Семінарське заняття №1: Теорія та методологія історіографії всесвітньої історії

План

1. Походження та сутність поняття «історіографія». Проблема визначення предметного поля історіографії. Функції історіографії як наукової та навчальної дисципліни

2. Методологія історіографічного дослідження

3. Понятійний апарат історіографії всесвітньої історії

Література

1. Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія . Посібник для студентів історичних спеціальностей університетів. – Львів: «ПАІС» - 2007;

2. Историография истории нового и новейшего времени стран Европы и Америки/Под ред. И.П. Дементьева. – М., 1990

3. Колесник І.І. Методологія історії чи історія методології: Метафори історіографічного дискурсу // Український гуманітарний огляд – Вип. 5. – К., 2001.

4. Колесник І.І. Українська історіографія (ХVІІІ – початок ХХ ст.). – К.: Генеза, 2000, с.14 – 43;

5. Кучеренко С. Історіографічна ситуація: становлення поняття.// Вісник: Проблеми української термінології. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2008, № 620. – с. 285 - 287

6. Шапиро А.Л. Историография с древнейших времен до XVIII в. Курс лекций / А.Л.Шапиро. – Л., 1982.

7. Шеуджен Э.А. Историография. Вопросы теории и методологии: Курс лекций / Э.А.Шеуджен. – Майкоп, 2005.

8. Яковенко Н. Вступ до історії . – К.: «Критика», 2007

Семінарське заняття №2: Становлення протоісторії у давніх державах:

Між міфом та історією План

1. Космогонічні міфи як форма первісного уявлення про становлення людства (на прикладах Месопотамії, Стародавнього Єгипту і Хетського царства) та зародження історіописання у державах Близького Сходу (Ассирія, Нововавілонська держава, Персія)

2. Уявлення про цикл як основу розвитку в індо-буддійській цивілізації

3. Передумови формування раціоналістичної історіософської концепції в китайсько-конфуціанській традиції. «Історичні записки» Сима Цяня.

4. Уявлення про історичний розвиток у давній Палестині та Іудеї (на основі аналізу Старого Завіту)

Література

1. Исторические записки. — М.: «Восточная литература», 1972./ http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/China/I/Syma_Tsjan/index.htm

2. Мифы народов мира. Энциклопедия / Гл. ред. С.А.Токарев. - М.: Советская энциклопедия, 1980./ http://philologos.narod.ru/myth/mnmindex.htm

3. Тоpчинов Е.А. Пути философии Востока и Запада: познание запредельного / СПб.: «Азбука-классика», «Петербургское Востоковедение», 2007 / http://psylib.org.ua/books/torch02/index.htm

4. Гютербок Г. Г., Хеттская мифология, в кн.: Мифологии древнего мира, пер. с англ., М., 1977;

5. Шапиро А.Л. Историография с древнейших времен до XVIII в. Курс лек-ций / А.Л.Шапиро. – Л., 1982.

6. Источниковедение истории древнего Востока. — М., 1984.

7. Сказки древнего Египта. / Сост. Беловой Г. А., Шерковой Т. А. — М., 1998.

8. Хрестоматия по истории древнего мира. / Под ред. В. В. Струве. — М., 1951.

9. Ясперс К. Смісл и назначение истории. – М., 1991;

10. Claw.ru: Мифы и легенды народов мира/ http://legendy.claw.ru/

Семінарське заняття №3: Розвиток історичного знання в античному світі

План

1. Становлення грецької історіографії.

   • Формування нарративного (Геродот) та прагматичного (Фукідід і Ксенофонт) підходів до історіописання;

   • Вплив філософських поглядів Сократа, Платона та Арістотеля на розвиток історичних уявлень

2. Історіографія епохи еллінізму.

   • Полібій – засновник жанру «всесвітньої історії»;

   • «Порівняльні життєписи» Плутарха.

3. Римська історіографічна традиція. Марк Порцій Катон Старший. Марк Тулій Ціцерон. Тіт Лівій. Публій Корнелій Таціт. Лукіан. Амміан Марцеллін