
- •11. Шляхи вдосконалення податкової системи України.
- •13. Податкові консультації.
- •14. Права органів державної податкової служби.
- •15. Обов’язки та відповідальність органів державної податкової служби.
- •37. Платники акцизного податку. Об'єкт оподаткування акцизним податком.
- •38. Перелік підакцизних товарів і ставки акцизного податку.
- •39.Пільги з акцизного податку.
- •40. Поняття «мито» та йогов види.
- •46.Податок на прибуток нараховується щоквартально. Звітність
- •47.Нарахування єп регламентує глава 1 розділу 14 Пк.
- •48.Сплата фсп регулюється главою 2 розділу хіv пку
- •50.Товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку за станом на 1 січня і до
- •51 Сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку щороку, до 20 лютого, подають станом на 1 січня поточного року:
- •52 Платниками податку є:
- •54 Пільги щодо сплати податку за землю
- •58. Збір за користування радіочастотним ресурсом України.
- •60. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні.
40. Поняття «мито» та йогов види.
Мито - це податок, що стягується митницею за товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.
В Україні застосовують такі види мита:
1.Адвалерна - що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом.
2.Специфічне - що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом.
3.Комбіноване - що поєднує обидва ці види митного обкладення.
Ввізне мито
Нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.
Вивізне мито
Нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території.
Сезонне мито
На окремі товари та інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше 4 місяців з моменту їх встановлення.
Особливі види мита
1.Спеціальне мито – застосовується як засіб захисту українських виробів, як засіб захисту національного товаровиробника.
2.Антидемпінгове мито – застосовується відповідно до Закону України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом демпінгу
3.Компенсаційне мито – застосовується відповідно до Закону України “Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту” у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом субсидованого імпорту.
41. Порядок обчислення експортного та імпортного мита.
Так відповідно до статі 266 Митного Кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюються шляхом застосування таких методів:1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;4) на основі віднімання вартості;5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);6) резервного.Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов’язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
Мито = Митна вартість х Ставку мита
42.Поняття податку на прибуток. Ставки податку на прибуток.
Нарахування податку на прибуток регламентується Розділом 3 Податкового кодексу України.
Прибуток-фінансовий результат діяльності підприємства.
Загальна формула: Прибуток = Доходи – Витрати.
Формула,що використовується в бух.обліку: Прибуток = Доходи звітного періоду – Витрати звітного періоду.
Об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами. Його визначають, зменшуючи суму доходів звітного періоду на:
- собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
- інші втрати звітного податкового періоду
Прибуток до оподаткування = доходи звітного періоду – собівартість реалізованих товарів,виконаних робіт,наданих послуг – інші витрати звітного періоду.
Податок на прибуток = Прибуток до оподаткування x Ставка податку на прибуток.
Ставки податку на прибуток:
Із 01.04.11 по 31.12.11 основна ставка становить 23%. Надалі вона поступово знижуватиметься.
Із 01.01.12 по 31.12.13 буде 21%
Із 01.01.13 по 31.12.13 – 19%
Із 01.01.14 – 16%
Прибуток від страхової діяльності юридичних осіб у випадках, установлених п. 156.2 ПКУ оподатковуються за ставкою 0 %.
Доходи нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України оподатковуватиметься за ставками 0,4,6,12,15 і 20%.
43. Платники податку на прибуток. Об'єкт оподаткування.
Платниками податку з числа резидентів є: суб’єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами;управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту. Перелік робіт та послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, визначається Кабінетом Міністрів України. Доходи залізниць, отримані від основної діяльності залізничного транспорту, визначаються в межах надходжень доходу, перерозподіленого між залізницями в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України;підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту;неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього розділу; відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпункті 133.1.1 цього пункту, визначені відповідно до розділу І цього Кодексу, за винятком представництв.Для цілей цього розділу представництво платника податку – відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням, та який здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи, фінансується такою юридичною особою та не отримує інших доходів, окрім пасивних доходів. Платниками податку з числа нерезидентів є: юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.Постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік у податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним податковим органом України. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації у податковому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.Національний банк України здійснює розрахунки з Державним бюджетом України відповідно до Закону України "Про Національний банк України".Установи кримінально-виконавчої системи та їх підприємства, які використовують працю спецконтингенту, спрямовують доходи, отримані від діяльності, визначеної спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань України, на фінансування господарської діяльності таких установ та підприємств, із включенням сум таких доходів до відповідних кошторисів їх фінансування, затверджених зазначеним органом виконавчої влади.Об’єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового.Прибуток до оподаткування = доходи звітного періоду – собівартість реалізованих товарів,виконаних робіт,наданих послуг – інші витрати звітного періоду.
Податок на прибуток = Прибуток до оподаткування x Ставка податку на прибуток.
44. Порядок визначення сум доходів звітного періода.
До складу доходів які враховуються при нарахувані податку на прибуток включають:1)Доход від продажу товарів, робіт послуг, готової продукції. До складу доходів включається сума без ПДВ. Доходи визначаються за операцією відвантаження товарів, робіт, послуг. Сплата коштів при визначені доходів не враховується.2)Доходи у вигляді спонсорської допомоги, подарунків. Безкоштовно одержаного майна, коштів3)Доходи від операції з ціними паперами.4)Доходи від операцій з валютними коштами та інші доходи, що визначені в статті 135 ПКУ.
Доходи, які не враховуються при обчисленні податку на прибуток:1)ПДВ у вигляді податкового зобов’язання.2)Операції з надходження коштів від покупців.3)Надходження майна, коштів від засновників в рахунок поповнення статутного капіталу4)Доходи, які одержані від інших осіб в рахунок компенсації в рахунок втрат матеріальних цінностей.5)Інші доходи що визначені в статі 136 ПКУ.
45. Порядок визначення сум витрат звітного періода.
Собівартість реалізації формується за рахунок:1)Прямих матеріальних витрат.2)Прямих витрат на оплату праці3)Амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів4)Загальновиробничі витрати. ЯКІ ВІДНОСЯТЬСЯ НА СОБІВАРТІСТЬ5)Вартість придбаних робіт і послуг, які прямо пов’язані з виробництва.6)Витрати на електроенергію, тепло.7)Інші прямі витрати.
До інших витрат звітного періоду включаються:1)Адміністративні витрати.2)Витрати на збут.3)Інші операційні витрати.4)Фінансові витрати.5)Інші витрати звичайної діяльності.Тобто всі ті витрати,які визначені в статі 138.10 ПКУ.Окремі витрати враховуються при обчислені податку на прибуток в обмеженому обсязі.Витрати, які не враховуються при обчисленні податку на прибуток:1)Податковий кредит.2)Сплату коштів перед постачальником за ще неодержані товари, роботи, послуги.3)Кошти, які повертаються банку в рахунок погашення заборгованості за кредитом.4)Витрати на придбання оз та нематеріальних активі5)Витрати, які за своїм змістом не є витратами підприємства: податки які стягуютья з робітника: ЄСВ, ПДФО; Лікарняні які нараховуються починаючи з шостого дня перебування на лікуванні.6)Витрати на придбання: ліцензії, патентів.Ці витрати є авансовим внеском з податку на прибуток.