1.15.4. Кора великих півкуль головного мозку

Якщо уявити мозок у вигляді гриба з ніжкою і шляпкою, то кора буде являти собою шкірку цієї шляпки. Вона покриває великі півкулі головного мозку, що поєднані між собою пучком нервових волокон і називається мозолистим тілом. Обидві півкулі отримують і опрацьовують інформацію у вигляді образів та вербальних стимулів – слів, однак існує міжпівкулева функціональна асиметрія головного мозку. Функцією лівої півкулі є оперування знаковою інформацією, тобто, словами, символами, цифрами тощо, відповідно, вона відповідає за читання, лічбу, логічні побудови, а відтак, за послідовне аналітичне мислення, створює одно значніші, простіші, внутрішньо несуперечливі та «оптимістичніші» моделі реальності. В емоційному житті людини відповідає за виникнення позитивних емоцій. Ліва півкуля працює у вимірах минулого та майбутнього.

Функцією правої півкулі є оперування образною інформацією, орієнтація у просторі, сприйняття музики, емоційне ставлення до сприйнятої інформації. Права півкуля відповідає за синтез інформації, їй притаманне паралельне й одночасне опрацювання великих масивів інформації різних видів та якості навіть при високому ступені невизначеності і складності, можливість охоплювати суперечливу інформацію, з багатозначністю контексту, здатність до індукції, уважність до випадків, непередбачуваного, а не до правил і схем. Права півкуля відповідає за створення цілісних (синтетичних) моделей реальності, їй притаманні образні, конкретні, синтетичні, у значній мірі несвідомі, інтуїтивні стратегії обробки інформації, а також здатність охоплювати ціле, ніж частку, що є основою творчого процесу. У емоційному житті людини права півкуля відповідає за активацію негативних емоцій.

Кора складається з ділянок, що називаються долями, що отримали свою назву за місцем розташування: лобна доля (координує функції інших частин кори, відповідає за планування, організацію, координацію рухів, загальний контроль процесів мислення); тім’яна доля (відповідає за відчуття, тобто сенсорні стимули і управління рухами; потилична доля (відповідає за зорове сприйняття); скронева доля (забезпечує слух, мову, та інші види вербальної, тобто, мовленнєвої діяльності).

1.16. Свідомість

1.16.1. Характеристики свідомості

Свідомість можна характеризувати наступними параметрами: визначення, функції, ознаки, рівні, стани.

1.16.2.Визначення свідомості.

Свідомість – вища, притаманна людині форма узагальненого відображення об’єктивних стійких властивостей і закономірностей оточуючого світу , формування у людини внутрішньої моделі зовнішнього світу, в результаті чого досягається пізнання і перетворення оточуючої дійсності .

1.16.3. Функції свідомості

Функції свідомості: 1)формування мети діяльності, 2) попередня побудова дій подумки, 3) передбачення результатів, 4) розумна регуляція поведінки і діяльності.

Дещо по-іншому, функції свідомості можна представити: 1) узагальнене пізнання, 2) переживання, 3) ставлення, 4) рефлексія, 5) регуляція поведінки

Функція організації свідомості (її завдання і зміст(смисл, сенс) полягає у:1)вивільнення психічної енергії несвідомого, 2) розширення обрію свідомості, 3)створення оптимальних і необхідних умов для нового циклу розвитку.