- •1. Спортивна фізіологія – навчальна і наукова дисципліна.
- •2. Методи дослідження працездатності спортсменів
- •1.Роль та функції спортивного фізіолога в системі підготовки спортсменів.
- •2. Нормативні рівні фізіологічних функцій серцево-судинної системи в тренованому та нетренованому організмі.
- •3. Які методи і показники потрібно використовувати при визначені фізичного розвитку спортсменів?
- •1.Адаптація як загально-біологічна властивість організму людини
- •2.Нормативні рівні фізіологічних функцій системи дихання в тренованому та нетренованому організмі.
- •3.Обґрунтуйте необхідність визначення біологічного віку у юних спортсменів та напрямки використання цього критерію у практиці спорту
- •3 . Визначте основні фізіологічні зміни в діяльності системи дихання:
- •3.Визначте особливості адаптації серця до фізичних навантажень.
- •1. Фізіологічна характеристика впливу занять фізичними вправами на здоров’я
- •2. Адаптація кардіо-респіраторної системи при розвитку витривалості
- •3.З чим пов'язаний розвиток спортивної брадикардії та гіпотонії при розвитку витривалості?
- •1.Фізіологічна характеристика фізичних вправ, як основного засобу тренування організму спортсменів.
- •2 .Фізіологічні механізми прояву м’язової сили.
- •3 . Дайте характеристику адаптаційних змін крові при спортивному тренуванні
- •2. Етапи формування рухових навичок.
- •3. Порівняльна характеристика адаптаційних змін нервово-м’язового апарату
- •1. Проблема гіпокінезії в сучасному суспільстві.
- •2. Механізми адаптації кістяка та кістякових м'язів до фізичних навантажень.
- •3. Охарактеризуйте механізми адаптації серцево-судинної системи до фізичних навантажень що потребують прояву витривалості.
- •1. Епохальна та індивідуальна акселерація. Значущість врахування біологічного віку в системі спортивного тренування.
- •2. Гіпертрофія м'язів. Види гіпертрофії м'язів та умови їх формування. Поняття про м’язову композицію.
- •1.Фізіологічні основи формування рухових навичок – основа технічної підготовки
- •2.Зміни композиційного складу м'язів в умовах фізичного тренування
- •1. Физиологичные компоненты и свойства двигательных навыков
- •1)Фізіологічне обгрунтування рухових якостей організму спортсменів
- •2.Роль серцево-судинної системи для прояву функціональних можливостей…
- •1.Физиологическая характеристика мышечной силы
- •2.Механизмы адаптации сердечно-сосудистой системы к физ.Нагрузкам
- •1.Фізіологічні особливості прояву швидкості спортсменів
- •1.Фізіологічні основи витривалості.
- •2..Максимальное потребление кислорода
- •3. Визначте особливості адаптації :
- •1.Аеробні можливості як основа прояву витривалості спортсменів
- •2. Фізіологічні механізми прояву швидкісних можливостей та методи їх визначення
- •В якості основних видів швидкісних здібностей розрізняють: - Швидкість простої та складної реакції; - Швидкість виконання окремих рухових актів; - Швидкість, проявляємо в темпі (частоті) рухів.
- •3. Дайте загальну х-ку ациклічним вибуховим вправам.
- •1. Гнучкість та фактори що її визначають.
- •2.Композиційний склад кістякових мязів…
- •2. Морфо-функціональні особливості організму дітей грудного віку:
- •3. Ппорівняльна характеристика стандартно-змінних та нестандартно-змінних ациклічних вправ.
- •1.Праездатніть спортсменів, та фактори, що її лімітують.
- •2. Методи визначення максимального споживання кисню у спортсменів.
- •3.Охарактеризуйте сенситивні періоди розвитку швидкості та гнучкості. Які особливості індивідуального розвитку людини є визначальним для тренування цих рухових якостей.
- •1.Аеробні можливості спортсменів та фактори, що їх визначають.
- •2.Контроль і нормування фізичних навантажень за даними пульсометрії при спортивному і оздоровчому тренуванні.
- •1.Анаеробні можливості спортсменів:
- •2.Морфо-функціональні особливості організму дітей періоду першого і другого дитинства та їх урахування в процесі занять фізичними вправами.
- •3.Охарактеризуйте основні фізіологічні закономірності онтогенезу людини:
- •1.Фізіологічні фактори, що лімітують працездатність спортсменів.
- •3.Дайте визначення поняттю «структурно-функціональний слід».
- •1. Провідні фактори, що лімітують спеціальну працездатність
- •1.Провідні фактори, що лімітують спеціальну працездатність в умовах максимального гліколітичного навантаження.
- •2. Використання біохімічних показників
- •3.Визначте нормативні рівні частоти серцевих скорочень (чсс), хвилинного обсягу крові (хок)
- •1.Старіння як фізіологічний процес. Теорії старіння.
- •2)Анаэробные упражнения.
- •3.Визначте нормативні рівні гемоглобіну крові у нетренованих осіб
1.Фізіологічні основи витривалості.
Понятие "выносливость" употребляется в обыденной речи в очень широком смысле для того, чтобы охарактеризовать способность человека к продолжительному выполнению того или иного вида умственной или физической (мышечной) деятельности. Характеристика выносливости как двигательного физического качества (способности) человека относительна: она относится только к определенному виду деятельности. Иначе говоря, выносливость специфична - она проявляется у каждого человека при выполнении определенного, специфического вида деятельности.
В зависимости от типа и характера выполняемой физической (мышечной) работы различают:
1. статическую и динамическую выносливость, т. е. способность длительно выполнять соответственно статическую или динамическую работу;
2. локальную и глобальную выносливость, т. е. способность длительно осуществлять соответственно локальную работу (с участием небольшого числа мышц) или глобальную работу (при участии больших мышечных групп - более половины мышечной массы);
3. силовую выносливость, т. е. способность многократно повторять упражнения, требующие проявления большой мышечной силы;
4. анаэробную и аэробную выносливость, т. е. способность длительно выполнять глобальную работу с преимущественно анаэробным или аэробным типом энергообеспечения.
В спортивной физиологии выносливость обычно связывают с выполнением таких спортивных упражнений, которые требуют участия большой мышечной массы (около половины и более всей мышечной массы тела) и продолжаются непрерывно в течение 2-3 мин и более благодаря постоянному потреблению организмом кислорода, обеспечивающего знергопродукцию в работающих мышцах преимущественно или полностью аэробным путем. Иначе говоря, в спортивной физиологии выносливость определяют как способность длительно выполнять глобальную мышечную работу преимущественно или исключительно аэробного характера. К спортивным упражнениям, требующим проявления выносливости, относятся все аэробные упражнения циклического характера, в частности легкоатлетический бег на дистанциях от 1500 м, спортивная ходьба, шоссейные велогонки, лыжные гонки на всех дистанциях, бег на коньках на дистанциях от 3000 м, плавание на дистанциях от 400 м и др.
2..Максимальное потребление кислорода
МПК – это такое количество кислорода, которое организм способен усвоить (потребить) в единицу времени (берется за 1 минуту). Для здорового человека, не занимающегося спортом, МПК составляет 3200 — 3500 мл/мин, у тренированных лиц МПК достигает 6000 мл/мин. Аэробные возможности человека определяются прежде всего максимальной для него скоростью потребления кислорода. Чем выше МПК, тем больше абсолютная мощность максимальной аэробной нагрузки. Кроме того, чем выше МПК, тем относительно легче и потому длительнее выполнение аэробной работы. в видах спорта, требующих проявления выносливости, МПК у спортсменов выше, чем у представителей других видов спорта, а тем более чем у нетренированных людей того же возраста. Если у нетренированных мужчин 20-30 лет МПК в среднем р.авно 3-3,5 л/мин (или 45- 50 мл/кг * мин), то у высококвалифицированных бегунов-стайеров и лыжников оно достигает 5-6 л/мин (или более 80 мл/кг * мин). У нетренированных женщин МПК равно в среднем 2-2,5 л/мин (или 35-40 мл/кг * мин), а у лыжниц - около 4 л/мин (или более 70 мл/кг * мин). Уровень МПК зависит от максимальных возможностей двух функциональных систем: 1) кислородтранспортной системы, абсорбирующей кислород из окружающего воздуха и транспортирующей его к работающим мышцам и другим активным органам и тканям тела; 2) системы утилизации кислорода, т. е. мышечной системы, экстрагирующей и утилизирующей доставляемый кровью кислород. У спортсменов, имеющих высокие показатели МПК, обе эти системы обладают большими функциональными возможностями.