41. Ознаки об’єктивної сторони злочину.

злочинне діяння

злочинні наслідки

причинний зв’язок між злочинним діянням і злочинними наслідками

місце вчинення злочину

час вчинення злочину

спосіб вчинення злочину

обстановка вчинення злочину

знаряддя вчинення злочину

засоби вчинення злочину.

Умовно ці ознаки поділяють на обов’язкові і факультативні.

42. Основні ознаки об’єктивної сторони формального злочину.

Злочинне діяння – дія чи бездіяльність.

43. Основні ознаки об’єктивної сторони матеріального злочину.

Злочинне діяння

Злочинні наслідки

Причинний зв’язок між злочинним діянням і злочинними наслідками.

44. Поняття злочинного діяння.

Це свідома або вольова активна чи пасивна суспільно небезпечна і кримінально-протиправна поведінка особи.

45. Форми злочинного діяння.

Дія

Бездіяльність

46. Поняття злочинної дії.

Це активна, суспільно небезпечна, кримінально протиправна, усвідомлена, вольова конкретна поведінка особи.

47. Ознаки злочинної дії.

Активна поведінка

Суспільно небезпечна поведінка

Кримінально протиправна поведінка

Вольова поведінка

Конкретна поведінка

Усвідомлена поведінка

48. Поняття злочинної бездіяльності.

Це пасивна, суспільно небезпечна, кримінально протиправна, усвідомлена, вольова конкретна поведінка особи, що полягає у невиконанні того діяння, яке особа повинна була і могла виконати чи попередити настання суспільно небезпечного наслідку.

49. Ознаки злочинної бездіяльності.

Пасивна поведінка

Суспільно небезпечна поведінка

Кримінально протиправна поведінка

Вольова поведінка

Конкретна поведінка

Усвідомлена поведінка

50. Форми злочинної дії.

Злочинна дія виражається у таких формах:

Фізичний вплив – застосування фізичної (мускульної) сили для вчинення злочинного посягання і завжди спрямована на зміну зовнішньої, фізичної сфери матеріального світу(крадіжка. вбивство);

Словесна форма - це коли особа висловлює чи пише слова, фрази (погроза вбивством, погроза знищення майна);

Вербальна форма – у вигляді певних конклюдентних дій (вчинення жестами розпусних дій щодо особи, яка не досягла 18 років).

51. Умови відповідальності за злочинну бездіяльність.

Особа не діяла у тих випадках коли на ній лежав обов’язок вчинити конкретну дію у конкретній ситуації;

Обов’язок має бути правовим, а не моральним;

Обов’язок може випливати із нормативно-правового акта, договору, службового становища особи, сімейного становища особи,

Стосується тих дій, коли вчинення відповідних дій, які вимагаються від особи, повинно було запобігти настанню певних суспільно небезпечних наслідків;

У особи була реальна можливість у даній конкретній ситуації вчиняти відповідні дії.

52. Значення непереборної сили для вирішення питання про кримінальну відповідальність.

Непереборна сила – це надзвичайна і нездоланна в даних умовах обставина. Це дія сил природи, механізмів, людей, звірів та інших факторів, через які особа реально позбавлена можливості виконати покладений на неї обов’язок чи вчинити певну дію. Кримінальна відповідальність при цьому не настає.

53. Значення фізичного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність.

Під непереборним фізичним примусом розуміють такий протиправний фізичний вплив однієї особи на іншу, що цілком пригнічує волю особи., яка зазнала насильства, внаслідок чого вона була позбавлена можливості вибрати бажаний варіант поведінки і вчинила в результаті насильства такі рухи, якими була заподіяна шкода іншій особі або не вчинила тих дій, які вона повинна була зробити в даній ситуації. Відповідно до ч.1 ст. 40 КК ,,Не є злочином дія або бездіяльність ,яка заподіяла шкоду право охоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками,, Внаслідок цього кримінальна відповідальність виключається.

Відповідно до ч.2 ст.40 КК ,,Питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди право охоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями ,а також психічного примусу, вирішується за правилами крайньої необхідності,,. Однак такий фізичний примус повинен розглядатися як обставина що пом’якшує покарання(п.6 ст.66).

54. Значення психічного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність.

Психічний примус – це вимога вчинити певні дії або, навпаки, не вчинити тих або інших дій, які у даній ситуації повинні бути вчинені, під загрозою застосування фізичного насильства, заподіяння матеріальної чи моральної шкоди.

Дія чи бездіяльність, вчинені внаслідок психічного примусу, не тягнуть за собою кримінальну відповідальність лише за умови , що мав місце стан крайньої необхідності. Якщо ж психічний примус не подавлював повністю волю особи і особа мала можливість вибору поведінки, то вона підлягає кримінальній відповідальності, а дана обставина визнається такою, що пом.якшує покарання (п.6 ст. 66).

55. Поняття злочинних наслідків.

Злочинні наслідки – це істотна шкода, яка заподіюється злочинними діяннями суспільним відносинам, що охороняються кримінальним законом, або реальна загроза заподіяння такої шкоди.

56. Види злочинних наслідків.

За характером спрямування шкоди:

фізична – вбивство, тілесні ушкодження;

майнова – грабіж, умисне пошкодження майна;

моральна, психічна – погроза вбивством, наруга над могилою;

політична – дії. спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу.

Настали внаслідок:

дії;

бездіяльності.

Залежно від конструкції складу злочину:

основні;

додаткові:

обов’язкові;

факультативні.

57. Значення злочинних наслідків.

Є ознакою на підставі якої відбувається відмежування злочину від інших правопорушень.

Є однією з найважливіших підстав криміналізації (декриміналізації) діяння.

Є обставиною, що враховується судом при призначенні покарання 9 п.5 ст.67 – тяжкі тілесні наслідки як обставина, що обтяжує покарання).

Правильне встановлення має значення для правильної кваліфікації злочину і його відмежування від суміжних злочинів.

Є обов’язковою ознакою злочинів з матеріальним складом.

58. Поняття формального складу злочину.

Формальний склад злочину – це такий склад злочину, для встановлення об’єктивної сторони якого закон вимагає встановлення лише суспільно небезпечного діяння (дії або бездіяльності).

59. Поняття матеріального складу злочину.

Матеріальний склад злочину – це такий склад злочину, для наявності об’єктивної сторони якого закон вимагає встановлення не тільки діяння (дії чи бездіяльності), але й настання злочинних наслідків та встановлення причинного зв’язку між злочинним діянням і злочинними наслідками.

60. Поняття причинного зв’язку в кримінальному праві.

Причинний зв’язок – це об’єктивно існуючий, внцтрішній закономірний зв’язок між злочинним діянням і злочинними наслідками, коли злочинне діяння породжує настання злочинного наслідку.

61. Ознаки причинного зв’язку між злочинним діянням і злочинними наслідками.

Це об’єктивно існуючий зв’язок між злочинним діянням і злочинними наслідками;

Це внутрішньо закономірний зв’язок між злочинним діянням і злочинними наслідками;

Діяння обов’язково повинне передувати наслідку у часі;

Злочинне діяння не лише повинно передувати злочинному наслідку у часі, а й за своєю природою повинно викликати настання такого наслідку;

62. Значення причинного зв’язку між злочинним діянням і злочинними наслідками.

Причиновий зв’язок між діянням і суспільно небезпечним наслідком – це обов’язкова ознака об’єктивної сторони в злочинах з матеріальним складом. Якщо у цих злочинах відсутній причинний зв’язок, кримінальна відповідальність за настання суспільно небезпечного наслідку виключається.