
- •13. Види складів злочинів за ступенем суспільної небезпеки.
- •14. Види складів злочину за особливостями конструкції.
- •15. Співвідношення злочину і складу злочину.
- •29.Спосіб визначення загального об’єкта злочину.
- •30. Спосіб визначення родового об’єкта злочину.
- •34. Поняття факультативного безпосереднього об’єкта злочину.
- •35. Поняття предмета злочину.
- •36. Відмінність об’єкта злочину від знарядь злочину.
- •37. Відмінність об’єкта злочину від засобів вчинення злочину.
- •41. Ознаки об’єктивної сторони злочину.
- •42. Основні ознаки об’єктивної сторони формального злочину.
- •63. Кримінально-правові теорії причинного зв’язку.
- •69. Поняття суб’єкта злочину.
- •70. Ознаки суб’єкта злочину.
- •71. Поняття особи злочинця.
- •73. Обставини, що покладені в основу визначення віку, з досягненням якого особа може вважатися суб’єктом злочину.
- •74. Встановлення віку особи при відсутності документів про її народження.
- •80. Поняття неосудності.
- •81. Критерії неосудності.
- •82. Ознаки юридичного критерію неосудності.
- •83. Ознаки медичного критерію неосудності.
- •84. Кримінально-правове значення неосудності.
- •85. Правові наслідки захворювання особи, після вчинення нею злочину, на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.
29.Спосіб визначення загального об’єкта злочину.
Загальним об’єктом є вся сукупність суспільних відносин, що поставлена під охорону кримінального закону. Тобто, цією сукупністю є усі 20 розділів Особливої частини КК України.
30. Спосіб визначення родового об’єкта злочину.
Родовим об’єктом є певний розділ Особливої частини КК України. Наприклад, Розділ ХІІ «Злочини проти громадського порядку та моральності», то родовим об’єктом тут будуть суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку та моральності.
31. Поняття безпосереднього об’єкта злочину.
Це завжди конкретне, персоніфіковане охоронюване кримінальним законом суспільне відношення,якому суспільно небезпечним діянням заподіюється істотна шкода або створюється реальна загроза її заподіяння.
32. Значення безпосереднього об’єкта злочину.
Встановлення безпосереднього об’єкта злочину має важливе значення для з’ясування характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого злочину, правильної його кваліфікації, дозволяє з найбільшою точністю провести розмежування між суміжними злочинами. Безпосередній об'єкт злочину є конструктивною (обов'язковою) ознакою будь-якого складу злочину. Його точне встановлення при кваліфікації діяння обов'язкове. Недотримання цих вимог може призвести до судових помилок. Із урахуванням безпосереднього об'єкту можна розмежовувати і суміжні склади злочинів. Напр., дуже схожі такі злочини, як масові безпорядки і хуліганство, але об'єкти цих діянь різні. Об'єктом масових безпорядків є основи громадської безпеки, а хуліганство посягає на громадський порядок.
33. Поняття додаткового безпосереднього об’єкта злочину.
Це конкретне персоніфіковане суспільне відношення, якому поряд з головним об’єктом також завжди заподіюється істотна шкода а бо створюється загроза її заподіяння, але не він визначає першочергове призначення кримінально-правової охорони відповідної норми.
34. Поняття факультативного безпосереднього об’єкта злочину.
Конкретне персоніфіковане суспільне відношення, яке в межах інших складів є головним самостійним об’єктом кримінально-правової охорони і якому в межах даного складу злочину може заподіюватися істотна шкода поряд з головним об’єктом а може й не заподіюватись. Наприклад, здоров’я при вчиненні зґвалтування.
35. Поняття предмета злочину.
Це структурний елемент охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин,через вплив на який цим суспільним відносинам заподіюється або може заподіюватись істотна шкода.
36. Відмінність об’єкта злочину від знарядь злочину.
Визначення предмета злочину має важливе практичне значення для відмежування його від засобів і знарядь скоєння злочину. Одна і та ж річ може бути як предметом, так і знаряддям злочину (ніж, різноманітні інструменти тощо).
Знаряддя злочину відрізняється від предмета злочину тим, що вони не перебувають у зв’язку з тими суспільними відносинами, на які здійснюються посягання. Знаряддя злочину - це речі, за допомоги яких здійснюється злочин. Предмет злочину - факультативна ознака об’єкта злочину, а знаряддя і засоби - факультативна ознака об’єктивної сторони складу злочину.