
- •13. Види складів злочинів за ступенем суспільної небезпеки.
- •14. Види складів злочину за особливостями конструкції.
- •15. Співвідношення злочину і складу злочину.
- •29.Спосіб визначення загального об’єкта злочину.
- •30. Спосіб визначення родового об’єкта злочину.
- •34. Поняття факультативного безпосереднього об’єкта злочину.
- •35. Поняття предмета злочину.
- •36. Відмінність об’єкта злочину від знарядь злочину.
- •37. Відмінність об’єкта злочину від засобів вчинення злочину.
- •41. Ознаки об’єктивної сторони злочину.
- •42. Основні ознаки об’єктивної сторони формального злочину.
- •63. Кримінально-правові теорії причинного зв’язку.
- •69. Поняття суб’єкта злочину.
- •70. Ознаки суб’єкта злочину.
- •71. Поняття особи злочинця.
- •73. Обставини, що покладені в основу визначення віку, з досягненням якого особа може вважатися суб’єктом злочину.
- •74. Встановлення віку особи при відсутності документів про її народження.
- •80. Поняття неосудності.
- •81. Критерії неосудності.
- •82. Ознаки юридичного критерію неосудності.
- •83. Ознаки медичного критерію неосудності.
- •84. Кримінально-правове значення неосудності.
- •85. Правові наслідки захворювання особи, після вчинення нею злочину, на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.
73. Обставини, що покладені в основу визначення віку, з досягненням якого особа може вважатися суб’єктом злочину.
Вік з якого може наступати кримінальна відповідальність позначає не просто хронологічну кількість прожитих років, а в першу чергу вказує на достатній рівень соц..-псих зрілості особи, який означає що особа розуміє соц.. значення своєї поведінки і може за неї відповідати.
Критерії якими керувався законодавець при встановлені віку з якого може наставати кримінальна відповідальність ( зокрема і понижений вік 14р) :
вже в такому віці кримінальні заборони є доступними для розуміння неповнолітніми.
Вчинення таких злочинів вже в такому віці є достатньо поширеним явищем.
З такими проявами злочинної поведінки не можна боротися без допомоги крим.правових заходів впливу.
Неповнолітні вже в такому віці здатні нести тягар без значної шкоди для свого подальшого розвитку.
Встановлення певного мінімального віку кримінальної відповідальності повязане з фізіологічним процесос поступового формування здатності особи з моменту досягнення певного віку усвідомлювати свої дії, керувати ними та розуміти небезпечність дій, які вона вчиняє. У звязку з цим закон диференціює вік кримінальної відповідальності за загальним правилом: «кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років». Цей вік називають загальним віком кримінальної відповідальності.
У частині 2 цієї ж статті встановлюється знижений вік кримінальної відповідальності — чотирнадцять років —за окремі, прямо перелічені законом злочини.
74. Встановлення віку особи при відсутності документів про її народження.
В тих випадках коли вік документально встановити не можливо, відповідно до Постанови пленуму ВСУ від 18.04.04 «Про практику застосування судами законодавства у справах про злочини неповнолітніх», повинна призначатися суд.мед експертиза, щоб зясувати скільки людині років, проте жодна експертиза не має такої діагностики що встановила б точний вік особи.
Висновок експерта завжди буде носити ймовірний характер:
коли вік особи буде визначено кількістю прожитих років, треба брати вікову межу 15-16. Тоді 15
коли буде вказано ймовірний рік народження 1995-1996. Тоді 31 грудня 1996
Експертиза встановлення вікц призначається в тих випадках коли встановлення віку може мати крим.прав значення.
75. Момент досягнення особою віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
З 00.00 наступної доби після дня народження особи
76. Поняття посереднього вчинення злочину.
77. Поняття осудності
Осудність - це кримінально правове поняття і воно існує лише щодо особи яка вчинила злочин.
Осудність — це здатність особи під час вчинення злочину усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Чинне кримінальне законодавство виходить з того, що лише осудна особа може вчинити злочин і, отже, може підлягати кримінальній відповідальності.
78. Поняття обмеженої осудності.
Це психопатологічний стан особи за якого вона під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або0 керувати ними.
79. Кримінально-правове значення обмеженої осудності.
1) Обмежена осудність це різновид осудності тому особа визнана обмежено осудною підлягає КВ і є суб’єктом злочину.
2)Відповідно до ч.2 ст.20 КК визнання особи обмежено осудною може враховуватись судом при призначенні покарання.
Пленум ВСУ у постанові №7 від 03.06.05 « Про практику застосування судом примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» визнав правильною практику тих судів, які стан обмеженої осудності до обставини, що пом’якшує покарання.
3)Відповідно до ч. 2 ст. 20 КК обмежена осудність може бути підставою застосування примусових заходів медичного характеру, які будуть відбуватись паралельно із відбуванням особою покарання.