
- •1.Функції інвестиційного аналізу та умови його успіху.
- •2.Предмет і методи інвестиційного аналізу.
- •3.Суб’єкти та та об’єкти інвестиційного аналізу
- •4.Основні методи інвестиційного аналізу їх сутність.
- •5.Основні види інвестиційного аналізу та їх сутність
- •6. Сутність, цілі та форми існування інвестиційного проекту
- •7. Інвестиційний цикл та його етапи
- •8. Сутність та класифікація інвестиційних проектів
- •9. Гіринг та його вплив на вартість капіталу
- •10. Сутність капіталу та розрахунок його середньозваженої вартості
- •11. Джерела фінансування інвестиційної діяльності.
- •12. Сутність та прогнозування грошових потоків
- •13. Сутність та аналіз грошових потоків
- •14. Балансовий прибуток і грошовий потік: сутність, відмінність
- •15. Види грошових потоків на підприємстві
- •1. За спрямованістю руху коштів виділяють такі види грошових потоків:
- •2. За методом обчислення обсягу:
- •3. За видами діяльності:
- •16. Фінансовий аналіз його сутність та мета при оцінюванні інвестиційних проектів
- •17.Моделі фінансового аналізу, іх сутність
- •18.Фінансовий стан підприємства та показники його фінансової стійкості
- •19.Фінансовий аналіз, показники фінансового аналізу
- •20. Фінансовий аналіз: оцінка майнового стану підприємства
- •21. Фінансовий аналіз: оцінка ліквідності підприємства
- •22. Фінансовий аналіз: оцінка платоспроможності підприємства
- •23. Фінансове планування в проектному аналізі.
- •24. Оцінювання інвестиційної привабливості підприємства
- •25. Інвестиційна кредитоспроможність підприємства
- •27. Вартість грошей у часі: економічний зміст
- •28. Нарощування та дисконтування рошових потоків
- •29. Суб’єкти оцінювання інвестиційного проекту
- •31.Концепція комерційної оцінки ефективності проектів
- •32.Методи оцінювання капітальних проектів: чиста теперішня вартість
- •33. Методи оцінювання капітальних проектів: внутрішня норма дохідності
- •34. Методи оцінювання капітальних проектів: рентабельність
- •35. Методи оцінювання капітальних проектів: дохідність залученного капіталу
- •37. Методи оцінювання капітальних проектів: період окупності
- •40. Етапи формування політики управління фінансовими інвестиціями
- •41. Класифікація ринків цінних паперів.
- •42. Сутність ринку цінних паперів, його відмінність від фондового ринку.
- •43. Задачі та функції ринку цінних паперів.
- •44. Векселі: класифікація, особливості емісії, обігу.
- •45. Сутність ринку цінних паперів.
- •46. Акція: класифікація, особливості обігу.
- •47. Інвестиційний сертифікат: класифікація, особливості емісії, обігу.
- •48. Фінансові посередники на ринку цінних паперів.
- •49. Облігація: класифікація, особливості обігу.
- •50. Особливості функціонування фондового ринку в Україні.
- •51.Інвестиційний портфель: сутність, класифікація
- •53.Дохідність акцій: визначення, економічна сутність, формула
- •54.Портфель цп і цілі його формування
- •55.Основні учасники ринку цінних паперів
- •56. Депозитарна діяльність: сутність, види, рівні.
- •57. Сутність та функції фондової біржі.
- •58. Процес формування та управління портфелем цінних паперів.
- •59. Класифікація ризиків інвестування.
- •60. Життєвий цикл інвестиційного проекту, його тривалість, стадії реалізації.
45. Сутність ринку цінних паперів.
Фінансовий ринок умовно можна поділити на дві частини: ринок банківських позичок і ринок цінних паперів. Ринок цінних паперів доповнює систему банківського кредиту та взаємодіє з нею. Комерційний банк рідко видає позички на тривалий час (більше року). Цінні папери дають змогу отримати кошти на довгий період (на десятиріччя—облігації) чи у безстрокове користування (акції).
Завдання ринку цінних паперів полягає у тому, щоб забезпечити більш повне та швидке переливання заощаджень за ціною, яка влаштовує обидві сторони. Для цього потрібні біржі та діючі на ринку цінних паперів посередники.
Біржа — це організований ринок цінних паперів, який функціонує на підставі офіційно зареєстрованих правил ведення торгівлі, де угоди про розміщення та купівлю-продаж цінних паперів здійснюються обмеженою кількістю біржових посередників. Емітентами (емітент — організація чи підприємство, що випускає в обіг гроші або цінні папери) на ринку цінних паперів виступають приватні національні, державні національні, приватні та державні іноземні організації.
Усі цінні папери, які обертаються на ринку, можна поділити на три групи: акції, облігації та спеціальні цінні папери. Щодо надійності інвестицій та стабільності припливу доходу найбільш якісними вважаються державні облігації, особливо короткострокові скарбничі векселі. Потім ідуть приватні облігації й акції крупних компаній, які регулярно виплачують дивіденди. Найменш надійними в акції, що випускаються тільки що створеними, невідомими фірмами.
Розглядаючи сучасну інституціональну структуру ринків цінних паперів, слід виділити чотири категорії учасників операцій: комерційні банки; інвестиційні (торговельні) банки; власне біржові фірми та кредитно-фінансові організації, які об'єднані під назвою "інституціональні інвестори" (страхові компанії, пенсійні та інвестиційні фонди).
Залежно від значення, яке має ринок цінних паперів в економіці, його можна поділити на два види: первинний і вторинний. Первинний — це ринок, на якому розміщуються вперше випущені папери. Тут відбуваються мобілізація грошових коштів акціонерними товариствами та запозичення їх державою. Первинний ринок включає інвестиційні та комерційні банки, через які акціонерні товариства і держава здійснюють розміщення своїх паперів.
Вторинний ринок — це ринок, на якому продаються і купуються випущені раніше цінні папери. Тут відбувається зміна власника цих паперів. З погляду організації вторинний ринок поділяється на централізований і децентралізований. Формою централізованого ринку цінних паперів є фондова біржа, на якій постійно обертаються цінні папери, але не всі, а лише ті що допущенні до обігу біржовими комітетами.
Децентралізований — це ринок, на якому обертаються як допущені, так і недопущені до обігу на фондових біржах цінні папери. Цей ринок складається із значної кількості брокерсько-дилерських фірм, розкиданих по всій території, які здійснюють між собою зв'язки за допомогою телефонно-
46. Акція: класифікація, особливості обігу.
Акція— цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує участь на паях у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві й право на участь у керуванні ним, надає право її власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.
Акції можна класифікувати за такими ознаками:
1. За особливостями реєстрації і обігу:
- іменні акції;
- акції на подавця.
2. За характером зобов'язань емітента:
- привілейовані акції;
- прості акції.
Громадяни вправі бути власниками, як правило, іменних акцій.
Акціонерам може видаватися сертифікат на сумарну номінальну вартість акцій.
Власник акції має право на частину прибутку акціонерного товариства (дивіденди), на участь у керуванні товариством (крім власника привілейованої акції), а також інші права, передбачені чинним законодавством і статутом акціонерного товариства.
Привілейовані акції дають власнику переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства в разі його ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачене його статутом.