11. Дія магнітного поля на провідник зі струмом (сила Ампера).

• Сила Ампера залежить від сили струму  , елемента (частини) довжини провідника  , кута між напрямом струму і напрямом ліній магнітного поля   та магнітної індукції  , і задається формулою

• У векторній формі сила Ампера записується

.

• Якщо кут між векторами   i   менший, ніж 90°, то:

• Якщо кут між векторами   i   дорівнює 90°, тоді sin90°=1, звідси:

.

• Магнітна індукція у просторі навколо провідника зі струмом визначається законом Біо-Савара.

12. Дія магнітного поля на електричний заряд (сила Лоренца).

• Си́ла Ло́ренца — сила, що діє на електричний заряд, який перебуває у електромагнітному полі.

.

• Тут   — сила,   — величина заряду,   — напруженість електричного поля,   — швидкість руху заряду,   — вектор магнітної індукції^[1]. Іноді силою Лоренца називають лише другу складову цього виразу — силу, яка діє на заряд, що рухається, з боку магнітного поля

( ).

• Електричне поле діє на заряд із силою, направленою вздовж силових ліній поля. Магнітне поле діє лише на рухомі заряди. Сила дії магнітного поля перпендикулярна до силових ліній поля й до швидкості руху заряду.

• Названа на честь Гендрика Лоренца, який розробив це поняття 1895 року.

13. Електромагнітні коливання та хвилі.

• Електромагнітні хвилі описуються загальними для електромагнітних явищ рівняннями Максвелла. Навіть у випадку відсутності у просторі електричних зарядів і струміврівняння Максвелла мають відмінні від нуля розв'язки. Ці розв'язки описують електромагнітні хвилі.

• У випадку відсутності зарядів і струмів рівняння Максвелла набирають наступного виду:

,

,

,

.

• Застосовуючи операцію rot до перших двох рівнянь можна отримати окремі рівняння для визначення напруженості електричного і магнітного полів

• Ці рівняння мають типову форму хвильових рівнянь. Їхніми розв'язками є суперпозиція виразів наступного типу

,

,

• де   - певний вектор, який називається хвильовим вектором, ω - число, яке називається циклічною частотою, φ - фаза. Величини   та   є амплітудами електричної та магнітної компоненти електромагнітної хвилі. Вони взаємно перпендикулярні й рівні за абсолютною величиною. Фізична інтерпретація кожної із введених величин дається нижче.

14. Тверде тіло. Види зв’язку атомів у твердому тілі.

• Тверде тіло — агрегатний стан речовини, що характеризується стабільністю форми на відміну від інших агрегатних станів  рідини та газу. Атоми твердих тіл більшість часу проводять в околі певних рівноважних положень, здійснюючи тільки незначні теплові коливання.

15. Порівняльна характеристика провідності діелектриків провідників, напівпровідників.

• Провідник — матеріал, що проводить тепло або електрику (на противагу діелектрику). Для провідника характерні високі тепло- абоелектропровідність. Найчастіше провідник є речовиною, яка має багато вільних електронів (метали). Діелектрики, типу скла чи кераміки, мають мало вільних електронів. Вуглець — єдиний неметал, що є (у деяких формах) провідником тепла й електрики. Речовини типу кремнію і германію, електропровідність яких має проміжне значення у порівнянні з провідниками й діелектриками називаються напівпровідниками. Їх електропровідність може змінюватися у широкому діапазоні під впливом тепла, світла і напруги.

• Напівпровідни́к — матеріал, електропровідність якого має проміжне значення між провідностями провідника та діелектрика. Відрізняються від провідників сильною залежністю питомої провідності від концентрації домішок, температури і різних видів випромінювання. Основною властивістю цих матеріалів є збільшення електричної провідності з ростом температури.

• Діелектрики — це матеріали, в яких заряди не можуть пересуватися з однієї частини тіла в іншу (зв'язані заряди). Зв'язаними зарядами є заряди, що входять в складатомів або молекул діелектрика, заряди іонів, в кристалах з іонною ґраткою.