11. Опір. Залежність опору від довжини та поперечного перерізу провідника.

• Опір — властивість провідника створювати перешкоди проходженню електричного струму.

• Позначається здебільшого латинською літерою R, одиниця опору в СІ - Ом.

• Електричний опір використовується у випадках лінійної залежності електричного струму в провіднику від прикладеної напруги, й є коефіцієнтом пропорційності між падінням напруги U й силою струму I

.

• Для провідника довжиною l і поперечним перерізом S опір визначається за формулою

.

• де ρ — питомий опір — характеристика матеріалу з якого виготовлений провідник. Питомий опір — це опір провідника кубічної форми з одиничними розмірами. Найменше значення ρ для срібла і золота. Ці матеріали використовують для виготовлення контактів в мікросхемах.

12. Конденсатори. Електроємність. Види конденсаторів.

• Конденса́тор (от лат. condensare — «уплотнять», «сгущать») — двухполюсник с определённым значением ёмкости и малой омической проводимостью; устройство для накопления заряда и энергии электрического поля. Конденсатор является пассивным электронным компонентом. Обычно состоит из двух электродов в форме пластин (называемых обкладками), разделённыхдиэлектриком, толщина которого мала по сравнению с размерами обкладок.

• Электроємністю (ємністю) – провідника С називають величину, що дорівнює відношенню заряду q, наданого провіднику до його потенціалу :

• Одиниця електричної ємності в СІ – фарад, [C] = Кл/В=Ф.

• Конденсáтор — система з двох чи більше електродів (обкладок), які розділені діелектриком, товщина якого менша у порівнянні з розміром обкладок. Така система має взаємнуелектричну ємність і здатна зберігати електричний заряд.

13. Сила струму. Електричний струм. Прилад для вимірювання сили струму.

• Сила струму (або просто струм) — кількісна характеристика електричного струму в провіднику, скалярна величина  , яка відповідає кількості заряду ( ), що проходить через перетин провідника за час  , розділеному на цей проміжок часу. Силою струму, називають, ще величиною, що характеризує швидкість перенесення заряду частинками, які створюють стум, через поперечний переріз провідника.

• У системі СІ сила струму вимірюється в амперах. Відповідно, густина струму вимірюється в A/м².

• Якщо за кожен проміжок часу   заряд   однаковий і напрямок струму незмінний, то такий струм називають постійним.

• У випадку, коли ці величини залежать від часу, силу струму описують так:

,

• такий струм називають змінним.

• Для класичної системи заряджених частинок із зарядом e безмежно малий заряд dQ, що переноситься за час dt через елементарну площадку dS, перпендикулярну до напрямку середньої швидкості v частинок визначається як:

,

• де   — заряд частинок,   — швидкість руху частинок, а   — їх кількість в одиниці об'єму.

• Сила струму dI через площадку   визначається співвідношенням

,

• звідки для густини струму

•  — густина електричного струму, де риска над символами означає усереднення.

• Електричний струм — впорядкований рух заряджених частинок у просторі. У металах це електрони, напівпровідниках -електрони та дірки, у електролітах - позитивно та негативно заряджені іони, у іонізованих газах — іони та електрони. За напрямок струму вибирають рух позитивно заряджених частинок. Таким чином, напрямок струму в металах протилежний напрямку руху електронів.

• Сила струму вимірюється приладами, які називають амперметрами і гальванометрами. В цих приладах зазвичай вимірюється не сам струм, а механічна дія створеного ним магнітного поля.