- •2 Завдання
- •Електризація тіл. Види і взаємодія зарядів. Закон Кулона.
- •Закон Ома для ділянки кола.
- •Закон Ома для повного кола з ерс.
- •Послідовне з’єднання резисторів.
- •Паралельне з’єднання резисторів.
- •Закони Кірхгофа для постійного струму.
- •Самостійний розряд. Види самостійних розрядів.
- •Індуктивність у колі змінного струму.
- •Ємність у колі змінного струму.
- •Дія магнітного поля на провідник зі струмом (сила Ампера).
- •Дія магнітного поля на електричний заряд (сила Лоренца).
- •Електромагнітні коливання та хвилі.
- •Тверде тіло. Види зв’язку атомів у твердому тілі.
- •Порівняльна характеристика провідності діелектриків провідників, напівпровідників.
- •Принцип роботи напівпровідникового діода.
- •Взаємодія між зарядами. Закон Кулона. Формула
- •Закон Ома для кола з ерс. Закон Ома для ділянки кола.
- •Опір. Провідність резистора (провідника). Залежність опору від температури (формула).
- •Електричний струм в різних середовищах.
- •Електропровідність твердих тіл: провідники, діелектрики, напівпровідники.
- •Напівпровідникові діоди і транзистори.
- •Явище самоіндукції та ерс самоіндукції. Індуктивність.
- •Активний та реактивний опір.
- •Миттєве значення напруги, сили струму та е.Р.С.
- •Призначення, будова і принцип дії трансформатора.
- •1 Завдання
- •Електричне поле. Силові лінії електричного поля. Електризація тіл. Взаємодія між зарядами.
- •Магнітне поле.
- •Напруженість мп.
- •Діелектрична проникність середовища.
- •Магнітний потік.
- •Трансформатор та індукційна котушка
- •Відкритий коливальний контур.
- •Напруженість еп в точці на відстані.
- •Силові лінії електричного поля . Напруженість електричного поля. Формула. Одиниці вимірювання.
- •Потенціал. Різниця потенціалів. Напруга. Одиниці вимірювання.
- •Опір. Залежність опору від довжини та поперечного перерізу провідника.
- •Конденсатори. Електроємність. Види конденсаторів.
- •Сила струму. Електричний струм. Прилад для вимірювання сили струму.
- •Е.Р.С. Джерела струму. Закон Ома для повного кола з е.Р.С.
- •Робота і потужність постійного струму (формула).
- •Електроліт. Явище електролізу.
- •Індуктивний опір.
- •Ємнісний опір.
- •Електричний струм. Взаємодія двох точкових зарядів.
- •Послідовне з’єднання конденсаторів.
- •Паралельне з’єднання конденсаторів.
- •Анод та катод. Їх використання.
- •Природа діамагнетиків, парамагнетиків, феромагнетиків.
- •Постійний електричний струм. Робота і потужність.
- •Вимушені коливання.
- •Вільні коливання.
Електричний струм. Взаємодія двох точкових зарядів.
Електричний струм — впорядкований рух заряджених частинок у просторі. У металах це електрони, напівпровідниках -електрони та дірки, у електролітах - позитивно та негативно заряджені іони, у іонізованих газах — іони та електрони. За напрямок струму вибирають рух позитивно заряджених частинок. Таким чином, напрямок струму в металах протилежний напрямку руху електронів.
Електростатична сила взаємодії F12 двох точкових нерухомих зарядів q1 та q2 у вакуумі прямо пропорційна добутку абсолютних значень зарядів і обернено пропорційна квадрату відстані r12 між ними.
,
у векторній формі:
,
Послідовне з’єднання конденсаторів.
При послідовному з'єднанні провідників сила струму в будь-яких частинах кола одна й та ж:
Повна напруга в колі при послідовному з'єднанні, або напруга на полюсах джерела струму, дорівнює сумі напруг на окремих ділянках кола:
Загальний опір усієї ланки кола дорівнює сумі опорів
.
Паралельне з’єднання конденсаторів.
При паралельному з'єднанні падіння напруги між двома вузлами, що поєднують елементи кола, однакове для всіх елементів. При цьому величина, зворотна загальному опору кола, дорівнює сумі величин, обернених опорам паралельно включених провідників.
Сила струму в нерозгалуженій частині кола дорівнює сумі сил струмів в окремих паралельно з'єднаних провідниках:
Напруга на ділянках кола і на кінцях всіх паралельно з'єднаних провідників одна й та ж:
Опір ділянки визначається із рівняння і є сумою провідностей
Анод та катод. Їх використання.
Ано́д (від грец. ανοδος — шлях угору) — позитивно заряджений електрод, до якого притягаються (звичайно в розчині, газі чи вакуумі) негативно заряджені частинки (аніони).
В електро- і радіотехнічних приладах анод з'єднаний з позитивним полюсом джерела електричного струму. Поняття застосовують головним чином при описі явищелектролізу, проходження струму крізь гази і вакуум.
Катод (грец. χάθοδος (рос. катод, англ. cathode, лат. Kathode f, нім. Katode f) — повернення, хід вниз) — електрод деякого приладу, приєднаний до негативного полюсу джерела струму.
В електрохімії катод — електрод, на якому виникають реакції відновлення. Наприклад, при електролітичному рафінуванніметалів (міді, нікелю та ін.) на катоді осідає очищенний метал.
Природа діамагнетиків, парамагнетиків, феромагнетиків.
Диамагнетики — вещества, намагничивающиеся против направления внешнего магнитного поля. В отсутствие внешнего магнитного поля диамагнетики немагнитны. Под действием внешнего магнитного поля каждый атом диамагнетика приобретает магнитный момент I (а каждая единица объёма — намагниченность M), пропорциональный магнитной индукции B и направленный навстречу полю. Поэтому магнитная восприимчивость
=
M/H у диамагнетиков всегда отрицательна.
По абсолютной величине диамагнитная
восприимчивость
мала
и слабо зависит как от напряжённости
магнитного поля, так и от температуры.
Парамагне́тики — речовини з невеликою позитивною магнітною сприйнятливістю, які у зовнішньому магнітному полі намагнічуються вздовж поля і дещо підсилюють його.
Феромагне́тики — деякі метали (залізо, нікель, кобальт, гадоліній, манган, хром та їхні сплави) з великою магнітною проникністю, що проявляють явище гістерезису; розрізняють м'які феромагнетики з малою коерцитивною силою та тверді феромагнетики з великою коерцитивною силою. Феромагнетики використовуються для виробництва постійних магнітів, осердьелектромагнітів та трансформаторів.
