
- •Билет 5
- •Билет 3
- •Билет 7
- •Билет 1
- •Билет 6
- •Билет 2
- •Билет 8
- •Билет 9
- •Билет 10
- •Билет 28
- •Билет 17
- •Билет 23
- •Билет 18
- •Билет 19
- •Билет 20
- •Билет 21
- •Билет 22
- •Билет 24
- •Билет 29
- •Билет 30
- •Билет 38
- •Билет 32
- •Билет 34
- •Билет 33
- •Билет 35
- •Билет 36
- •Билет 39
- •Билет 31
- •Билет 40
- •Билет 41
- •Билет 42
- •Билет 45
- •Билет 25
- •Билет 26
- •Билет 27
- •Билет 43
- •1.3 Недавно написана Партита
- •Билет 44
- •Билет 37
- •Билет 16
- •Билет 11
- •Билет 46
- •Билет 14 и 15
- •Билет 13
- •Билет 12
- •Билет 16
Билет 3
Міф – основа формування й розвитку музики. Музика – засіб вираження й трансформації міфу. Їхній взаємозв’язок і єдність сприяють постійним динамічним змінам, змістовним і стильовим трансформаціям і збагаченням усередині культури. Зв'язок між музикою і міфом з давніх-давен утвердився в культурній свідомості . З часів античності муз.мистецтво було зосереджено на вокальних жанрах.Вок.-інструментальні твори особливо важливі і виступаюсь на 1му плані.Але пізніше на 1й план виходить поетичне слово,яке супроводжується мелодією.Таким чином музичне мистецтво поступово навчається у слова,і поступово починає вивільнюватися від слова,і таким чином музика стає носієм і ідей і образів.Міфи виявляються художнім текстом ,які показують і розвивають суспільство.Сам міф відображає духовний стан,економічний і соціальний якби несе ідеї свого часу.
Билет 7
Після падіння Римської імперії Європа довгий час не знала розвинутого театрального мистецтва. Художні форми, що існували в античності зникли, а нові з’явилися лише згодом декілька століть. Ритуальні церемонії, які супроводжували церковні церемонії доповнювалися пантомімічними сценами. Так склалися два основних цикли театралізованої церковної служби на латинській мові, яка здобула назву літургічної драми або літургічного дійства, — пасхальний та (пізніше) різдвяний.диним Особливості середньовічного світогляду. Християнство та його вплив насередньовічну культуру. Величезну роль у становленні середньовічної культури відіграло християнство, що ввібрало в себе уявлення та традиціїязичників. Виокремлення християнською культурою своєї неповторності, самоусвідомлення епохи йшло через протиставлення та порівняння їїосновних позицій з культурною спадщиною античності. Християнство, длятого щоб упоратися з язичницькою культурою, вимушене було її освоїти. Усвою чергу, це освоєння язичницької традиції призвело до «суттєвоївнутрішньої перебудови латинської християнської культури» (С.Аверінцев). Опанувавши античну традицію, середні віки виробили як власнурадицію в ставленні до світу та себе в ньому, так і традицію ставленнядо традиційності загалом.видом театрального мистецтва, видовищ залишалися вистави мандрівних акторів - нащадків
Билет 1
Наиболее широкого и блестящего развития музыка античной эпохи достигла в Греции. Греция представляла союз городов-государств, сохранявших самостоятельность. В Афинах эпохи Кимона и Перикла утвердился строй рабовладельческой демократии, способствовавший умственному и художественному прогрессу. Греческая музыка могла отчасти воспользоваться уже готовыми плодами развития более древних культур: египетской, сирийской, хеттской, возможно, индийской. Наиболее ранним историческим этапом развития европейской музыкальной культуры принято считать античную музыку, традиции которой берут свое начало в более древних культурах Ближнего Востока, но не повторяют их путь.. До нас, к сожалению, дошло немного с тех времен. Найдено всего 11 образцов музыки. В основном гимны и оды, относящиеся к античной эпохе.Музыкальные исполнители являются героями многих древнегреческих мифов, воспевающих волшебную силу этого искусства.Важнейшим свойством культуры древней Греции и Древнего Рима (как и других древних культур) является существование музыки в единстве с другими видами искусства. Античная трагедия немыслима без музыки : диалоги в ней переходили в напевную речитацию и пение, каждый эпизод завершался хоровым номером.. При таком положении драматургу приходилось выступать и как поэту, и как музыканту, и как режиссеру, а иногда и как актеру. Разделение этих профессий произойдет гораздо позднее.. В конце античной эпохи отмечается медленное угасание античной культуры. Что в свою очередь обусловило становление и развитие традиций христианского искусства.Одним из самых замечательных музыкантов этого периода является святой Амвросий. Епископ Миланский. Наиболее широкого и блестящего развития музыка античной эпохи достигла в Греции. Греция представляла союз городов-государств (полисов), сохранявших самостоятельность. В Афинах эпохи Кимона и Перикла утвердился строй рабовладельческой демократии, способствовавший умственному и художественному прогрессу. Греческая музыка могла отчасти воспользоваться уже готовыми плодами развития более древних культур: египетской, сирийской, хеттской, возможно, индийской. Древнейшими жанрами профессиональной музыки египтян, вероятно, были религиозно-культовые гимны и другие молитвенные напевы. На стенах пирамид, надгробиях, в древних папирусах, в религиозных сборниках «Тексты пирамид» и «Книга мертвых» сохранились строки тех величавых гимнов, которые египтяне слагали своим божествам. Египтяне играли на дуговых и угловых арфах, лютнях, продольных флейтах, двойных гобоях. Наиболее высокого развития достигло исполнение на художественно расписанной деревянной арфе, особенно в ансамблях. О том почете, каким была окружена арфа и искусство игры на ней, говорит знаменитая «Песнь арфиста» - одно из высочайших достижений древнеегипетской поэзии. Истоки символического восприятия мира принято считать исходящими из античности. - оно уходит в мифологическое представление о мире. Стремление человека понять и осознать окружающую его природу создало образы невиданных и невидимых существ, управляющих миром. Эти существа находились во всем, что окружало человека - именно так человек определил осмысленность существования мира и себя самого на той первоначальной стадии. Чем больше человек углублялся в понимание смыслов, окружающих его, тем больше картина мира ему представлялась цельной, созданной великим и могущественным силой или существом.