2002 - 2006 Роках. За різними оцінками, формування берегової лінії

водойми (за рахунок природних процесів) триватиме від трьох до п’яти

років.

У перспективі це озеро може стати місцем відпочинку для мешканців не

тільки сусідніх із Львівською областей, а й ряду прикордонних міст

Польщі. Озеро знаходиться на відстані, яку за годину можна подолати,

їдучи зі Львова, Ярослава, Перемишля. За пів години можна дістатися

до озера з міст Немирів, Краковець, Жовква, Городок, за п’ять хвилин і

-15-

Яворова і Новояворівська.

В середині 1990-их років Яворівське родовище сірки майже виробило

свої запаси. Тому постало питання про ліквідації наслідків видобування

сірки. Силами колективу львівського інституту «Гірхімпром» було

розроблено проект ліквідації та рекультивації кар’єру, а на його місці

запропоновано утворити штучне озеро. 24 лютого 2003 року Кабмін

прийняв схвалений експертами проект, а невдовзі почали надходити

кошти. А ще через деякий час води річки Шкло було спрямовано у

кар’єр.

Заповнення кар’єру тривало трохи більше трьох років. На початку

грудня 2006 року озеро було повністю заповнено.

Під час сильних вітрів на водойми можуть підніматись хвилі висотою

1.5 Метри що, безумовно, необхідно враховувати перед виходом на воду

на плавальних засобах. Також хвилі розмивають ґрунти в береговій

смузі, що приводить до значного помутніння води (”побіління води ”).

На берегах водойми має бути створено 5 зон відпочинку, назви яких

відповідають найближчим селам: Залужжя (затока Якша, завдовжки 800

м та завширшки 100 м; затока має добрі умови, аби бути гаванню для

яхт та катерів), Цетуля (великий гідропарк), Вільшаниця (міжнародний

рекреаційний об’єкт санаторного типу), Ліс, та Окілки (літні туристичні

бази). Передбачається, що на берегах водойми одночасно зможе

відпочивати 30 тисяч чоловік.

-16-Загалом концепція освоєння берегової смуги майбутнього Яворівського

озера не обмежена. Окрім вже згаданого, тут можливі заняття гребним і

парусним спортом, катання на човнах, полювання за спецдозволами та

ліцензіями для регулювання чисельності диких тварин, лікувальні

послуги на базі сірководневих вод, екскурсії до священної криниці та

церкви за найближчим селом Окілками, а також на орнітологічний

заказник, що поруч і в якому є рідкісні види птахів.

Так як водойма створена на базі сірчаного кар’єру, причому відкриті

поклади самородної сірки не були ізольовані перед заповненням водою,

у воду потрапляють сполуки сірки. В різних джерелах можна знайти

різні думки з цього приводу від ”лікувальних властивостей ” сірководню

та ”допомоги сірководню забезпечувати чистоту води ” до тверджень що

сірководень вб’є все живе і перетворить водойму на ”мертве море без

водоростей і живності ”.

Наразі сірководнева зона розташована на глибині понад 25 м.

Для спостережень за процесом формування озера та нового ландшафту,

впливу озера на навколишнє середовище та попередження негативних

явищ уже створено центр екологічного моніторингу, до якого входять

гідрометеостанція, лабораторії нагляду за повітрям і водою, геодезичні

служби контролю за деформацією берегової смуги. Так як вода з

водойми річкою Шкло потрапляє у Віслу, за станом води в

водосховищі спостерігають і польські науковці.

-17-Риболовля

В озері водяться щука, плітка, карась, сазан, окунь, товстолобик, лин (на

мілинах і в заростях тростини). Наразі виглядає так, що це водойма

загального користування – діють стандартні правила любительського

рибальства.

-18-3.Проблеми екології Яворівського району

Однією з глобальних проблем сьогодення є шляхи рекультивації площ

техногенно девастованих земель. Ці питання є актуальні для Львівщини,де

протягом кількох десятиліть проводилось масштабне видобування сірки

відкритим та підземним способами. Внаслідок того в області налічується 12,9

тис. га девастованих земель. Значної актуальності набуває проблема

лісорозведення на порушених землях у межах Яворівського сірчаного

кар’єру. Для їх заліснення слід запропонувати та випробувати спеціальні

типи лісових культур, які будуть вирощувати за спеціальною агротехнікою

створення та вирощування у дуже жорстких лісо рослинних умовах.

Рекультивація порушених земель ускладнена майже цілком утраченим

родючим шаром та несприятливими локальними клімато-гідрологічними

умовами. Поліпшення стану цих земель можливе за умов обґрунтованого

комплексу меліоративних заходів, вивчення агроекологічних умов і

особливостей формування рослинного покриву. Велику цінність для

розв’язання цієї проблеми мають насадження, які з’явилися 10—30 років

тому. Дослідження росту та особливостей формування деревостанів за

участю сосни, дуба звичайного та інших супутніх деревних порід дає

можливість опрацювати систему лісогосподарських заходів стійких

насаджень для зняття впливу існуючих негативних чинників і поліпшення

екологічної ситуації довкілля Яворівщини.

-19-4.Методи боротьби з ними та альтернативні джерела вирішення

Актуальність теми. У природі відбувається кругообіг сполук сірки

(Кузнецов, 1972; Одум, 1975; Гриненко, Иванов, 1983). Усі реакції

цього процесу, за вийнятком асиміляційної сульфатредукції, здійснюють

виключно прокаріоти. Серед них особливе місце посідають

сульфатвідновлювальні бактерії, які здійснюють відновлення сульфатів

до сірководню.

Дослідження останніх двох десятиліть суттєво змінили наші погляди на

сульфатвідновлювальні бактерії. Толерантність до кисню (Minz et al.,