
- •Завдання на проектування
- •Ч. Іі. Проектування залізобетонних конструкцій.
- •1. Компонування конструктивної схеми монолітного ребристого перекриття з балковими плитами.
- •1.1. Призначення попередніх розмірів перерізів елементів монолітного перекриття.
- •2. Розрахунок і конструювання монолітної плити.
- •2.1. Обчислення навантаження на перекриття.
- •2.1. Обчислення розрахункових прольотів плити.
- •2.2. Статичний розрахунок плити.
- •2.3. Розрахунок арматури і конструювання плити.
- •2.3.1. Розрахунок необхідних площ арматури із умови міцності нормальних перерізів.
- •2.3.2. Конструювання плити зварними рулонними сітками.
- •3. Розрахунок та конструювання другорядної балки.
- •3.1. Обчислення розрахункових прольотів другорядної балки.
- •3.2. Обчислення навантаження.
- •3.3. Статичний розрахунок другорядної балки.
- •3.4. Уточнення розмірів поперечного перерізу другорядної балки.
- •3.5. Розрахунок поздовжньої арматури із умови міцності нормальних перерізів другорядної балки.
- •3.5.1. Розрахунок поздовжньої арматури в першому прольоті.
- •3.5.2. Розрахунок поздовжньої арматури в другому прольоті.
- •3.5.3. Розрахунок поздовжньої арматури в другому прольоті на від’ємний момент.
- •3.5.4. Розрахунок поздовжньої арматури на опорі в.
- •3.6. Розрахунок міцності похилих перерізів другорядної балки.
- •4. Розрахунок залізобетонної колони і-го поверху.
- •4.1. Обчислення навантаження від власної ваги конструкції покриття.
- •4.2. Обчислення снігового навантаження.
- •4.3. Обчислення навантаження від власної ваги колони.
- •4.4. Обчислення навантаження на монолітну колону і-го поверху.
- •4.5. Розрахунок арматури і конструювання колони.
- •5. Розрахунок і конструювання монолітного фундаменту Фм-1.
- •6.4 Розрахунок цегляного стовпа.
- •Використана література (до ч. Іі-ї):
3.4. Уточнення розмірів поперечного перерізу другорядної балки.
Другорядну балку загалом
розглядаємо як балку таврового перерізу.
Як відзначено в п.1.1, попередньо прийняті
розміри перерізу балки: ширина bsb=200мм,
висота таврового перерізу разом із
плитою – hsb=500мм.
Ширину полички другорядної балки
геометрично приймаємо рівною крокові
другорядних балок аsb=2200мм.
Висоту полички другорядної балки
приймаємо рівною товщині плити
50мм.
З метою забезпечення перерозподілу внутрішніх зусиль М і Q у відповідності до огинаючих епюр на рис. 3.2,б,в необхідно дотримуватись умови: ξ ≤ ξR=0,35, яка пов’язана з мінімальною висотою перерізу.
Приймаємо відносну висоту
стиснутої зони бетону
0,35,
при якій відносний статичний момент
стиснутої зони бетону – коефіцієнт
:
.
Мінімальну необхідну робочу
висоту перерізу балки визначаємо за
опорним згинальним моментом
37,70кНм=37,70(100)кН·см,
якщо γn=0,95,
bsb=20cм:
Тоді повна мінімальна висота перерізу при відстані від нижньої грані ребра балки до центру ваги робочої арматури аs=40мм:
Остаточно висоту перерізу балки приймаємо hsb=40cм > hmin=28,5cм, ширину перерізу балки залишаємо без змін – bsb=20cм.
3.5. Розрахунок поздовжньої арматури із умови міцності нормальних перерізів другорядної балки.
Необхідну площу поздовжньої
робочої арматури в розтягнутих зонах
балки визначаємо за максимальними
згинальними моментами в прольотах і на
опорах. При розрахунку за додатними
прольотними моментами розрахунковий
переріз балки приймаємо тавровим,
оскільки поличка знаходиться в стиснутій
зоні. При розрахунку за від’ємними
моментами переріз балки приймаємо
прямокутним з шириною ребра
200мм,
оскільки під впливом моментів поличка
знаходиться в розтягнутій зоні бетону.
Уточнюємо ширину стисненої
полички таврового перерізу
,
яку слід приймати в розрахунках,
керуючись рекомендаціями п.3.16 Норм [2],
а саме при
50мм>
40мм:
1)
200+2·1000=2200мм,
де
– ширина звису в кожну сторону від ребра
при кроці другорядних балок в чистоті
;
2) 200+2 1000=2200мм,
де ширина звису
.
Отже, виходячи із двох умов, остаточно приймаємо в розрахунках ширину полички =2200мм, що не перевищує кроку другорядних балок аsb =2200мм.
Матеріали для проектування та їхні міцнісні характеристики:
Бетон. Для всіх монолітних конструкцій і зокрема для балки приймаємо бетон важкий класу В20, для якого розрахунковий опір стисканню Rb =11,5МПа (табл. 13 Норм [2]); коефіцієнт умов роботи бетону за відсутності сприятливих умов для наростання міцності – γb2=0,9 (табл. 15 Норм [2]).
Арматура. Для
армування балок в прольотах
приймаємо гарячекатану стрижневу
арматуру класу А-ІІІ з розрахунковим
опором
365МПа
(табл.22* Норм [2]), якщо
припустити діаметр арматурних стрижнів
не менше 10мм. Для армування балок на
опорах приймаємо холоднотягнений дріт
класу Вр-І діаметром Ø3, Ø4 або Ø5 мм, для
якого розрахунковий опір розтяганню
поздовжньої арматури відповідно:
Rs =375МПа при Ø3мм; Rs =365МПа при Ø4мм; Rs =360МПа при Ø5мм (табл. 23 Норм [2]).