МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Проблеми екології Яворівського району та методи

боротьби з ними

Виконала:Козій Софія Андріївна

учениця 10 класу СЗШ №41

Керівник роботи: Карпа Любов Михайлівна

Львів-2011

-2-

Зміст роботи

Вступ……………………………………………………………………………….3

1.Фізико географічна характеристика Яворівського району…………………..4

2.Екологічна характеристика Яворівського

району…………………………….13

3.Проблеми екології Яворівського

району………………………………………18

4.Методи боротьби та альтернативні джерела вирішення……………………19

Висновок……………………………………………………………………31

Список використаної літератури…………………………………………32

Вступ -3-

Екологія (від грец. Oikos-«дім», «житло»,

«місцеперебування» і logos-«слово»,«учення»)- наука про відносини

живих організмів і угрупувань,які ними утворюються,між собою та

довкіллям. Термін «екологія» був запропонований у 1866 році Е.Геккелем.

Об’єктами екології можуть бути популяції

організмів, види, угрупування, екосистеми і біосфера в цілому.

З середини минулого століття у зв’язку з посиленим впливом людини на

природу екологія набула особливого значення як наукове підґрунтя

раціонального природокористування й охорони живих організмів,набув

більш широкого значення сам термін «екологія».З 70-х рр. минулого століття

з’являється екологія людини, або соціальна екологія, яка вивчає

закономірності взаємодії суспільства і довкілля,а також практичні

проблеми його охорони.

Перебуваючи в тісному контакті з природою часто ми ,самі того не

розуміючи, приносимо їй багато шкоди. Але все в цьому житті підкоряється

причинно-наслідковій теорії, негативно вплинувши на частину

довкілля, людина послаблює весь природний імунітет. Тому кожен удар по

природі є і ударом по людині. Бо забруднюючи навколишнє середовище,ми

створюємо негативні умови й для свого життя.

-4-

1.Фізико географічна характеристика Яворівського району

-5-

Яворівський район

Район на карті області

Я́ворівський район створений 4 грудня 1939 року, в сучасних межах

з 1964 року у західній частині України, між містом Львів і кордоном

Республіки Польща. Він межує з Жовківським, Пустомитівським,

Городоцьким та Мостиським районами Львівської області, на заході

з Ярославським і Любачівським повітами Республіка Польща.

Вигідне географічне положення, сприятливий клімат, багаті

.

-6-

природні ресурси і цілющі мінеральні джерела надають району

необмежені можливості у розвитку та економічному

процвітанні Економіко - географічне положення характеризується як

прикордонна територія. Безпосереднє сусідство з областю та з повітами

Польщі підвищує його економічний потенціал, що значною мірою

компенсує сучасну "периферійність місцезнаходження. До того ж

Яворівщина зберігає зручне транспортно-географічне розташування на

перетині міжнародних шляхів "схід - захід".

Яворівський район один з найбільших за величиною та промисловим

потенціалом регіон Львівської області. Наявність власних корисних

копалин; мережа автомобільних шляхів і залізниць міжнародного

значення, високий рівень урбанізації - створюють унікальні умови

для розвитку промисловості і активної участі в державному та

міжнародному розподілі праці, а також передумови для швидкого

обороту вкладеного в економіку капіталу.

Яворівщина - цивілізований регіон, де розвинена харчова, легка,

хімічна, деревообробна, видавничо-друкарська, машинобудівна

галузі промисловості та промисловість з виробництва будівельних

матеріалів. Завдяки функціонуванню з 1999 року Закону України

„Про спеціальну економічну зону „Яворів” впроваджуються нові

виробничі галузі, зростає експортний потенціал району. Основними

функціональними компонентами Яворівського району є: територія,

природні ресурси, населення і трудові ресурси, промисловість,

-7-

сільське господарство, транспорт, система життєзабезпечення

(виробнича і соціально-економічна інфраструктура).

Місто Яворів є адміністративним центром району і знаходиться на .

відстані 50 км від обласного центру (м. Львів).

Територія. Площа району складає 1548 кв.км. (7,1% території

Львівської області). За цим показником він посідає 2 місце в області,

поступаючись лише Сокальському району.В районі налічується 2 міста

(Яворів – 14 тис.жителів, і Новояворівськ - 28 тис.жителів), 4 селища

міського типу (Немирів, Краковець, Шкло та Івано-Франкове) і 132

сільські населені пункти (31 сільська рада).Західна частина району —

рівнинна, а східна належить до Розтоцького географічного регіону

Розтоцько-Опільської лісостепової фізико-географічної області. Середня

висота розташування населених пунктів, які розміщені в лісостеповій зоні

становить приблизно 280 метрів над рівнем моря.

Природно-ресурсний потенціал. Природно-ресурсний потенціал – це

сумарна продуктивність усіх компонентів природного середовища

території, яка виражається у їх суспільній споживчій вартості.

Основу природно-ресурсного потенціалу Яворівщини складають:

• Земельні ресурси. Сільськогосподарські угіддя займають 66,3 тис.га

(42,8% від всієї території), із них рілля – 42,1 тис.га наступних типів

грунтів: дерново-підзолисті, підзолисто-тернові, піщані, супіщані,

глеюваті та опідзолені чорноземи.

• Природно-рекреаційні. Багатство мінеральних вод з лікувальними

-8-

властивостями типу «Нафтуся», Миргородська (Анна), які зосереджені в

районі селищ Шкло і Немирів та природних лікувальних речовин

(пелоїдів)сприяли створенню в цих місцях санаторіїв „Немирів” і

„Шкло”.

• Корисні копалини. Власні корисні копалини: сірка природна

(безпосередньо під розробкою сірчаного родовища знаходиться 23

км2 земель), нафта (родовище Коханівської нафти, запаси якої при

існуючій технології видобутку складають до 1 млн.тонн, геологічні

запаси - до 10 млн.тонн. Коханівська нафта є типово важкою,

термолабільною і при температурі вище 2500С розкладається з

виділенням сірководню), газ (поклади Віжомлянського та

Свидницького родовищ, на яких проводиться робота з оцінки та

можливості освоєння цих родовищ. Геологічні запаси газу - 1.5

млрд.м3 ), будівельні вапняки, пісок, керамзитові глини і гіпс. •

Водні. На водоймища припадає 4,7 тис.га. (3% всієї території

району). • Лісові. Територія лісів – 52 тис.га., що становить 33,6% до

загальної площі. • Заповідні зони. Наявні матеріально-технічні

ресурси заповідника „Розточчя” і Національного природного парку

«Яворівський» дають можливість використовувати фітотерапевтичні

форми оздоровлення і лікування люде• Лісові. Територія лісів – 52 , що

становить 33,6% до загальної площі. • Заповідні зони. Наявні матеріально-технічні ресурси заповідника

„Розточчя” і Національного природного парку «Яворівський» дають

-9- становить 33,6% до загальної площі.

можливість використовувати фітотерапевтичні форми оздоровлення і

лікування людей.

Українське Розточчя — це крайнє північно-західне відгалуження Подільської

височини, що являє собою горбисту гряду. На території Розточчя

знаходяться два рекреаційно-екотуристичні об'єкти — заповідник

"Розточчя" та Яворівський НПП.

Яворівський національний природний парк знаходиться на території

Українського Розточчя - одного з найцікавіших фізико-географічних

районів Західної України. Українське Розточчя являє собою вузьке (в

середньому 25 км) горбогірне пасмо довжиною 75 км, яке на півночі різко

підіймається над Малим Поліссям. У південно-східній частині його

проходить Головний Європейський вододіл, на схилах якого беруть початок

її річки, що належать до басейнів двох морів - Чорного і Балтійського.

Водні. На водоймища припадає 4,7 тис.га. (3% всієї території району).

Річка Верещиця. Головною річкою Городоччини є Верещиця. її басейн

займає 2/3

Верещиця є лівою притокою Дністра. Вона починається з джерел на

схилах горбистого пасма Розточчя в Яворівському районі на висоті 345

м і впадає в Дністер за 1,5 км на північний захід від села Тершаків.

Довжина річки — 92 км, з яких на Яворівщину припадає 38 км,

Городоччину — 52 км і Миколаївський район — 2 км.

-10-

При середньому рівні води ширина русла річки в межах району

становить 6-12 м, в окремих місцях — до 20 м, а глибина — від 0,5 до

1,5 м. У період межені русло звужується в деяких місцях до 4-5 м, а

глибина становить 0,2-0,5 м.

Долина Верещиці, яка в льодовиковий період була сильно розмита

талими льодовиковими водами, має ширину 3-4 км. Широкі

озероподібні розширення чергуються з вузькими крутосхилими

ділянками. В озероподібних розширеннях утворено великі водойми. У

поперечному перерізі річкова долина має трапецеподібну форму, плоске

днище, пологі схили і дуже розмиті тераси. Заплава сягає в ширину 2-

2,5 км. Ще наприкінці минулого століття заплава була вкрай заболочена

і поросла очеретом та іншими болотяними рослинами. Протягом ХХ-го

століття проводилися широкомасштабні роботи з регуляції русла річки і

осушення її заплави. На відрізку (24 км) від Поріччя Задвірне і до гирла

русло ріки було обваловане і зарегульоване. Припинилися розливи

ріки, болота практично зникли.

Русло Верещиці на відтинку від с. Дроздовичі до с. Поріччя Задвірне

розгалужене. У прибережній частині русло поросле аїром, очеретом,

їжачими головками, осокою, а його дно — роголистником,

водоперицею, водяною сосонкою, лататтям та ін.

На території району Верещиця приймає 18 приток — 10 правих

-11- (найдовша — р. Струга) і 8 лівих (найдовша — р. Солонка). У долині

Верещиці є понад 50 рибогоспівських ставків площею 1300 га.

Напрям течії річки різний з перевагою південного і південно-східного.

Падіння ріки в межах району — 19 м, а середній похил — 37 см/км.

Швидкість течії при середньому рівні води становить 30-40 см/с, під час

межені — 20-30 см/с, а під час паводків і повеней — 50 см/с і більше.

Живлення змішане з переважанням дощового. Витрати води ріки біля

м. Комарно становлять близько 3 м куб/с.

Рівень води в річці постійно змінюється. Різниця між найнижчим і

найвищим рівнем води становить 175 см (гідропост м. Комарно).

Льодостав починається переважно на початку грудня і закінчується в

першій половині березня. Він найчастіше нестійкий і за зиму декілька

разів змінюється.

Городок і ще 19 населених пунктів району знаходяться на берегах

Верещиці або на відстані менше 0,5 км від неї. Щороку для різних

господарських потреб району з річки забирається майже 4 млн. м куб

води.

Постійною тривогою жителів району є забруднення Верещиці

промисловими і комунальними стоками. В останні роки це забруднення

значно зменшилося.

Водні ресурси Городоччини є досить значними. Основна частина

району належить до зони достатньої водності, а придністровська

-12-частина — до зони підвищеної водності. Водозабезпеченість жителів

району висока: кількість води місцевого поверхневого стоку, який

припадає на одну людину в середній за водністю рік, дорівнює 2-3 тис.

м куб. Щодо забезпеченості підземною питною водою, то тут виникають

проблеми: в засушливі роки частина криниць на певний період

пересихає.

У західній частині Яворівського парку протікає річка Верещиця, яка

впадає у Дністер. У межах парку беруть свій початок ліві притоки

Верещиці - річки Ставчанка і Стара Ріка. На півночі знаходяться витоки

річок Дерев'янки і Свині (басейн річки Західний Буг).

-13-2.Екологічна характеристика Яворівського району

В умовах нашого клімату співвідношення між площинами антропогенно і перетвореного природного ландшафтів повинно бути не менш як 1:2.Із загальної площі Яворівського району-720км2 близько 450км2 припадає на військовий полігон Західного оперативного командування і колишнє Яворівське державне гірничо- хімічне підприємство „Сірка ” .В минулому покриті лісами пагорби,внаслідок добування сірки,перетворені на горбисті терикони,що потребують рекультивації.

Щодо атмосфери:кількість викидів щорічно зменшується у зв’язку із закриттям окремих дільниць виробництва на ЯДГХП «Сірка».Так в 1995 році загальна кількість викидів становила 456,141тонн/р.,в 2000році викиди становили 232,494тонн/р.,а вже 2005 році 213,780 тонн/р.Серед них:сірководень,окиси азоту,вуглеводні,сірчаний ангідрид і пил. Також на підприємстві зареєстровано 11 джерел викидів:сіркодобувне поле,склад сірки,2 котельні виробничі майстерні,пилорама.

На Яворівщині вже діють і створюють нові хімічні підприємства. Свою діяльність розпочало ТзОВ „Дезо-Марк”-це фабрика дезінфікуючих засобів. Згідно технологічного процесу на даному об’єкті здійснюється викиди таких шкідливих речовин в повітря:етиловий та ізопропіловий спирт,глутальдегід,сульфатна кислота,диоксид Натрію,оксид Карбону(2).Дана фабрика не має власних очисних споруд,вода відводиться у побутові стоки,що ускладнюють екологічну ситуацію в Яворівському районі.

-14-

Також досить значними забруднювачами атмосфери району виступають автозаправні станції,об’єкти харчової промисловості,котельні,автомобільні магістралі та такі новостворені підприємства як:ТзОВ „градієнт”,ТзОВ „Термобуд”,ТзОВ „Сніжка-Україна”,ТзОВ „Явір парк ”,ТзОВ „Технодім”,ТзОВ „Каскад,ТзОВ „Віконт-2”.

З переходом до ринкових відносин визначилась дійсна ціна енергоресурсів,води та землі,що призвело гірниче підприємство до фінансового краху. Виникла необхідність ліквідувати гірничі об’єкти та відновили ландшафт навколо найбільшого у світі сірчаного кар’єру.

Яворівський кар’єр — найбільша в Україні за глибиною (до 70 м) та об’ємом

води (понад 200 млн. м³) штучна водойма, що розташована неподалік

Яворова Львівської області створена за проектом Львівського інституту

”Гідрохімпром”. Постала на місці колишнього кар’єру (Яворівська

Сірка) із видобування сірки. Заповнення кар’єру водою відбувалось в