
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Житомирський державний технологічний університет
- •Основи матеріалознавства та матеріалів еа
- •6.050902 – «Радіоелектронні апарати »
- •Мета роботи
- •1. Осцилограф універсальний з1-93
- •2. Мінімультиметр цифровий (м83x)
- •3. Генератор сигналів низькочастотний гз-118
- •4 . Прилад ц4317.3
- •5. Завдання до лабораторної роботи
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Порядок виконання роботи
- •2. Підготовка до роботи
- •3. Теоретичні положення до роботи
- •3.1. Діелектрики, молекулярна будова, електричний момент
- •3.2. Поляризація діелектриків
- •3.3. Види поляризації діелектриків
- •3.4. Діелектричні втрати
- •4. Експериментальні виміри. Принцип вимірів і роботи приладу
- •5. Методика виконання лабораторної роботи
- •2. Підготовка до роботи
- •3. Теоретичні положення до роботи
- •3.1. Електропровідність і фізична природа струмів у діелектриках
- •3.2. Кількісні параметри електропровідності
- •3.3. Види електропровідності діелектриків і способи збільшення ρv й ρ s
- •4. Опис лабораторної установки й експериментальних зразків
- •5. Методика проведення лабораторних вимірів
- •6. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 Дослідження п’єзоелектричного ефекту кварцового резонатора.
- •1. Мета роботи.
- •2. Основні теоретичні положення.
- •3. Опис лабораторної установки
- •3. Розрахувати добротність кварцового резонатора qкв за формулою
- •2. Підготовка до роботи
- •3. Теоретичні положення до роботи
- •3.1. Магнетизм і магнітні властивості речовин
- •3.2. Процес намагнічення і кількісні параметри магнітних властивостей речовин
- •3.3. Процес перемагнічування в змінному магнітному полі
- •3.4. Магнітом’які матеріали і вимоги до них
- •4. Опис схеми лабораторної установки
- •5. Методика експериментальних вимірювань
- •6. Контрольні питання
- •Література
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Житомирський державний технологічний університет
Затверджено на засіданні кафедри
Радіотехніки та телекомунікацій
(протокол № __ від ________ р.)
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
для виконання лабораторних робіт з курсу
Основи матеріалознавства та матеріалів еа
для студентів спеціальності:
6.050902 – «Радіоелектронні апарати »
ЖДТУ 2012
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу «Основи матеріалознавства та матеріалів ЕА» для студентів спеціальності 6.050902 – «Радіоелектронні апарати».
Укладач: Ж.М. Хоменко. – Житомир: ЖДТУ, 2012. – с. 50
Навчальне видання
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу «Основи матеріалознавства та матеріалів ЕА» для студентів спеціальності 6.050902 – «Радіоелектронні апарати»
Укладач: Хоменко Жанна Миколаївна, асистент. каф. Радіотехніки та телекомунікацій
Рецензент: к.т.н. доц. О.П. Соколов
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1 Вивчення контрольно-вимірювальних апаратури
Мета роботи
Вивчення основних характеристик і порядок роботи з контрольно-вимірювальною апаратурою: осцилографом, генератором і цифровим мінімультиметром.
1. Осцилограф універсальний з1-93
Малогабаритний двоканальний універсальний осцилограф З1-93 призначений для дослідження форми електричних сигналів шляхом візуального спостереження в діапазоні частот від 0 до 15 МГц зміни розмаху у діапазоні від 0,01 до 200 В та часових інтервалів від 0810-7 до 1.0 с. Наявність двох каналів вертикального відхилення забезпечує одночасно дослідження двох сигналів на одній розгортці.
Технічні характеристики осцилографа.
Максимальний розмах досліджуваного сигналу:
а) при роботі без виносного дільника не більше 80 В;
б) при роботі з виносним дільником 1:10 не більше 200 В.
Мінімальне значення вхідного сигналу 0,01 В
Мінімальна тривалість вхідного сигналу – 35 нс.
Діапазон амплітудно-частотної характеристики осцилографа від 0 до 15МГц.
Вхідний активний опір кожного каналу вертикального відхилення (10,02) МОм.
Основна похибка виміру напруги не перевищує 4%, виміру часових інтервалів – не більше 4%.
Основні органи керування.
Розташування органів керування на передній панелі осцилографа наведено на рис. 1.
Графічне позначення та опис основних органів управління осцилографа наведено в табл. 1.
Рис. 1.
Табл. 1
-
Графічне подання
Опис
1
2
ручка регулювання чіткості (фокуса) зображення.
ручка регулювання яскравості сигналу.
ручка регулювання висвітлення шкали на екрані ЕЛТ.
потенціометр регулювання астигматизму.
потенціометр регулювання коефіцієнта відхилення каналів.
ручка регулювання положення обох променів по вертикалі.
Продовження табл. 1.
-
1
2
ручка переміщення променя по вертикалі.
перемикач фаза сигналу не змінюється.
перемикач фаза сигналу змінюється на 180.
перемикач установки синхронізації рівня автоматично.
перемикач установки синхронізації рівня “вручну”.
перемикач режиму роботи входу підсилювача встановлений у прийом змінного сигналу.
перемикач режиму роботи входу підсилювача встановлений у відключений стан (земля).
перемикач режиму роботи входу підсилювача встановлений у прийом досліджуваного сигналу з постійною складовою.
I
на екран виводиться сигнал першого каналу.
I I
на екран виводиться сигнал другого каналу.
I+I I
на екран виводиться алгебраїчна сума сигналів першого та другого каналу.
на екран виводиться зображення обох каналів, перемикання каналів здійснюється із частотою 100кГц.
на екран виводиться зображення обох каналів, перемикання каналів здійснюється наприкінці кожного прямого ходу розгортки.
Вимір амплітуди напруги.
1. Встановіть перемикач режиму роботи підсилювача на необхідний канал.
2. Встановіть перемикач «V/ПОД.» у таке положення, щоб амплітуда зображення становила біля шести поділок.
3. Перемикач режиму роботи входу підсилювача встановіть в прийом змінного сигналу (див. табл. 1).
4. Ручкою «РІВЕНЬ» встановіть стійке зображення. Встановіть перемикач «ЧАС/ПОД.» у положення, при якому спостерігається кілька періодів досліджуваного каналу.
5. Встановіть ручку вертикального переміщення (див. табл. 1) так, щоб мінімальний рівень сигналу збігався з однією з нижніх ліній, а максимальний – перебував у межах екрана.
6. Ручкою горизонтального зсуву (див. табл. 1) змістить зображення таким чином, щоб один з верхніх піків (максимум) був розташований на центральній градуйованій вертикалі.
7. Виміріть кількість поділів між крайніми точками сигналу по вертикалі (див. рис. 2).
Рис. 2
8. Помножте отриману величину на покази перемикача «V/ПОД.» Для розрахунку амплітуди поділить результат на два.
Для приклада розмах сигналу становить 5,6 клітинки (див. рис. 2), перемикач «V/ПОД.» установлений у положення 0,5:
|
|
|
|
Вимір тривалості сигналу.
1. Встановіть перемикач режиму роботи підсилювача на необхідний канал.
2. Встановіть перемикач «V/ПОД.» у таке положення, щоб амплітуда зображення становила біля шести поділок.
3. Перемикач режиму роботи входу підсилювача встановіть в прийом змінного сигналу (див. табл. 1).
4. Встановіть перемикач «ЧАС/ПОД.» у положення, при якому відстань між вимірюваними точками буде менш ніж 10 поділок.
5. Ручкою «РІВЕНЬ» встановіть стійке зображення.
6. Встановіть ручку вертикального переміщення (див. табл. 1) так, щоб точки, між якими вимірюється час, перебували на горизонтальній лінії.
7. Ручкою горизонтального зсуву (див. табл. 1) змістить зображення так, щоб точки, між якими вимірюється час, перебували в межах десяти центральних поділок.
8. Виміріть горизонтальну відстань між заданими точками A та B (див. рис. 3).
Рис. 3.
9.
Помножте відстань, вимірювану в підпункті
8, на коефіцієнт розгортки (перемикач
«ЧАС/ПОД.»).
Це й буде тривалістю сигналу
.
Для приклада горизонтальна відстань становить 8 поділок (рис. 3), а перемикач «ЧАС/ПОД.» встановлений у положення 0,2 mS.
|
|
Вимір скважності періодичних сигналів.
1. Аналогічно
попередньому прикладу виміряється
період сигналу
(рис. 4).
Рис. 4.
2. Скважність розраховується за формулою:
|
|
де – період сигналу, – тривалість сигналу.
Для нашого приклада перемикач «ЧАС/ПОД» встановлений у положення 2 mS. Період сигналу ( ) дорівнює 8 поділкам, тривалість сигналу ( ) дорівнює 5 поділкам. Відповідно період і тривалість сигналу розраховують як:
;
Далі
обчислюємо скважність (
)
сигналу:
.
Вимір частоти періодичних сигналів.
1. Виміряйте періоду сигналу (рис. 5).
Рис. 5.
У цьому випадку періоду становить 8 поділок, а перемикач «ЧАС/ПОД.» встановлений у положення 0,2 mS.
У результаті період сигналу розраховується як:
.
2.
Розрахуйте частоту сигналу
за формулою:
|
|
де – частота, Гц; – період, с.
Частота сигналу для нашого приклада буде дорівнює:
|
|