23. Фінансове планування в проектному аналізі.

Фінансове планування — це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді.

Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:

• забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

• установлення раціональних фінансових відносин з суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями тощо;

• визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінювання раціональності його використання;

• виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

• здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.

Фінансове планування дає змогу розв'язати такі конкретні питання:

• які грошові кошти може мати підприємство у своєму розпорядженні;

• які джерела їх надходження;

• чи достатньо засобів для виконання запланованих завдань;

• яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабюджетні фонди, банкам та іншим кредиторам;

• як повинен здійснюватись розподіл прибутку на підприємстві;

• як забезпечується реальна збалансованість планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування.

Фінансове планування пов'язане з плануванням виробничої діяльності підприємства. Показники всіх планових фінансових інструментів базуються на планах з обсягу виробництва, асортименту товарів і послуг, собівартості продукції. Вони повинні створювати необхідні фінансові умови для успішного виконання цих планів.

24. Оцінювання інвестиційної привабливості підприємства

Інвестиційна привабливість підприємства — це справедлива кількісна та якісна інтегральна характеристика внутрішніх та зовнішніх можливостей об’єкта потенційного інвестування залучати та використовувати інвестиційні ресурси для свого розвитку і забезпечувати максимізаціюекономічного ефекту суб’єктам інвестування при мінімальному інвестиційному ризику.Інвестиційнапривабливість та інвестиційний потенціал є своєрідними формамивзаємодії інвестиційного інтересу та інвестиційної потреби. Інвестиційна привабливість суб’єктугосподарювання являє собою якісну оцінку рівня потенційної можливості підприємства залучати і ефективно використовувати необхідний для забезпечення стабільних темпів свого економічного розвиткуобсяг інвестиційних ресурсів, виходячи із властивого йому інвестиційного потенціалу і рівня некомерційнихінвестиційних ризиків. Обираючи систему показників для здійснення оцінок інвестиційної привабливості підприємства, слід враховувати різне змістовненаповнення цього поняття для потенційного кредитного інвестора іпотенційного інституціонального інвестора, обумовлене специфікоюреалізації кредитної та інвестиційної форм фінансування. Крім того, конкретний перелік показників, що формуються комплексну оцінку інвестиційноїпривабливості, може різнитися залежновід цілей інвестування: 1) отримання доходів від фінансово-господарської діяльності підприємства (в такому випадку повинні бути передбаченікоефіцієнти, що характеризують рентабельність об’єкту інвестування, а також його надійність); 2) отримання доходу в результатіпридбання підприємства і наступного його продажу в якості діючого

бізнесу або в якості цілісного майнового комплексу (в даному випадку можуть бути передбачені показники, що характеризують станматеріальних і нематеріальних активів, їх ринкову вартість, часткуринку, що займає підприємство та інші); 3) інші цілі, які, наприклад,можуть представляти собою вертикальну або горизонтальну інтеграцію існуючого бізнесу інвестору (в даному випадку аналітик будерозглядати цілий комплекс показників, що характеризують внутрішнє і зовнішнє середовище підприємства).

Для переведення первинних показників у відносні величини слідпорівняти їх з базовими. В якості останніх (бази для порівняння)в залежності від цілей аналізу можуть бути обрані середні галузевіпоказники, нормативні показники, передбачені регіональною абозагальнодержавною програмами, показники даного підприємства заминулі періоди часу. В процесі порівняння надається якісна оцінкаспіввідношення фактичного і базового параметрів з врахуванням характеру впливу зміни показника, що оцінюється, на фінансовий стансуб’єкта господарювання: критичний, гірше за базовий, на рівні базового, кращий за базовий, істотно кращий за базовий.