57. Сутність та функції фондової біржі.

Фондова біржа– організаційно оформлений, постійно діючий ринок,на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Створюється без метиотримання прибутку та займається виключно організацією укладання угод купівлі та продажу цінних паперів та їх похідних.

Фондова біржа виконує три основні функції:

· посередницьку;· індикативну; · регулятивну.

1. Суть посередницької функціїполягає в тому, що фондова біржа створює достатні й всебічні умови для торгівлі цінними паперами емітентам, інвесторам та фінансовим посередникам. Торгові угоди на біржі вкладають брокери та дилери. Брокер – учасник фондової біржі, який є уповноваженою особою брокерської контори або учасника торговельно-інформаційної системи, що здійснює цивільно-правові угоди щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінних паперів проти їхньої поставки новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів. Брокер здійснює комісійну діяльність з цінних паперів, тобто посередницьку діяльність, де він виступає за дорученням клієнта (за домовленістю торгівець ЦП може діяти від свого імені). Дилер – учасник фондової біржі, який є уповноваженою особою брокерської контори або учасником торговельно-інформаційної системи, що здійснює цивільно-правові угоди щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінних паперів проти їхньої поставки новому власнику від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам. Дилер залучає власні кошти, купуючи для себе цінні папери, а потім продає, коли їхня вартість підвищиться.

2. Індикативна функціяфондової біржі полягає в оцінці вартості та привабливості цінних паперів. Саме на біржі проводиться котирування цінних паперів, яке дає інформацію інвесторам про вартісну і якісну оцінку цінних паперів та динаміку їх розвитку. Це створює передумови для надійного і достовірного механізму торгівлі, хоча не виключає можливостей цілеспрямованих махінацій з метою спекуляції цінними паперами.

3. Регулятивна функція фондової біржі виражається в організації торгівлі цінними паперами. Вона встановлює вимоги до емітентів, які виставляють свої цінні папери на біржові торги, правила укладання і виконання угод, механізм контролю за діяльністю суб’єктів біржової торгівлі. Біржі здійснюють контроль за фінансовим станом емітентів. Вони мають право на отримання та перевірку інформації про їх діяльність.

58. Процес формування та управління портфелем цінних паперів.

Виділяють такі окремі етапи формування портфеля ц.п.

1 – й етап - оцінка інвестиційних якостей окремих цінних паперів (є попереднім етапом формування портфеля). Вона являє собою інтегральну характеристику окремих видів цінних паперів, що здійснюється інвестором з урахуванням цілей формування портфеля цінних паперів.

2-й етап - формування окремих видів портфелів шляхом добору необхідних цінних паперів, що забезпечують установлені критерії прибутковості, ризику і ліквідності. На цьому етапі приймається рішення щодо включення в портфель конкретних цінних паперів.

3-й етап - оптимізація портфеля цінних паперів, спрямована на зниження його ризику із заданим рівнем прибутковості. Оптимізація портфеля ґрунтується на оцінці ризику і відповідній диверсифікації інструментів портфеля. Інвестиційні ризики вимірюються різними методами - шляхом розрахунку середньоквадратичного відхилення, коефіцієнта варіації, β-коефіцієнта, а також експертним методом. Ризики вимірюються за кожним цінним папером.

4-й етап - сукупна оцінка спроектованого портфеля за співвідношенням прибутковості й ризику дає змогу оцінити ефективність усієї роботи з його формування. Результатом цього етапу оцінки портфеля є визначення того, наскільки вдалося знизити рівень портфельного ризику відносно середньоринкового його рівня, сформованого за заданим рівнем прибутковості інвестиційного портфеля.

5-й етап - остаточна оптимізація структури портфеля цінних паперів за встановленими критеріями прибутковості ризику й ліквідності.

При побудові механізму формування портфеля цінних паперів важливим є пошук факторів управління, на які необхідно здійснювати вплив для виконання завдання та поставленої мети. Такими факторами можуть вважатися властивості та елементи об’єкта управління в цілому, властивості цих елементів і зв’язок з іншими елементами, зв’язок об’єкта управління з інвестиційним середовищем.

Процес управління портфелем цінних паперів можна визначити як сукупність інвестиційних ресурсів керуючого, аналітичних інструментів оцінки та прогнозу; методів та засобів реагування на події на фондовому ринку та важелів впливу на інвестиційне середовище. Процес управління портфелем цінних паперів в умовах трансформації фондового ринку України складається з таких структурних елементів: мета управління; фактори управління; методи впливу на фактори управління; ресурси управління; інструменти управління; об’єкт управління; середовище управління.

Критеріями управління портфелем цінних паперів можна вважати досягнення стійких значень таких показників, як темпи зростання вартості активів портфеля (при довгостроковому інвестуванні); рівень прибутковості від угоди (при короткостроковому інвестуванні); рівень хеджування активів (захисна стратегія); визначена структура портфеля; висока ліквідність портфеля; визначені показники цільового фінансування.

Основними факторами управління портфелем цінних паперів можуть бути: прибутковість, ліквідність, ризик (хедж).