофільмах

про катастрофи майбутнього.

Якщо взяти мапу Львівщини і спробувати віднайти стовідсотково чисті

озеро, річку чи бодай струмочок — з 1147 семи водойм області, то це

буде те саме, що шукати голку у копиці сіна. Майже кожну водойму

хтось або щось забруднює.

Але це далеко неповний перелік. Очисні споруди Яворова є основним

забруднювачем річки Шкло — у прикордонній з Польщею зоні. Очисні

споруди міста побудовані в 1975 році і перебувають на балансі

Яворівської КЕЧ. Вони були розраховані на очистку стоків лише

військового містечка. Звичайно, за стільки років місто «виросло», а

очисна система застаріла і морально, технічно. Такі ж застарілі очисні

станцій мають багато галицьких містечок. У тому числі прикордонних. І

хоча транскордонного конфлікту поки що не виникає, але поляки, по-

сусідськи натякають нашим владоможцям, що варто звернути увагу і на

цю проблему. (До речі, завідувач відділення комунальної гігієни

Львівської обласної санітарно-епідеміологічної станції Сергій Ющенко

зазначив, що зараз розробляється відповідний проект і вже виділено

земельну ділянку для будівництва очисних споруд на р. Шкло, однак це,

по суті, одиничний приклад.

Моральна і технічна зношеність очисних споруд основною, але, на

жаль, не єдиною причина забруднення наших озер і річок. Приватний

-27-

сектор, особливо мешканці сіл, самовільно будують каналізаційні

системи і скидають відходи у водойми. За останній рік такі факти

виявлено майже в усіх районах області. Найбільше від приватного

сектору потерпають водойми Пустомитівського, Городоцького районів

та околиць Львова. Степан Татух вважає, що слідкувати за цим повинні

голови сільських та міських рад, накладати на порушників відповідні

штрафи і ліквідовувати незаконні каналізаційні трубопроводи.

В майбутньому очисні споруди мають частково перейти у приватну

власність. Здорова конкуренція дозволить підвищити якість очищення

стічних вод. На Львівщині лише одна очисна станція в Івано-Франкове

(Яворівський район) знаходиться у приватній власності. За якісними

показниками очищення води вона займає одне з перших місць у регіоні.

Відносно Яворівського проекту, то він впроваджувався для відновлення

природного правдивого стоку річок. Озеро, яке має заповнюватися

водою ще два роки, в майбутньому планується використовувати як

рекреаційний об’єкт. У дисертації проведено еколого-мікробіологічний

моніторинг водойм Яворівського сіркового родовища, виділено чисті

культури фотосинтезувальних пурпурових сіркобактерій та вивчено їх

роль у процесах очистки води від сірководню.

Встановлено, що нагромадження у водоймах Яворівського сіркового

родовища значної кількості сульфатів і сірководню зумовлене

порушенням природної рівноваги між мікробіологічними та хімічними

-28-

процесами окиснення та відновлення сполук сірки. Показано, що у

мікрофлорі цих водойм домінують сапрофітні та олігонітрофільні

мікроорганізми. Виявлено поступове зростання кількості

фотосинтезувальних сіркобактерій з характерною сезонною динамікою.

Серед пурпурових сіркобактерій найчастіше зустрічаються

представники родів Thiocapsa (Thiocapsa sp.), Lamprocystis

(Lamprocystis sp.), Chromatium (Chromatium sp.) і Thiospirillum.

Удосконалено методи виділення та культивування цих бактерій.

Визначено якісний і кількісний склад основних фотосинтезувальних

пігментів виділених культур пурпурових сіркобактерій. Встановлено,

що усі виділені культури є облігатними фотолітоавтотрофами, для яких

характерна наявність перерваного циклу трикарбонових кислот на стадії

окиснення -кетоглутарату і наявність гліоксилатного шунта. Показано

, що деякі органічні сполуки стимулюють ріст пурпурових сіркобактерій

за наявності у середовищі NaHCO3 і H2S.

Виявлено, що Thiocapsa sp. і Lamprocystis sp., на відміну від

Chromatium sp., володіють помірною аеротолерантністю.

Встановлено, що пурпурові сіркобактерії здатні активно утилізувати

сірководень і можуть відігравати важливу роль у детоксикації даного

забруднювача у водоймах Яворівського сіркового родовища.

У результаті комплексного хімічного і мікробіологічного аналізу

-29-

вперше отримано дані щодо хімічного складу води та складу

мікрофлори водойм у зоні Яворівського сіркового родовища. Отримано

нові дані з екології аноксигенних фотосинтезувальних бактерій, вивчено

морфофізіологічні та біохімічні властивості виділених чистих культур

пурпурових сіркобактерій (Thiocapsa sp., Lamprocystis sp., Chromatium

sp.), з’ясована їх роль у процесах очистки води від сірководню.

1. Встановлено домінування сапрофітних та олігонітрофільних

мікроорганізмів у мікрофлорі водойм, які знаходяться у зоні

Яворівського сіркового родовища. У складі мікробного ценозу кар’єру

виявлено поступове зростання кількості аноксигенних

фотосинтезувальних сіркобактерій.

2. Модифіковано методи одержання нагромаджувальних культур

фотосинтезувальних пурпурових сіркобактерій (зміною густини

вихідного інокуляту і складу поживного середовища) і виділення чистих

культур цих мікроорганізмів, що дозволило вдвічі скоротити тривалість

їх культивування і спростити процедуру очищення виділених культур

від сторонньої мікрофлори.

3. Вперше із водойм Яворівського сіркового родовища виділено чисті

культури пурпурових сіркобактерій, ідентифіковані як Thiocapsa sp.,

Lamprocystis sp., Chromatium sp.

4. Встановлено, що Thiocapsa sp., Lamprocystis sp. і Chromatium sp.

-30-

мають подібний набір фотосинтезувальних пігментів, серед яких

переважають каротиноїди.

5. Встановлено, що всі виділені культури пурпурових сіркобактерій є

облігатними фотолітоавтотрофами, для яких характерна наявність

перерваного циклу трикарбонових кислот на стадії окиснення –

кетоглутарату і наявність гліоксилатного шунта. Показано, що

позитивний вплив на ріст пурпурових сіркобактерій за наявності у

середовищі NaHCO3 і H2S мають глюкоза, галактоза, мальтоза, лактат,

оксалат, ацетат, сукцинат та інозит.

6. Встановлено, що досліджувані бактерії є облігатно анаеробними

мікроорганізмами. Thiocapsa sp. і Lamprocystis sp., на відміну від

Chromatium sp., володіють помірною аеротолерантністю, що

обумовлено наявністю у їхніх клітинах досить високої каталазної і

супероксиддисмутазної активності.

7. Встановлено, що за сприятливих умов середовища і кількісного

домінування у складі мікробіоценозу водойм аноксифототрофних

сіркобактерій над аеробними сіркоокиснювальними (тіоновими)

бактеріями очищення води від сірководню може відбуватись переважно

за їх участю (вдсх. Руське і Гноєнець).

-31-