12. Методи експертних оцінок

Методи експертних оцінок – це спосіб прогнозування та оцінки майбутніх результатів дій на основі прогнозів фахівців.

При застосуванні методу експертних оцінок проводиться опитування спеціальної групи експертів (5–7 осіб) з метою визначення певних змінних величин, необхідних для оцінки досліджуваного питання. До складу експертів слід включати людей з різними типами мислення – образне і словесно-логічне, що сприяє успішному розв'язанню проблеми.

Методи експертної оцінки вимагають ретельної підготовки експертів, робота яких містить:

1) чітке визначення мети і завдань;

2) набір достатньо компетентних незалежних експертів в області відповідних об'єктів;

3) обговорення питання в групі експертів чи виключення безпосереднього спілкування між ними;

4) надання учасникам експертизи на кожному наступному етапі результатів і висновків попереднього етапу;

5) вибір оптимально підходящих методів обробки висновків експертів;

6) точне формулювання підсумкових висновків в експертній роботі.

Метод експертних оцінок – це фактично метод прогнозування, основоположним критерієм якого є досягнення згоди серед усіх членів експертної групи.

Всі експертні методи поділяються на дві групи – індивідуальні і колективні – та підгрупи.

Індивідуальні експертні методи – це використання думок експертів, які сформульовані особисто кожним із них самостійно без врахування думок інших експертів. До індивідуальних експертних методів належать: інтерв'ю та анкетування.

Колективні експертні методи – це методи, які забезпечують формування єдиної спільної думки в результаті взаємодії залучених фахівців-експертів.

Серед колективних методів експертної оцінки виділяють: метод комісії (у тому числі проведення виробничих нарад, конференцій, семінарів, дискусій за "круглим столом"), методи Дельфі, відстороненого оцінювання, конференція ідей та ін.

13. Вирішальне правило

Зміст вирішального правила полягає в тому, що приймається більше ймовірна гіпотеза з урахуванням спостереження.

14. SWOT-ана́ліз — аналіз в

стратегічному плануванні, що полягає в розділенні чинників і явищ на чотири категорії:

сильних і слабких сторін проекту,

можливостей, що відкриваються при

його реалізації, та небезпек, пов'язаних з його здійсненням

SWOT аналіз проводять в чотири

етапи.

Перший етап - збір аналітичної інформації. Зазначимо, що інформація, необхідна для проведення аналізу, повинна бути присутньою на підприємстві завжди. Адже керівник повинен мати щоденні відомості про тенденції ринку, рухах товару, роботи конкурентів, постачальників. Це необхідно для ефективного управління бізнесом.

Другий етап - аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища, виявлення сильних і слабких сторін підприємства. SWOT аналіз необхідно проводити окремо для кожного продукту ринку, конкурента. На практиці SWOT аналіз часто складається для кожного ведучого конкурента і для окремих ринків. Це розкриває відносні сили та слабкість компанії, її здатності в боротьбі з погрозами і використання можливостей.

.

Третій етап - зіставлення сильних і

слабких сторін підприємства та факторів зовнішнього середовища. Цей етап передбачає побудову матриці на основі стандартної методики.

Четвертий етап - визначення основних

дій, актуальних для того або іншого поєднання сил, можливостей, погроз і слабкостей. Вибрані заходи необхідно розставити по часу їх здійснення, а також визначити відповідального за його здійснення і термін реалізації.

15. Чому одне рішення привело до

очікуваного результату, а інше немає? Можливо в останньому випадку в процесі його прийняття була допущена одна або декілька помилок, до найбільш поширених з яких відносяться наступні:

• було прийняте так зване

одностороннє рішення;

• прийняте рішення було зумовлене

емоціями;

• був відсутній системний підхід до

прийняття рішення;

• при виборі варіантів перевага була

віддана "звичній" альтернативі;

• розглядалися тільки позитивні

варіанти, можливий ризик не був врахований;

• при прийнятті рішень керувалися

припущеннями, прихованими бажаннями і помилковими передумовами, а не достовірною інформацією;

• при прийнятті рішень була допущена квапливість;

• неправильно були витлумачені

факти;

• рішення було прийняте

імпульсивно.