8.9 Методи оцінки доцільності капіталовкладень

Капіталовкладення не повинні робитися без оцінки перспектив їх прибутковості. Інвестиційні проекти оцінюються різними методами, але два питання є типовими для будь-якого аналізу. Це:

1. Який рівень чистого доходу забезпечить інвестиція?

2. Який розмір додаткового чистого прибутку принесе компанії інвестиція?

В умовах ринкової економіки для забезпечення розвитку і стійкої життєздатності підприємства важливе значення має обґрунтоване прийняття рішень щодо доцільності інвестицій.

Теорія інвестиційного аналізу передбачає використання певної системи аналітичних методів і показників, які в сукупності дозволяють зробити досить надійні та об’єктивні висновки про доцільність інвестицій. Специфіка цих методів полягає у тому, що кожен з них передбачає розрахунок певного показника, за допомогою якого можна охарактеризувати рівень привабливості проекту в цілому.

Традиційно методи оцінки інвестиційних проектів поділяють на дві групи:

1) експрес, або найпростіші методи;

2) методи дисконтування.[12, с. 236-237]

У світовій практиці застосовуються наступні методи оцінки капіталовкладень:

• метод періоду окупності (пейбек період), PP;

• метод середньої ставки доходу (середнього рівня віддачі), ARR;

• метод чистої теперішньої вартості, NPV;

• метод індексу прибутковості (рентабельності), IP;

• метод внутрішньої ставки доходу (внутрішньої норми доходу), IRR.

Два перші методи є найпростішими методами оцінки інвестицій, наступні – методами дисконтування.

8.10 Оцінка інвестицій за періодом окупності

Період окупності – це період часу, протягом якого початкові вкладення та інші витрати, пов’язані з реалізацією інвестиційного проекту покриваються сумарними результатами його здійснення.

Перед тим як розраховувати період окупності, необхідно визначити максимально допустимий період, з яким буде порівнюватись розрахований показник. Для порівняння альтернативних проектів за цим критерієм перевага віддається проектам з меншим періодом окупності.

Суть методу оцінки інвестицій за періодом окупності (пейбек періодом) полягає у визначенні такого терміну, який необхідний для відшкодування суми початкових інвестицій, тобто він передбачає розрахунок такого періоду, за який кумулятивна сума (сума з наростаючим підсумком) грошових надходжень зрівняється з сумою початкових інвестицій.

Величину терміну окупності (РР) можна визначити двома методами:

Перший метод застосовується в тому випадку, коли величини грошових надходжень однакові кожного року. Тоді:

, (8.4)

де IC – початкові інвестиції;

PN – грошові надходження.

Наприклад, для реалізації проекту необхідні початкові інвестиції в сумі 900 тис. грн. Протягом восьми років даний проект буде приносити прибуток в сумі 300 тис. грн. щорічно.

У цьому випадку: РР = 900 : 300 = 3 роки.

Отже, сума початкових інвестицій повернеться за три роки і ще п’ять років інвестор буде одержувати чистий дохід.

Другий метод застосовується у тому випадку, коли грошові надходження кожного року змінюються. У цьому випадку розрахунок періоду окупності здійснюється шляхом послідовного сумування грошових надходжень до того часу, коли результат не стане рівним сумі початкових інвестицій, тобто:

PP = min n, при якому PN_n > IC , (8.5)

де n – тривалість проекту.

Наприклад. У проект інвестується 900 тис. грн. Грошові надходження у перший рік - 100 тис. грн., у другий – 250 тис. грн., третій – 350 тис. грн., четвертий – 200 тис. грн., п’ятий – 200 тис. грн.

Сумуємо грошові надходження до 900 тис. грн.:

100 + 250 + 350 + 200 = 900 тис. грн.

Отже, термін окупності проекту – 4 роки.

Може виникнути ситуація, коли термін нагромадження суми рівної початковим інвестиціям не кратний цілому числу років. Щоб знайти період окупності в цьому випадку необхідно:

1. знайти кумулятивну суму грошових надходжень за ціле число періодів, при якій така сума близька до величини інвестицій, але не перевищує їх;

2. визначити, яка частина суми ще не окупилася;

3. поділити цей залишок на величину надходжень у наступному цілому періоді та сумувати з цілим числом років.

Наприклад. Величина початкових інвестицій 900 тис. грн. Грошові надходження першого року – 250 тис. грн., другого – 300 тис. грн., третього – 300 тис. грн., четвертого – 250 тис. грн., п’ятого – 200 тис. грн.

У цьому випадку робимо такі розрахунки:

1. 250 + 300 + 300 = 850 тис. грн.

2. 900 – 850 = 50 тис. грн.

3. 50 : 250 + 3 = 3,2 роки.

Застосування цього методу доцільне при дотриманні наступних умов:

• усі інвестиційні проекти, що порівнюються, повинні мати однаковий термін існування;

• після закінчення терміну окупності інвестор повинен отримувати приблизно однакові грошові надходження протягом усього терміну існування інвестиційного проекту;

• проекти повинні пропонувати одноразове вкладення початкових інвестицій. Якщо інвестиції здійснюються протягом декількох періодів або перервано (а це часто буває на практиці), то застосування даного методу значно ускладнюється.

Головною перевагою цієї методики є простота. Не треба багато розраховувати, щоб визначити за скільки років окупляться початкові витрати. Отже, якщо аналітику треба швидко оцінити ризик, він може використати період окупності, щоб побачити, чи окупиться інвестиційний капітал за прийнятний період часу [ 20, 136 с. ].

Попри свою простоту, методика, що використовує період окупності, може бути корисною навіть для найбільших міжнародних корпорацій. Для таких фірм політичні події, такі як націоналізація промисловості в інших країнах, є основним джерелом ризику. З огляду на можливі політичні події ризик проектів з коротшим періодом окупності менший. Отже, методика періоду окупності може допомогти фірмі швидко оцінити втрати капіталу у чужій країні.

Недоліками даної методики є:

1. даний метод не враховує вартості грошей з часом;

2. не може служити мірилом прибутковості, так як грошові потоки після дати окупності не враховуються.

3. не володіє властивістю адитивності.