Модифікована класифікація антиаритмічних препаратів (V.Williams і Сицилійський гамбіт)

ПРЕПАРАТ

І КЛАС

ІІ КЛАС

ІІІ КЛАС

IV КЛАС

Хінідин

++

+

Новокаїнамід

++

+

Дизопірамід

++

+

Флекаїнід

+++

Етацизин

+++

Пропафенон

+++

+

Пропранолол

++

Соталол

++

+++

Аміодарон

+

+

+++

+

Верапаміл

+++

Дилтіазем

++

Лікарський засіб

Взаємодіючий лікарський засіб

Ефект

Підвищення концентрації аритмогенного лікарського засобу

Дігоксин

Деякі антибіотики

Деякі антибіотики, пригноблюючи флору кишечнику, яка метаболізує дігоксин, можуть підвищувати його біодоступність. Деякі антибіотики можуть також взаємодіяти з Р-глікопротєїном (який єкспресуеться в кишечнику і інших тканинах), що також може приводити до підвищення концентрації дігоксина.

Дігоксин

Аміодарон

Хінідин

Верапаміл

Підвищення біодоступності дігоксина, зниження його біліарної і ниркової екскреції, обумовлене інгибируванням Р-глікопротєїна

Циклоспорін

Ітраконазол

Еритроміцин

Глікозідная інтоксикація

Хінідин

Кетоконазол

Підвищення рівня лікарських засобів

Цизапрід

Ітраконазол

Терфенадін, астемизол

Эритромицин*

Кларітроміцин

Деякі блокатори кальцієвих каналов*

Деякі інгібітори ВІЧ-протеази (особливо ритонавир)

Блокатори в-адренорецепторів

пропафенон

Хінідин (навіть в украй низьких дозах)

Флуоксетін

Посилення в-блокади

Флекаїнід

Деякі трициклічні антидепресанти

Збільшення побічних ефектів

Послаблення аналгезії (через неможливість біотрансформації в активний метаболіт морфіну)

Дофетілід

Верапаміл

Циметідін

Тріметопрім

Кетоконазол

Мегестрол

Підвищення концентрації дофетіліду в плазмі крові, обумовлене інгибируванням його екскреції нирками

Зниження концентрації аритмогенного лікарського засобу

Дігоксин

Антацидні засоби

Ослаблення ефекту дігоксина у зв'язку із зменшенням його всмоктування

Ріфампіцин

Підвищення активності Р-глікопротєїна

Хінідин, мексилетін

Ріфампіцин, барбітурати

Посилення метаболізму лікарського засобу

Синергичеськоє фармакологічна дія, що викликає аритмії

Антиаритмічні засоби, що подовжують інтервал Q–T

Діуретики

Підвищений ризик розвитку torsades de роintes у зв'язку з гіпокаліеміей, обумовленої застосуванням діуретинів

Блокатори в-адренорецепторів

Аміодарон, клонидин, дігоксин, дилтиазем, верапамил

Брадикардія при призначенні комбінації цих засобів

Дігоксин

Аміодарон, блокатори в-адренорецепторів, клонідін, ділтиазем, верапаміл

Верапаміл

Аміодарон, блокатори в-адренорецепторів, клонідін, дігоксин, ділтиазем

Ділтіазем

Аміодарон, блокатори в-адренорецепторів, клонідін, дігоксин, верапаміл

Клонідін

Аміодарон, блокатори в-адренорецепторів, дігоксин, ділтиазем, верапаміл

Аміодарон

Блокатори в-адренорецепторів, клонідін, дігоксин, ділтиазем, верапаміл

Сильденафіл

Нітрати

Підвищена і стійка вазоділатація; ризик ішемії міокарду

* Ці засоби можуть також нагромаджуватися до токсичного рівня при сумісному введенні з такими засобами, як кетоназол.

Лікарські засоби

Клінічний стан

Лікування*

Дигіталіс

Легкий ступінь кардіотоксичності (тільки ізольовані аритмії)

Важкий ступінь токсичності: стійкі шлуночкові аритмії; AV-блокада високого ступеня; асистолія

Препарати антитіл до наперстянки

Кардіостимуляція

Діаліз у зв'язку з гіперкаліємією

Засоби, що викликають подовження інтервалу Q–T

Torsades de роintes: рідкісні епізоди, зберігається подовжений інтервал Q–T

Магнію сульфат внутрішньовенно

Заповнення рівня калія (К+) до 4,5–5,0 мг-экв./л

Рецидиви torsades de роintes

Електрокардіостимуляція шлуночків

Ізопреналін

Блокатори натрієвих каналів

Підвищена потреба в дефібриляції або електрокардіостимуляції

Відмінити препарат; переустановити електроди

Трепетання передсердя при AV-проведенні із співвідношенням передсердної і шлуночкової деполяризації 1:1

Ділтіазем, верапаміл, блокатор в-адренорецепторів (внутрішньовенно)

ЖТ (прискорена; утруднена кардіоверсія)

Блокатор в-адренорецепторів; натрій

Синдром Бругада

Відмінити препарат; лікування для усунення аритмії

* Завжди включає розпізнавання стану, безперервний моніторинг серцевого ритму, відміну лікарського засобу, що викликав даний стан, відновлення нормального рівня електролітів (у тому числі калія в сироватці крові до концентрації більше 4 мг-экв/л) і оксигенацію. Приведений в таблиці порядок не означає яку-небудь перевагу в застосуванні лікарських засобів.