54 Пільги щодо сплати податку за землю

Податковим кодексом України встановлені групи фізичних та юридичних осіб, що звільняються від оподаткування. Законодавець звільнив від оподаткування пріоритетні групи громадян. Так, податкові зобов’язання не сплачують фізичні особи:

- інваліди 1 та 2 груп - які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років - пенсіонери відповідно до віку: чоловіки після 60 років (стаж роботи - 25), жінки після 55 (стаж - 20), в окремих випадках і інваліди 3 групи при втраті годувальника. - ветерани - чорнобильці.

Такі пільги надаються фізичним особам в межах всього однієї земельної ділянки відповідно до окремого виду використання цієї земельної ділянки у межах граничних норм, наприклад, для ведення особистого селянського господарства (земельна ділянка не більше 2 га) або для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка у розмірі 0,15 – 0,25 га) і т. д. Крім зазначених у кодексі груп пільговиків, законодавство передбачило і використання специфічних пільг і до таких працівників як працівники прокуратури, народні депутати та інші. До юридичних осіб, що звільняються від оподаткування належать: - заповідники, парки, заказники і т. п. - дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ - установи та організації, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів - дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України релігійні організації України - санаторно-курортні та оздоровчі заклади - громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25%суми загальних витрат на оплату праці. Але для користування такої пільгою такі організації повинні мати відповідний дозвіл. - дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів - установи та заклади спорту

Перелік пільг е вичерпним і вказаний у різних законодавчих актах, не тільки у Податковому кодексі.

55 Збір за спеціальне використання води — спеціальне використання води в Україні є платним. Збір за спеціальне використання води^[1] належить до загальнодержавних податків та зборів, та зараховується в рівних частинах до Державного та місцевих бюджетів. Платниками збору є суб’єкти господарювання будь-якої форми власності (юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці): первинні, вторинні водокористувачі, суб’єкти господарювання, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Не є платниками збору за спеціальне використання води платники фіксованого сільськогосподарського податку, а також бюджетні установи.

Об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання. Об’єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є:

• для потреб гідроенергетики — фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;

• для потреб водного транспорту — час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).

Ставки збору за спеціальне використання води визначено статтею 325 Податкового кодексу України. Диференціація ставок збору за спеціальне використання поверхневих вод залежить від басейну річок, а за спеціальне використання підземних вод – від регіону. Окремо встановлені ставки за спеціальна використання води для потреб гідроенергетики; рибництва; водного транспорту; шахтної, кар’єрної та дренажної води; спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв.

Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту — починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

56. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів. З метою раціонального використання, належного збереження і необхідного відтворення лісових ресурсів справляється збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду Платниками збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є юридичні і фізичні особи, яким надані в постійне або тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду (лісокористувачі). Об'єктом обчислення є деревина, що відпускається на пні, живиця, другорядні лісові матеріали, продукти побічного користування та окремі земельні ділянки лісового фонду. Такси на деревину лісових порід, що відпускається на пні застосовуються з урахуванням розподілу лісів за лісотаксовими поясами і розрядами Спеціальне використання лісових ресурсів провадиться за умови наявності спеціального дозволу — лісорубного квитка (ордері) або лісового квитка. Державні органи лісового господарства та лісогосподарські підприємства, які видають спеціальні дозволи, проставляють у них суму збору, що підлягає сплаті лісокористувачем... Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу. Лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору . Лісокористувачі сплачують збір у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду. Збір сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми збору, зазначеної в спеціальних дозволах.

57. Плата за користування надрами. Плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:плати за користування надрами для видобування корисних копалин; плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр. Об’єктом оподаткування є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин. Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих корисних копалин, яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки . Обсяг відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається платником у журналі обліку видобутих корисних копалин. Ставки плати за користування надрами для видобування основних видів корисних копалин встановлені Податковим кодексом України.До ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, які визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування (див. табл. 9.1).