Нівеляція категорії роду як характерна риса числівників

У процесі становлення числівників як окремої частини мови зазнала істот­ної перебудови сукупність морфологічних категорій. На тлі морфологічних

категорій іменника та прикметника особливо виразно виступає переорієнта­ція числівникового категорійного структурування. До таких змін належить майже повна втрата морфологічної категорії роду. Ця категорія властива не­багатьом числівниковим словам — власне-кількісним числівникам один, одна, одно, два, дві, нуль, тисяча, мільйон, мільярд, квадрильйон, збірним числівникам обидва, обидві, дробовим числівникам півтора, півтори.

Найповніше виявлено категорію роду у власне-кількісному числівникові один, у якому вона являє собою словозмінну морфологічну категорію, репре­зентовану трьома рядами форм: один юнак, один ясен, один будинок; одна жін­ка, одна береза, одна кімната; одно лоша, одно ліжко, одно вікно. У середньому роді паралельно вживають також форму одне, закріплену під впливом прикме­тників типу гарне, сміливе, веселе, високе, широке. Збереження словозмінних ознак категорії роду в числівника один великою мірою зумовлене його взаємозв'язка­ми з прикметниковою системою в семантичному плані, його багатозначністю. Зокрема, слово один передає такі прикметникові значення: а) власне-прикметни- ка: Ясногорська подумала раптом, що може отак закам'яніти, як стоїть. Зака- м 'яніє справді, реально, за якусь хвилину і залишиться стояти вічно, одна серед цього пустельного степу (О. Гончар); Народи всі — одна сім'я (В. Сосюра); б) не­означеного займенникового прикметника: Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка); в) вказівного займеннико­вого прикметника: Внизу, під скелею, був один Хома, а піднявся на скелю, то це вже зовсім інший Хома! (О. Гончар). Проте позначення першого числа нату­рального ряду чисел домінує в семантиці слова один, що дає підстави зарахува­ти його до частиномовного класу числівників, у якому він називає початок, вихідну одиницю числового ряду і цифрове її позначення.

Ознаки словозмінної морфологічної категорії роду збереглися у власне-кіль- кісного числівника два. Форма два спільна для чоловічого і середнього роду, форма дві вказує на жіночий рід: два столи, два вікна, дві хатини. Граматичний рід цих числівників оформлюємо тільки в називному відмінку і (у назвах неіс­тот) знахідному відмінку, пор.: При дорозі стоять два дуби; Дві лінійки лежали на столі і Я побачив два дуби; Ми купимо дві шафи. В інших відмінках числівник два втратив формальні показники категорії роду, напр.: двох дубів, двох столів, двох вікон, двох лінійок, двох хатинок; двом дубам, двом столам, двом вікнам, двом лінійкам, двом хатинкам; двома дубами, двома столами, двома вікнами, двома лі­нійками, двома хатинками тощо.

Зі словозмінними ознаками морфологічної категорії роду пов'язаний збір­ний числівник обидва. Цей числівник має спільну форму (обидва) для чоловічого і середнього роду й окрему форму (<обидві) для жіночого роду: обидва хлопці, оби­два орли, обидва видання, обидві школярки, обидві газети. Ці розрізнювальні фор­ми функціонують тільки у називному і (для назв неістот) знахідному відмінках, пор.: Обидва хлопці підійшли до нас; Обидва вікна виблискували проти сонця; Оби­дві книжки коштували дорого і Хлопчик приніс обидва глечики; Ми побачили обидві хатинки. В інших відмінках родові показники числівника обидва втрачено, напр.: обох хлопців, обох видань, обох школярок; обом хлопцям, обом виданням, обом школяркам; обома хлопцями, обома виданнями, обома школярками тощо.

Морфологічна словозмінна категорія роду притаманна також дробовому числівникові півтора. Форма півтора вказує на чоловічий і середній рід, а пів­тори— на жіночій рід, напр.: півтора кілограма, півтора кілометра, півтора відра, півтори години, півтори тонни.

Вирізняються своїми морфологічними особливостями власне-кількісні чис­лівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд, трильйон, квадрильйон. На противагу

числівникам один, два, обидва і півтора, де категорія роду має словозмінний характер, у зазначених вище числівниках вона не словозмінна, а класифікацій­на, тобто стосується форм роду не одного слова, а різних слів. Морфологічне структурування категорії роду в числівників нуль, тисяча, мільйон, мільярд, трильйон і квадрильйон подібне до іменникового. Числівники нуль, мільйон, мі­льярд, трильйон і квадрильйон мають форму чоловічого роду, числівник тися­ча — жіночого роду.

Іноді слова нуль, тисяча, мільйон, мільярд, трильйон, квадрильйон зараховують не до числівників, а до іменників через те, що цим словам властиві іменникові морфологічні ознаки. Проте потрібно розрізняти омонімічні слова — власне-кіль- кісні числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд, трильйон, квадрильйон і кількісні іменники нуль, тисяча, мільйон, мільярд, трильйон, квадрильйон. Власне-кількісні числівники входять до числівникової системи і займають там обов'язкове місце з кількісним значенням, регламентованим числівниковою системою. Вони разом з іншими числівниковими одиницями утворюють ряд натуральних чисел. Омоні­мічні цим власне-кількісним числівникам іменники відрізняються від перших зна­ченнєвими та іншими функціональними характеристиками. Із семантичного боку власне-кількісні числівники позначають точно окреслену кількість, а кількісні імен­ники, навпаки,— не пов'язані з точно окресленими кількостями поняття. Наприк­лад, в кількісних іменниках тисяча, мільйон, мільярд знівельовано значення точної кількості і набуто узагальнене значення великої кількості, пор.: Зафіксовано один мільйон триста тисяч малих підприємств (речення з власне-кількісним числівни­ком) і На вулицях мільйон людей! (речення з кількісним іменником). Кількісний же іменник нуль, на відміну від омонімічного числівника, характеризує не точну кіль­кість, а кількісну та якісну в загальному плані ущербність чогось.

Отже, морфологічну категорію роду в числівниках майже повністю зніве­льовано. Вона функціонує лише в небагатьох числівникових словах.

Особливості зіставляти іменники і числівники стосовно

структурування категорії числа, то виявляється, Категорії числа щ₀ іменникам найбільшою мірою притаманна ця у ЧИСЛІВНИКаХ категорія, позначаючи кількісні співвідношення предметів, а у числівників поняття кількості в морфологічному плані не категоризовано. Це пов'язано з тим, що числівники передають поняття кількості не граматичним, а лексичним способом. Отже, вони позбавлені граматичного вираження ідеї одиничності/множинності.

Виражаючи точну кількість лексичним значенням, числівники не мають потреби дублювати значення одиничності або множинності за допомогою спе­ціальних граматичних форм. Тому вони не мають співвідносних грамем одни­ни і множини, що формують категорію числа в інших іменних чистинах мови — класифікаційну морфологічну категорію числа (іменник) і словозмінну мор­фологічну категорію числа (прикметник). Проте з формального боку закінчення числівників нагадують систему закінчень однини або множини. Зауважимо, що числівникові закінчення тільки формально видаються пов'язаними з дифе­ренціацією закінчень грамем однини і множини. Ця формальна подібність за­кінчень числівника до закінчень однини та множини не корелює зі значеннєви­ми протиставленнями однини і множини, тобто у значеннєвому плані числове значення закінчень числівників повністю знівельоване, знейтралізоване.

В означено-кількісних (усіх їхніх різновидах — власне-кількісних, збірних і дробових) і неозначено-кількісних числівниках не передаване змістове гра­

матичне протиставлення однини/множини. Хоча спостерігаємо поодинокі фор­мальні залишки згаданого протиставлення, які стосуються кількох числівникових слів. Це слова нуль, один, тисяча, мільйон, мільярд, трильйон і квадрильйон.

Найвиразніше формальне розмежування грамем однини і множини харак­терне для власне-кількісного числівника один. У типовому вияві цей числівник узгоджується з іменником у формі однини: один будинок, одна смерека, одио теля. У формі множини його використовують рідко, до того ж для вираження значення одиничності. Використання у формі множини буває тоді, коли влас- не-кількісний числівник один стоїть: а) при іменниках ріигаїіа ІапШт {одні гра­блі, одні двері, одні ножиці, ядш обценьки, ядш сани); б) при іменниках, що озна­чають парні предмети (форма ядш тут стосується значення "одна пара": одні черевики, чоботи, панчохи, ядш шкарпетки).

Складніший вияв має формальне (не значеннєве!) розмежування однини і множини у власне-кількісних числівниках //^ль, тисяча, мільйон, мільярд, га/ш- льйон, квадрильйон. У власне-числівниковому використанні ці одиниці не мо­жуть протиставлятися стосовно категорії числа у безпосередній спосіб, без су­проводу інших числівників, типу тисяча — тисячі, мільйон — мільйони, .міль­ярд — мільярди. Числівники н^ль, тисяча, мільйон, мільярд, трильйон, квадрильйон вживаються у формі множини лише для творення складених числівників, напр.: га/ш тисячі п'ятсот шістдесят п'ять, и'лгаь мільйонів сто тисяч, дев'ять мільяр­дів сто. Від зазначених власне-числівникових слів потрібно відрізняти омонімічні кількісні іменники, які вказують на точно не окреслену кількість, узагальнене неозначене кількісне значення. Наприклад, кількісні іменники тисяча, мільйон, мільярд називають неозначену велику кількість і через те допускають безпосе­реднє протиставлення однини/множини, пор.: На вулицях мільйон людей! (од­нина) — На вулицях мільйони людей! (множина). Особливо виразно виявляєть­ся іменникове значення цих слів у формах множини. Такі кількісні іменники утворюють ряд із протиставлюваними формами однини та множини: десяток — десятки, сотня — сотні, тисяча — тисячі, мільйон — мільйони, мільярд — лігль- ярди тощо. Іменники з кількісним значенням можуть мати супровідні прикмет­никові означення. Такі іменники перебувають поза системою лічби і графіч­них цифрових позначень.

Особливості категорії відмінка у числівниках

Категорія числа — найпериферійніша категорія числівника. Вона має не­значний формальний вияв і позбавлена системних значеннєвих протиставлень.

За семантичними характеристиками числівни­ки зближуються з іменниками. Це зближення найповніше виявляється за умови, коли числів­ник виражає абстрактно-математичне значення, тобто вживається без супроводу іменника, напр.: До трьох додамо дванадцять. Але і в числівниково-іменникових сполуках числів­ник тісно поєднаний (у синтаксичному і семантичному планах) з іменником, функ­ціонуючи як складений член речення і виступаючи лексичним конкретизатором морфологічної категорії числа поєднаного з числівником іменника, напр.: В нову хату привів молоду дружину, чорнооку Наталку, і викохали вони п'ять синів, як п'ять орлів (М. Стельмах). Виражаючи або абстрактно-математичне значення, або точно окреслену кількість предметів, числівники вступають у різноманітні синтаксичні зв'язки і семантико-синтаксичні відношення з іншими компонен­тами речення. Це реалізують числівники за допомогою найпродуктивнішої для них морфологічної категорії відмінка.

Щодо категорії відмінка, як було вже сказано вище, числівники поділяються на відмінювані і невідмінювані. До невідмінюваних належать слова мало, немало, чимало, пів, півтора, півтори, півтораста, решта числівників — відмінювані. Категорія відмінка — визначальна числівникова морфологічна категорія. Як і в інших іменних частинах мови, вона являє собою словозмінну морфологічну категорію, репрезентовану сімома рядами відмінкових форм. Подібно до ін­ших частин мови словозмінна морфологічна категорія відмінка складається з таких сімох грамем: називного, родового, давального, знахідного, орудного, місцевого і кличного відмінків. Переважно кличний відмінок не зараховують до сукупності відмінкових числівникових форм, незважаючи на функціонуван­ня числівників в усіх сімох відмінкових позиціях.

За відмінковими флексіями числівник збігається з відмінковими формами іменників або прикметників. Особливості синтаксичних відмінкових виявів числівників у реченні залежать від ізольованого вживання їх (без супровідного іменника) чи функціонування в числівниково-іменникових сполуках.

В ізольованому синтаксичному відмінковому вияві (без супровідних імен­ників), виражаючи абстрактно-математичне значення, числівник заступає від­повідні іменникові позиції, перебуваючи у валентному зв'язку з основним пре­дикатом речення.

Функціонуючи в числівниково-іменникових сполуках, числівник виявляє двоїсту природу, зближуючись за синтаксичними характеристиками то з імен­никами, то з прикметниками. Найспецифічніші риси притаманні саме поєд­нанням числівника з іменниками. Поєднуючись з іменниками, числівники або керують ними, або узгоджуються з ними. Переважна більшість числівників у називному відмінку та (у назвах неістот) у знахідному керують іменниками, вимагаючи від них форми родового відмінка: П'ять учнів співали пісню; Ми написали шість листів. У всіх непрямих відмінках, за винятком знахідного при іменниках-назвах неістот, відмінювані числівники узгоджуються з опорним іменником, напр.: шістьох учнів, шістьом учням, шістьма (шістьома) учнями...; вісьмох дерев, вісьмом деревам, вісьмома деревами...

Характер сполучуваності числівників з іменниками

На окрему увагу заслуговує питання про кількість відмінкових грамем у чис­лівниках. Не розв'язане питання про функціонування/нефункціонування клич­ного відмінка в числівниках на позначення абстрактно-математичного числа або точно окресленої кількості предметів. Хоча в позиції кличного відмінка числів­ники вживаються рідше, але це не дає підстав для заперечення семиграмемного відмінкового числівникового функціонування, зокрема наявності грамеми клич­ного відмінка. Пор. використання кличного відмінка в усій сукупності іменних частин мови — а) іменника, б) прикметника і в) числівника: а) Хлопчику, прочи­тай казку; Дівчинко, допоможи бабусі; Земле, дай нам сили; б) Милий хлопчику, прочитай казку; Рідна земле, дай нам сили; в) Чотири учні, підійдіть до нас; Обид­ва хлопці, допоможіть дідусеві; П'ятеро дівчаток, вивчіть цей вірш.

Числівники виявляють певну строкатість щодо вибору морфологічної форми іменника у числів­никово-іменникових сполуках. Це залежить як від семантичного розряду числівників, так і кон­кретних числівникових одиниць усередині їхньо­го семантичного розряду, а також від семантико-граматичних особливостей поєднуваних із числівниками іменників.

1. Власне-кількісний числівник один (одна, одної-е) узгоджується з опорни­

ми іменниками в роді, числі й відмінку, напр.: один телевізор, одна береза, одно колесо, одш граблі; одного телевізора, однієї берези, одного колеса, одних граблів; одному телевізорові, одшї/ березі, одному колесу, одним граблям та ін.

2. Власне-кількісні числівники два, де/, га/ш, чотири, збірні числівники оби­два, обидві, а також складені власне-кількісні числівники з останнім компонен­том два, га/ш, чотири в називному й тотожному з ним знахідному (при назвах неістот і деяких назвах істот-неосіб) відмінках поєднуються з іменниками від­повідно у формі називного чи знахідного відмінка множини, напр.: два

два колеса, де/ тополі, га/ш хлопчики, га/ш верби, чотири ясени, чотири ворони, обидва шахтарі, обидві яблуньки, сорок два кілометри, сімдесят чотири будин­ки. У непрямих відмінках (за винятком знахідного при назвах неістот і деяких істот) ці числівники узгоджуються з опорними іменниками, напр.: двох ^чшв, двох коліс, двох тополь, трьох хлопчиків, трьох верб, чотирьох ясенів, чоти­рьох ворон, обох шахтарів, обох яблуньок, сорока двох кілометрів, сімдесяти чотирьох будинків; двом учням, двом колесам, двол* тополям, трьом хлопчикам... Якщо в числівниково-іменникових конструкціях із числівниками два, три, чо­тири (а також зі складеними числівниками, де кінцевими компонентами висту­пають два, га/ш, чотири) у формах називного — знахідного відмінка множини вживаються прикметники, дієприкметники або займенникові прикметники, то ці означальні компоненти або узгоджуються з іменником, набуваючи форм від­повідно називного чи знахідного відмінка множини, або функціонують у фор­мі родового відмінка множини, напр.: Тенор переплітається з сопраном, нена­че дві срібні нитки (І. Нечуй-Левицький^); Дві людських руки вкупі— се кільце, за яке, ухопившися, можна зрушити землю (Ю. Яновський).

2. Власне-кількісні числівники п ять — десять, одинадцять — дев \ятнадцять, двадцять — дев'яносто, сто, двісті— дев'ятсот, власне-кількісні складені чис­лівники, останнім компонентом яких є перераховані вище власне-кількісні чис­лівники, а також збірні числівники двоє, троє, четверо, п'ятеро, шестеро, семе­ро, восьмеро, дев'ятеро, десятеро, одинадцятеро, дванадцятеро, тринадцятеро, чотирнадцятеро, п'ятнадцятеро, шістнадцятеро, сімнадцятеро, вісімнадцятеро, дев'ятнадцятеро, двадцятеро, тридцятеро, обоє у називному і знахідному від­мінках поєднуються з іменниками у формі родового відмінка множини, нагір.: п'ять зошитів, десять вікон, дванадцять писанок, дев'яносто крісел, сто будинків, вісімсот осіб, двоє телят, тридцятеро гусенят, обоє дітей. У непрямих відмін­ках, крім знахідного відмінка при назвах неістот і деяких назвах істот-неосіб, указані числівники узгоджуються з опорними іменниками, напр.: п'ятьох зоши­тів, десятьох вікон, дванадцятьох писанок, восьмисот осіб; п'ятьом зошитам, десятьом вікнам, дванадцятьом писанкам, восьмистам особам; п'ятьма зошита­ми, десятьма вікнами, дванадцятьма писанками тощо.

3. Неозначено-кількісні числівники кілька, декілька, кільканадцять, кілька­десят, стонадцять, кількасот поєднуються з іменниками так само, як власне- кількісні числівники п'ять —десять, одинадцять —дев'ятнадцять, двадцять — дев'яносто, сто, двісті — дев'ятсот і збірні числівники (див. попередній пункт З цього параграфа): кілька будинків, кількох будинків, кільком будинкам, кількома будинками...

4. Неозначено-кількісні числівники — відмінювані багато, небагато і невід­мінювані мало, немало, чимало — в позиціях називного і знахідного відмінків вимагають: а) форми родового відмінка множини іменників на позначення ра­хованих предметів і понять, напр.: Багато (небагато, мало, немало, чимало) студентів прийшло на мітинг; Ми купили багато (небагато, мало, немало, чи­мало) іграшок; б) форми родового відмінка однини іменників на позначення

5. нерахованих предметів і понять, напр.: Випало багато (небагато, мало, немало, чимало) снігу; У нас ще мало досвіду; Вони побачили багато картоплі Якщо іменники на позначення нерахованих предметів чи понять вживаються тільки в множині, то вони тут стоять у формі родового відмінка множини, напр.: Хтось залишив чимало висівок; Немало походеньок родича нам набридли. Відмінювані числівники багато, небагато в непрямих відмінках, крім знахідного, узгоджу­ються з опорними іменниками: багатьох дерев, багатьом деревам, багатьма деревами...

6. Відмінювані дробові числівники поєднуються з іменником у формі родо­вого відмінка однини, напр.: одна четверта гектара, чотири п'ятих кілограма, сім десятих тонни. Така ж сполучуваність іменників зберігається й зі змішани­ми числовими назвами: п'ять цілих і дев'ять десятих відсотка, сто сорок цілих і три четвертих кілометра. Коли до складених числівників входять слова по­ловина, чверть, то числово-відмінкову форму іменника визначає числівник, який вказує на кількість цілих одиниць, напр.: три з половиною міліметри, шість з половиною сантиметрів, дев'яносто з половиною відсотків, чотири з чвертю го­дини, шість з чвертю діб.

7. Невідмінювані дробові числівники півтора, півтори, півтораста виявля­ють такі особливості сполучуваності з іменниками: а) числівники півтора, пів­тори в позиціях називного — знахідного відмінків вимагають форми родового відмінка однини іменників: півтора метра, півтора відра, півтори доби; б) числів­ник півтораста в позиціях називного — знахідного відмінків вимагає форми родового відмінка множини іменників: півтораста кілограмів, півтораста відер, півтораста діб. У синтаксичних позиціях непрямих відмінків, крім знахідного, поєднувані з числівниками півтора і півтори іменники виступають у формах множини, напр.; Посіяли жито на півтора гектарах поля; Ми обмежимося пів­тора гектарами поля; Ми врятувалися завдяки півтори тоннам харчів.

8. Дробовий числівник пів керує родовим відмінком однини іменників, напр.: пів гектара, пів години, пів огірка, пів яблука, пів тонни.

9. Власне-кількісні числівники тисяча, мільйон, мільярд, трильйон, квадри­льйон в усіх відмінках поєднуються з іменниками у формі родового відмінка множини, напр.: тисяча мешканців, тисячі мешканців, тисячу мешканців, тися­чею мешканців...', мільйон гривень, мільйона гривень, мільйонові гривень, мільйо­ном гривень...

10. У сполучуваності кількісних числівників з іменниками трапляються своє­рідні іменникові акцентуаційні особливості. Річ у тому, що в сучасній українсь­кій літературній мові іменники при числівниках два, три, чотири змінюють своє наголошення, яке збігається в цих випадках із наголошенням цих іменників не у формах множини, а однини, пор.: голуб — голубй, кнйжка — книжки, сестра — сестри, хустка — хустки, озеро — озера і чотири голуби, дві кнйжки, три сест- рй, чотири хустки, три озера. Наголошення іменників у непричислівниковому і причислівниковому (при числівниках два, три, чотири) використанні нерідко може збігатися, напр.: парта — парти і дві парти; учень — учні і три учні; учени­ця — ученйці і чотири учениці.

Числівники, нейтралізувавши успадковані від Відмінювання іменників і прикметників категорії роду і числа, ЧИСЛІВНИКІВ виражають лише одну морфологічну категорію — категорію відмінка, тобто вони відмінюються. Порівняно з іменниками і прикметниками числівники вирізняються розгалуже­ною системою відмінювання. В українській мові не відмінюються кільканадцять

числівникових слів: пів, півтора, півтори, півтораста, мало, немало, чимало та здрібніло-пестливі форми двійко, двоєчко, трійко, четвірко, п'ятірко, шестірко, семірко, восьмірко.

За характером вираження відмінкових закінчень у числівників варто виок­ремити десять типів відмінкових парадигм: 1) відмінювання власне-кількісно- го числівника один (одна, одно /-с, одш); 2) відмінювання власне-кількісних чи­слівників два, т/ш, чотири; 3) відмінювання власне-кількісних числівників п'ять — тридцять, п'ятдесят— вісімдесят; 4) відмінювання власне-кількіс­них числівників сорок, дев'яносто, сто; 5) відмінювання власне-кількісних чис­лівників двісті— дев'ятсот; 6) відмінювання власне-кількісних числівників н^ль, тисяча, мільйон, мільярд, трильйон, квадрильйон; 7) відмінювання збірних числівників; 8) відмінювання дробових числівників; 9) відмінювання неозначе- но-кількісних числівників; 10) відмінювання складених числівників.

1. Власне-кількісний числівник один (одна, одно (одне^, одн/) відмінюється як займенник той (та, тс, т/):

Однина Множина

	Чол. рід	Середи, рід	жін. рід
н.	один-0	одн-о (одн-е)	одн-а	одн-і
р.	одн-ого	одн-ого	одну-еї
			( одн-ої)	одн-их
д.	одн-ому	одн-ому	одн-ій	одн-им
3.	один-0 або одн-ого	одн-о (одн-е)	одн-у	одн-і або одн-их
	(як Н. або Р.)			(як Н. або Р.)
о.	одн-им	одн-им	одщ-ею	одн-ими
			( одн-ою )
м.	(на) одн-ому	(на) одн-ому	(на) одн-ій	(на) одн-их
	(на) одн-ім	(на) одн-ім
Кл. одмн-0		одн-о (одн-е)	одн-а	одн-і

У родовому та орудному відмінках однини жіночого роду виступають дві паралельні форми: однієї і одної, однією і одною.

2. Власне-кількісні числівники два, т/ш, чотири мають такі відмінкові

форми:
	Чол. рід	Середи, рід	жін. рід
Н.	дв-а	дв-а	дв-і
Р.	дв-ох	дв-ох	дв-ох
д.	дв-ом	дв-ом	дв-ом
3.	дв-а або дв-ох	дв-а або дв-ох	дв-і або дв-ох
	(як Н. або Р.)	(як Н. або Р.)	(як Н. або Р.)
о.	дв-ома	дв-ома	дв-ома
м.	(на) дв-ох	(на) дв-ох	(на) дв-ох
Кл.	дв-а	дв-а	дв-і '
н.	тр-и	чотир-и
р.	тр-ох	чотир-ох
д.	тр'-ом	чотир-ом
3.	тр-и або тр-ох	чотир-и або чотир-ох
	(як Н. або Р.)	(як Н. або Р.)
о.	тр-ома	чотир-ма
м.	(на) тр-ох	(на) чотир-ох
Кл.	тр-и	чотир-и

Морфонологічну особливість словозміни числівників три і чотири стано­вить пом'якшення приголосного основи в родовому, давальному, орудному (крім форми чотирма) і місцевому відмінках. Числівник два тільки в називно­му і знахідному відмінках розрізняється за грамемами роду {два — форма чо­ловічого і середнього роду, дві — форма жіночого роду). В орудному відмінку числівники два, три мають флексію -ома, числівник чотири — флексію ма. Фор­ма знахідного відмінка числівників два, три, чотири буває різною залежно від семантичного розряду іменників, з якими поєднуються ці числівники: при на­звах неістот форма знахідного відмінка тотожна формі називного відмінка, при назвах істот вона збігається з формою родового відмінка.

3. Власне-кількісні числівники п'ять — тридцять, п'ятдесят — вісімдесят відмінюються так:

Н.	п 'ят-0	сім-0	вісім-0
р.	п'ят-ох (п'ят-и)	сім-ох (сем-и)	вісьм-ох (восьм-и)
д.	п'ят-ом (п'ят-и)	сім-ом (сем-и)	вісьм-ом (восьм-и)
3.	п'ят-0 або п'ят-ох	сім-0 або сім-ох	вісім-0 або вісьм-ох
	(як Н. або Р.)	(як Н. або Р.)	(як Н. або Р.)
о.	п'ят-ма (п'ят-ома)	сьом-а (сім-ома)	вісьм-а (вісьм-ома)
м.	(на) п'ят-ох (п'ят-и)	(на) сім-ох (сем-и)	(на) вісьм-ох (восьм-и)
Кл.	п'ят-0	сім-0	вісім-0

Н. одинадцят-0 вісімдесят-0

Р. одинадцят-ох (одинадцят-и) вісімдесят-ох (вісімдесят-и)

Д. одинадцят-ом (одинадцят-и) вісімдесят-ом (вісімдесят-и)

3. одинадцят-0 або одинадцят-ох вісімдесят-^ або вісімдесят-ох (як Н. або Р.) (як Н. або Р.)

О. одинадцят-ма (одинадцят-ома) вісімдесят-ма (вісімдесят-ома)

М. (на) одинадцят-ох (одинадцят-и) (на) вісімдесят-ох (вісімдесят-и)

Кл. одинадцят-0 вісімдесят-0

Ця відмінкова парадигма охоплює найбільшу кількість числівників. Виріз- нювальну ознаку парадигми становить наявність паралельних форм -ох, -ом і-и у родовому, давальному і місцевому відмінках. Домінують тепер вторинні відмінкові форми із флексіями -ох, -ом, які набувають дедалі більшого поши­рення під впливом відмінювання числівників два, три, чотири. Паралельні форми на -и в родовому, давальному і місцевому відмінках історично пов'язані з колишнім іменниковим відмінюванням. В орудному відмінку функціонують тільки вторинні паралельні форми з флексіями -ма і -ома. У знахідному відмін­ку числівників п 'ять — тридцять, п 'ятдесят — вісімдесят уживання форми, тотожної формам називного або родового відмінків, регульоване іменнико­вою морфологічною категорією істот/неістот, напр.: Ми привітаємо дев'ятьох ювілярів; Цього тижня хлопчик прочитав дев'ять книжок. Форма знахідного числівникового відмінка при іменниках-назвах істот закріпилася в її вторин­ному варіанті на -ох, а не на -и. Характерною ознакою словозміни складних числівників — назв десятків {п 'ятдесят — вісімдесят) є невідмінюваність їхньо­го першого складника: п'ятдесят, п'ятдесятьох (п'ятдесяти), п'ятдесятьом (п'ятдесяти)...

3. Власне-кількісні числівники сорок, дев'яносто, сто вирізняються з-поміж інших числівників найбільшою однотипністю відмінювання:

Н. сорок-0 дев'яност-о ст-о

Р. сорок-а дев'яност-а ст-а

д.	сорок-а	дев'яност-а	ст-а
3.	сорок-0	дев'яност-о	ст-о
о.	сорок-а	дев'яност-а	ст-а
м.	(на) сорок-а	(на) дев'яност-а	(на) ст-а
Кл.	сорок-0	дев'яност-о	ст-о

Ці числівники мають нульову флексію або флексію -о для називного, знахі­дного та кличного відмінків і флексію -а для решти відмінків.

5. Власне-кількісні числівники двісті— дев'ятсот відмінюються за таким зразком:

Н. Р.

Д.

3.

о. м.

Кл.

двіст-і двохсот-0 двомст-ам двіст-і або двохсот-0 (як Н. або Р.) двомаст-ами (на) двохст-ах двіст-і трист-а трьохсот-0 трьомст-ам триста або трьохсот-0 (як Н. або Р.) трьомаст-ами (на) трьохст-ах трист-а чотирист-а чотирьохсот-0 чотирьомст-ам чотирист-а або чотирьохсот-0 (як Н або Р.) чотирмаст-ами (на) чотирьохст-ах чотирист-а

Н. п'ятсот-0

Р. п'ятисот-0

Д. п 'ятист-ам

3. п'ятсот-0

О. п'ятьмаст-ами

(п 'ятьомаст-ами)

М. (на) п 'ятист-ах

Кл. п'ятсот-0 вісімсот-0 восьмисот-0 восьмист-ам вісімсот-0 вісьмаст-ами ( вісьмомаст-ами ) (на) восьмист-ах вісімсот-0 дев 'ятсот-0 дев'ятисот-0 дев 'ятист-ам дев 'ятсот-0 дев 'ятьмаст-ами (дев 'ятьомаст-ами) (на) дев'ятист-ах дев'ятсот-0

У складних числівниках — назвах сотень відмінюються обидві частини. Пер­ша частина складних числівників двісті, триста, чотириста відмінюється як числівники два, три, чотири. У складних числівниках п'ятсот — дев'ятсот із двох паралельних відмінкових форм, які мають перші їхні (складних числівни­ків) частини— числівники п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, закріпилася лише форма на -и. В орудному відмінку вживаються обидва варіанти флексій першої частини складних числівників п'ятсот— дев'ятсот: п'ятьмастами і п'ятьо­мастами, сьомастами і сімомастами.

6. Власне-кількісні числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд, трильйон, ква­дрильйон відмінюються як іменники відповідної відміни:

Однина

Н.	нул- 0	тисяч-а	мільйон-0
Р.	нул-а	тисяч-і	мільйон-а
д.	нул-еві (пул-у)	тисяч-і	мільйон-ові (мільйон-у)
3.	нул-0	тисяч-у	мільйон-0
о.	нул-ем	тисяч-ею	мільйон-ом
м.	(на) нул-еві	(на) тисяч-і	(на) мільйон-ові (мільйон-і)
Кл.	(нул-і)
	нул-у	тисяч-е	мільйон-е
		Множина
н.	нул-і	тисяч-і	мільйон-и
р.	нул-ів	тисяч-0	мільйон-ів

д.	нул-ам	тисяч-ам	мільйон-ам
3.	нул-і	тисяч-і	мільйон-и
о.	нул-ами	тисяч-ами	мільйон-ами
м.	(на) пул-ах	(на) тисяч-ах	(на) мільйон-ах
Кл.	нул-і	тисяч-і	мільйоп-и
		Однина	Множина
н.	мільярд-0	трильйон-0	мільярд-и	трильйон-и
р.	мільярд-а	трильйон-а	мільярд-ів	трильйон-ів
д.	мільярд-ові	трильйон-ові	мільярд-ам	трильйон-ам
	(мільярд-у)	(трильйон-у )
3.	мільярд-0	трильйон-0	мільярд-и	трильйон-и
о.	мільярд-ом	трильйон-ом	мільярд-ами	трильйон-ами
М. (на) мільярд-ові (па) трильйон-ові			(на) міль ярд-ах	(на) трильйон-ах
	(мільярд-і)	(трильйон-і)
Кл. мільярд-е		трильйон-е	мільярд-и	трильйон-и

Числівник тисяча відмінюється як іменник першої відміни мішаної групи, числівники мільйон, мільярд, трильйон, квадрильйон — як іменники другої від­міни твердої групи, числівник нуль — як іменник другої відміни м'якої групи. У давальному відмінку чоловічого роду однини вживаються паралельні закін­чення -ові, -вві, -у, у місцевому відмінку чоловічого роду однини — паралельні закінчення -ові, -вві, -і.

7. Збірні числівники двоє, троє, четверо, п'ятеро, шестеро, семеро, восьме­ро, дев'ятеро, десятеро, одинадцятеро — двадцятеро, тридцятеро, обидва, оби­дві, обоє мають такі відмінкові закінчення:

Н.	дво)-е	тро]-е	семер-о
Р.	дв-ох	тр-ох	сім-ох
д.	дв-ом	тр-ом	сім-ом
3.	дво]-е або дв-ох	тро]-е або тр-ох	семер-о або сім-ох
	(як Н. або Р.)	(як Н. або Р.)	(як Н. або Р.)
о.	дв-ома	тр-ома	сьом-а (сім-ома)
м.	(на) дв-ох	(на) тр-ох	(на) сім-ох
Кл.	дво]-е	тро]-е	семер-о
	Чол. рід	Середи, рід	Жін. рід
н.	обидв-а	обидв-а	обидв-і	обо]-е
р.	об-ох	об-ох	об-ох	об-ох
д.	об-ом	об-ом	об-ом	об-ом
3.	обидв-а або об-ох обидв-а або об-ох		обидв-і або об-ох	об-ох
	(як Н. або Р.)	(як Н. або Р.)	(як Н. або Р.)
о.	об-ома	об-ома	об-ома	об-ома
м.	(на) об-ох	(на) об-ох	(на) об-ох	(на) об-ох
Кл.	обидв-а	обидв-а	обидв-і	обо]-е

Збірні числівники двоє, троє, четверо (за винятком знахідного відмінка при іменниках — назвах неістот) мають форми відповідних власне-кількісних чис­лівників. Збірні числівники п'ятеро— десятеро, одинадцятеро— двадцятеро, тридцятеро у непрямих відмінках також мають форми відповідних власне-кіль­кісних числівників, до того ж у їхніх варіантах із флексіями -ох, -ом. У орудно­му відмінку вживані варіанти на -ма та -ома. Збірні числівники обидва, обидві, обоє в непрямих відмінках відмінюються за зразком числівника два і втрача­ють у цих відмінках диференціацію родової належності.