
7.3. Формули логіки предикатів. Еквівалентні перетворення формул
Раніше ми вказували, що позначення предикатів є елементарними формулами. Надалі будемо вважати, що елементарні формули позначають змінні предикати. При цьому аргументами предикатів можуть бути як предметні константи, так і предметні змінні й предметні функції, тобто терми; предикат також може бути без аргументів — нульмісним, тобто висловлюванням.
Із елементарних формул, використовуючи логічні операції (зв’язки), а також квантори, можна утворювати складні формули. Одержані таким чином формули в свою чергу можуть визначати висловлювання чи предикати.
Елементарні й складні формули завжди набувають значень Х (“хибність”) чи І (“істина”).
Визначення 7.10. Формулу логіки предикатів називають тавтологією, якщо при підстановці замість предикатних змінних (позначень предикатів) будь-яких конкретних предикатів вона завжди перетворюється на тотожно істинний предикат.
Визначення 7.11. Формулу логіки предикатів називають замкненою, якщо в ній немає вільних входжень предметних змінних.
Приклад 7.8. Наведемо приклади складних формул:
а) формула
визначає одномісний предикат;
б) формули
і
визначають двомісні предикати;
в) формула
визначає двомісний предикат; якщо
предметні змінні х
і у
набувають однакових значень, то цей
предикат набуває значення І;
г) формула
визначає одномісний предикат;
ґ) формула
визначає нульмісний предикат —
висловлювання.
У формулах порядок операцій
визначаємо дужками, а при відсутності
дужок враховуюємо пріоритети зв’я́зок
і кванторів: найвищий пріоритет має
заперечення (
),
потім квантор загальності (
)
і квантор існування (
),
а далі, як і в логіці висловлювань,
кон’юнкція (
),
диз’юнкція (
),
імплікація (
)
і найнижчий пріоритет в еквівалентності
(
).
Операції одного пріоритету виконуються
зліва направо.
Визначення 7.12. Частину формули, на яку поширюється дія квантора, називають областю дії квантора.
Приклад
7.9.
У формулі
областю дії квантора
є частина формули
,
а областю дії квантора
є частина
.
Визначення 7.13. Дві формули, визначені на полі М, називають еквівалентними (рівносильними) на полі М, якщо вони набувають однакових значень на всіх інтерпретаціях, заданих на множині М (тобто для всіх визначених на М предикатів і для всіх предметних констант із М).
Визначення 7.14. Дві формули, еквівалентні на будь-яких полях, називають еквівалентними.
Заміна даної формули еквівалентною дає можливість зводити її до простішого чи більш зручного вигляду.
Для формул логіки предикатів відносно логічних операцій заперечення ( ), кон’юнкції ( ), диз’юнкції ( ), імплікації ( ) й еквівалентності ( ) справедливі всі еквівалентності 1-11 алгебри висловлювань.
Приклад 7.10.
Закон імплікації
,
справедливий для логіки висловлювань,
у формулах логіки предикатів можна
застосувати так:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Крім того, застосувавши закон де Моргана
і закон заперечення
,
одержимо іншу еквівалентність:
.
У логіці предикатів, крім еквівалентностей алгебри висловлювань, використовуються також еквівалентності, пов’язані з кванторами. Розглянемо їх.
1. Нехай формула
містить вільну змінну х.
Тоді справедливі еквівалентності, які
називають перенесенням квантора через
заперечення (їх ще називають
законами де Моргана для кванторів):
;
.
Першу еквівалентність можна
пояснити так: вираз
означає, що висловлювання
є хибним; останнє твердження еквівалентне
висловлюванню “існує елемент х,
для якого предикат
хибний”, або, що те ж саме, “ існує
елемент х,
для якого предикат
істинний”; отже, вираз
еквівалентний виразу
.
Аналогічно пояснимо другу еквівалентність:
вираз
означає, що висловлювання
є хибним; останнє твердження еквівалентне
висловлюванню “для будь-якого елемента
х
предикат
хибний” або “для будь-якого елемента
х
предикат
істинний”. Тобто вираз
еквівалентний виразу
.
Таким чином можна сформулювати правило.
Правило перенесення квантора через заперечення. Знак заперечення можна внести під знак квантора, замінивши квантор двоїстим.
Наслідок. Справедливі такі еквівалентності:
;
.
2. Нехай формула містить вільну змінну х, а формула G не містить змінної х (ні вільної, ні зв’язаної). Тоді справедливі еквівалентності щодо винесення квантора за дужки:
;
;
;
.
3. Нехай формула
містить дві вільні змінні х
і у.
Тоді справедливі еквівалентності щодо
перестановки однойменних кванторів
(комутативні властивості):
;
,
але різнойменні квантори переставляти не можна:
.
4. Перейменування зв’язаних змінних. Замінюючи зв’язану змінну формули іншою зв’язаною змінною, яка не входить у цю формулу, в кванторі і скрізь в області дії квантора, одержимо формулу, рівнозначну даній:
;
.
5. Нехай формули
і
містять вільну змінну х.
Тоді справедливі дистрибутивні закони
для квантора загальності
при кон’юнкції і для квантора існування
при диз’юнкції:
;
.
Приклад 7.11.
Покажемо, що
є еквівалентністю. Послідовно застосовуючи
закони еквівалентності (їх будемо
вказувати в дужках), матимемо:
(перейменування
зв’язаних змінних);
(винесення
квантора за дужки).
(винесення
квантора за дужки).
Відповідно до правила транзитивності (див. п. 6.4) маємо, що:
.
Аналогічно можна показати,
що
:
(перейменування
зв’язаних змінних);
(винесення
квантора за дужки);
(винесення
квантора за дужки).
Зауважимо, що якщо формули
і
не мають предметних змінних, які були
б зв’язані в одній формулі й вільні в
іншій, то в формулах
,
,
,
вільні змінні формул
і
залишаються вільними, а зв’язані —
зв’язаними, формули F
і
мають ті самі вільні й зв’язані змінні.
Проте у складній формулі дія квантора
може поширюватися не на всю формулу, а
лише на її частину, тоді змінна є зв’язаною
в одній частині формули і вільною в
іншій, тобто змінна є і зв’язаною, і
вільною водночас.
Використовуючи
апарат еквівалентних перетворень логіки
предикатів, можна на основі певних
математичних тверджень одержувати
протилежні до них твердження
і подавати їх не в негативній, а в
позитивній формі. Нехай є деяке математичне
твердження А.
Тоді протилежним до нього буде твердження
.
Приклад 7.12.
За допомогою формули логіки предикатів
визначення обмеженої на множині М
функції
можна записати так:
.
Тоді визначення необмеженої на множині
М функції
матиме вигляд
.
Для подання одержаної формули без
використання заперечень проведемо
еквівалентні перетворення, скориставшись
лише правилом перенесення квантора
через заперечення:
;
;
.
Формула
дає не негативне, а позитивне визначення
необмеженої функції.
З наведеного прикладу видно, що для побудови протилежного твердження до твердження, заданого формулою логіки предикатів, у якій всі квантори розміщені попереду, треба замінити всі квантори на протилежні і взяти заперечення від предиката, розміщеного під знаками цих кванторів.
Приклад 7.13.
Побудуємо твердження, яке заперечує
справедливість теореми
:
;
;
;
.
Одержана формула
еквівалентна формулюванню теореми
.