- •1. Спортивна фізіологія – навчальна і наукова дисципліна.
- •2. Методи дослідження працездатності спортсменів
- •1.Роль та функції спортивного фізіолога в системі підготовки спортсменів.
- •2. Нормативні рівні фізіологічних функцій серцево-судинної системи в тренованому та нетренованому організмі.
- •3. Які методи і показники потрібно використовувати при визначені фізичного розвитку спортсменів?
- •1.Адаптація як загально-біологічна властивість організму людини
- •2.Нормативні рівні фізіологічних функцій системи дихання в тренованому та нетренованому організмі.
- •3.Обґрунтуйте необхідність визначення біологічного віку у юних спортсменів та напрямки використання цього критерію у практиці спорту
- •3 . Визначте основні фізіологічні зміни в діяльності системи дихання:
- •3.Визначте особливості адаптації серця до фізичних навантажень.
- •1. Фізіологічна характеристика впливу занять фізичними вправами на здоров’я
- •2. Адаптація кардіо-респіраторної системи при розвитку витривалості
- •3.З чим пов'язаний розвиток спортивної брадикардії та гіпотонії при розвитку витривалості?
- •1.Фізіологічна характеристика фізичних вправ, як основного засобу тренування організму спортсменів.
- •2 .Фізіологічні механізми прояву м’язової сили.
- •3 . Дайте характеристику адаптаційних змін крові при спортивному тренуванні
- •2. Етапи формування рухових навичок.
- •3. Порівняльна характеристика адаптаційних змін нервово-м’язового апарату
- •1. Проблема гіпокінезії в сучасному суспільстві.
- •2. Механізми адаптації кістяка та кістякових м'язів до фізичних навантажень.
- •3. Охарактеризуйте механізми адаптації серцево-судинної системи до фізичних навантажень що потребують прояву витривалості.
- •1. Епохальна та індивідуальна акселерація. Значущість врахування біологічного віку в системі спортивного тренування.
- •2. Гіпертрофія м'язів. Види гіпертрофії м'язів та умови їх формування. Поняття про м’язову композицію.
- •1.Фізіологічні основи формування рухових навичок – основа технічної підготовки
- •2.Зміни композиційного складу м'язів в умовах фізичного тренування
- •1. Физиологичные компоненты и свойства двигательных навыков
- •1)Фізіологічне обгрунтування рухових якостей організму спортсменів
- •2.Роль серцево-судинної системи для прояву функціональних можливостей…
- •1.Физиологическая характеристика мышечной силы
- •2.Механизмы адаптации сердечно-сосудистой системы к физ.Нагрузкам
- •1.Фізіологічні особливості прояву швидкості спортсменів
- •1.Фізіологічні основи витривалості.
- •2..Максимальное потребление кислорода
- •3. Визначте особливості адаптації :
- •1.Аеробні можливості як основа прояву витривалості спортсменів
- •2. Фізіологічні механізми прояву швидкісних можливостей та методи їх визначення
- •В якості основних видів швидкісних здібностей розрізняють: - Швидкість простої та складної реакції; - Швидкість виконання окремих рухових актів; - Швидкість, проявляємо в темпі (частоті) рухів.
- •3. Дайте загальну х-ку ациклічним вибуховим вправам.
- •1. Гнучкість та фактори що її визначають.
- •2.Композиційний склад кістякових мязів…
- •2. Морфо-функціональні особливості організму дітей грудного віку:
- •3. Ппорівняльна характеристика стандартно-змінних та нестандартно-змінних ациклічних вправ.
- •1.Праездатніть спортсменів, та фактори, що її лімітують.
- •2. Методи визначення максимального споживання кисню у спортсменів.
- •3.Охарактеризуйте сенситивні періоди розвитку швидкості та гнучкості. Які особливості індивідуального розвитку людини є визначальним для тренування цих рухових якостей.
- •1.Аеробні можливості спортсменів та фактори, що їх визначають.
- •2.Контроль і нормування фізичних навантажень за даними пульсометрії при спортивному і оздоровчому тренуванні.
- •1.Анаеробні можливості спортсменів:
- •2.Морфо-функціональні особливості організму дітей періоду першого і другого дитинства та їх урахування в процесі занять фізичними вправами.
- •3.Охарактеризуйте основні фізіологічні закономірності онтогенезу людини:
- •1.Фізіологічні фактори, що лімітують працездатність спортсменів.
- •3.Дайте визначення поняттю «структурно-функціональний слід».
- •1. Провідні фактори, що лімітують спеціальну працездатність
- •1.Провідні фактори, що лімітують спеціальну працездатність в умовах максимального гліколітичного навантаження.
- •2. Використання біохімічних показників
- •3.Визначте нормативні рівні частоти серцевих скорочень (чсс), хвилинного обсягу крові (хок)
- •1.Старіння як фізіологічний процес. Теорії старіння.
- •2)Анаэробные упражнения.
- •3.Визначте нормативні рівні гемоглобіну крові у нетренованих осіб
2.Механизмы адаптации сердечно-сосудистой системы к физ.Нагрузкам
Сердечно - сосудистая система во время физической нагрузки повышает свои требования. Потребность кислороде активных мышц резко возрастает , используется больше питательных веществ, ускоряются метаболические процессы, поэтому возрастает количество продуктов распада. При продолжительной нагрузке, а также при выполнении физической нагрузки в условиях высокой температуры повышается температура тела. При интенсивной нагрузке увеличивается концентрация ионов водорода в мышцах и крови, что вызывает снижение рН крови.Во время нагрузки происходят многочисленные изменения в сердечно - сосудистой системе. Все они направлены на выполнение одного задания: позволить системе удовлетворить возросшие потребности, обеспечив максимальную эффективность ее функционирования. Чтобы лучше понять происходящие изменения, нам необходимо более внимательно рассмотреть определенные функции сердечно- сосудистой системы. Мы изучим изменения всех компонентов системы, обратив особое внимание на
- частоту сердечных сокращений ;- систолический объем крови; сердечный выброс;- кровоток;- артериальное давление;
- кровь.
Систалический оббьем повышается в следствии увеличения объема полости сердца и повышение сократительной способности миокарда. ЧСС при придельной нагрузке может возростать в 5-6 р., в то время как у не спортсменов в 2-3 р.
Будова судин серця, головного мозку і легень забезпечує відносно привілейоване кровопостачання цих органів. Так, до м'яза серця, маса якого складає 0,4% маси тіла, у стані спокою надходить близько 5% крові, тобто в 10 разів більше, ніж у середньому до всіх тканин. До головного мозку, маса якого складає 2% маси тіла, у спокої надходить майже 15% усієї крові. Мозок споживає 20% кисню, який надходить в організм.
Регуляція кровообігу забезпечує величину кровотоку в тканинах і органах, який відповідає рівню їхніх функцій. У головному мозку є серцево-судинний центр, який регулює діяльність серця і тонус м'язової оболонки кровоносних судин.До серцево-судинного центра надходять нервові імпульси від нервових закінчень (рецепторів), розташованих у кровоносних судинах і реагуючих на зміну тиску в судинах, зміну швидкості кровотоку, хімічний склад крові і т.д.Крім того, на серцево-судинний центр безпосередньо впливають: концентрація кисню, двоокису вуглецю та іонів водню в тканинах мозку і стан кори головного мозку (збудження, гальмування кори). Під впливом перерахованих вище факторів із серцево-судинного центра до серця і кровоносних судинам по нервових волокнах йдуть відповідні імпульси, які впливають на роботу серця і стан мускулатури кровоносних судин.Регуляція кровообігу залежить також від температури тканин і органів тіла і концентрації в крові гормону кори надниркових залоз- адреналіну, який викликає звуження судин, посилення роботи серця.
У ряді випадків, регуляція кровообігу відбувається без участі нервової системи - за принципом саморегуляції. Механізми саморегуляції закладені в самій системі кровообігу. Завдяки саморегуляції зменшується просвіт артеріол при підвищенні АТ, і навпаки, при збільшенні припливу крові до серця відбувається посилення роботи серця.
Механізми регуляції кровообігу складні і багатогранні. Завдяки їм відбувається адаптація серцево-судинної системи до змін різних факторів як в організмі, так і в навколишньому середовищі.
3.Порівняльна характеристика циклічних вправ максимальної та субмаксимальної потужності.
Циклические упражнения отличаются друг от друга по мощности выполняемой спортсменами работы. По классификации, разработанной В.С. Фарфелем, следует различать циклические упражнения: максимальной мощности, в которых длительность работы не превышают 20-30 секунд (спринтерский бег до 200 м, гит на велотреке до 200 м, плавание до 50 м и др.); субмаксимальной мощности, длящиеся 3-5 минут (бег на 1500 м, плавание на 400 м, гит на треке до 1000 м, бег на коньках до 3000 м, гребля до 5 минут и др.); большой мощности, возможное время выполнения которых ограничивается 30 - 40 минутами (бег до 10000 м, велотрек, велогонки до 50 км, плавание 800 м - женщ., 1500 м - мужч., спортивная ходьба до 5 км и др.), и умеренной мощности которую спортсмен может удерживать от 30-40 минут до нескольких часов (шоссейные велогонки, марафонские и сверхмарафонские пробеги, др). для каждой зоны мощности характерны общие закономерности функциональных изменений, мало связанные со спецификой различных циклических упражнений.
Зона максимальной мощности работы. Данная мощность работы характеризуется достижением предельной физической возможности спортсмена. Для её осуществления необходима максимальная мобилизация энергетического обеспечения в скелетной мускулатуре, что связано исключительно с анаэробными процессами. Практически вся работа осуществляется за счёт распада макроэргов и только частично гликогенолиза, поскольку известно, что уже первые сокращения мышц сопровождаются образованием в них молочной кислоты. абота максимальной мощности вызывает незначительные изменения в составе крови и мочи. Наблюдается кратковременное повышение в крови содержания молочной кислоты (до 70-100 мг %), небольшое повышение процента гемоглобина за счёт выхода в общую циркуляцию депонированной крови, некоторое увеличение содержания сахара. Последнее обусловлено больше эмоциональным фоном (предстартовое состояние), нежели самой физической нагрузкой. В моче могут быть обнаружены следы белка. Частота сердечных сокращений после финиша доходит до 150-170 и более ударов в минуту, артериальное давление повышается до 150-180 мм. рт. ст. Дыхание при работе максимальной мощности увеличивается незначительно, но существенно возрастает после завершения нагрузки в результате большой кислородной задолженности.
Зона субмаксимальной мощности работы. В отличие от работы максимальной мощности, при этой, более длительной нагрузке, происходит резкое усиление кровообращения и дыхания. Это обеспечивает доставку к мышцам значительного количества кислорода в момент выполнения физической работы. Потребление кислорода достигает к концу 3-5 минут работы предельных или близких к ним величин. (5-6 литров в минуту). Минутный объём крови возрастает до 25-30 литров. Однако несмотря на это, кислородный запрос в этой зоне мощности оказывается намного больше фактического потребления кислорода. Он доходит до 25-26 л/мин. Следовательно, абсолютная величина кислородного долга достигает 20 и более литров, т.е. максимально возможных значений. Эти цифры свидетельствуют, что при работе субмаксимальной мощности в организме, хотя и в меньшей степени, чем при спринтерских дистанциях, анаэробные процессы в освобождение энергии преобладают над аэробными. В результате интенсивного гликогенолиза в мышцах, в крови накапливается большое количество молочной кислоты. В крови её содержание доходит до 250 и более мг %, что вызывает резкий сдвиг рН крови в кислую сторону (до 7,0-6,9). К резким сдвигам кислотно-щелочного равновесия в крови присоединяется повышение в ней осмотического давления, в результате перехода воды из плазмы в мышцы и потери её при отделение. Всё это создаёт во время работы неблагоприятные условия для деятельности центральной нервной системы и мышц, вызывая снижение их работоспособности. Характерным для этой зоны мощности является то, что некоторые функциональные сдвиги нарастают на протяжении всего периода работы, достигая предельных величин (содержание молочной кислоты в крови, снижение щелочного резерва крови, кислородная задолженность и др.).
Зона максимальной мощности-продолжительность работы 20-30 сек, кислородный долг имеет преимущественно алактатное происхождение. Достигает 90% и более кислородного запроса. Двигательная система врабатывается от 4 до 6 сек. ЧСС в этой зоне составляет 150-200 ударов в мин. Систолический обьем 185-200. АД- 185 мм. рт. ст. Содержание молочной кислоты повышается, дыхательный коэффициент возрастает до 2, кислород.долг. ликвидируется через 30-40 мин. После окончания работы.
Субмаксимальная мощность работы длится от 3 до 5 мин. Начало работы за счет креатин фосфата и гликолиза. Далее включаются аэробные механизмы. Накапливается большое количество молочной кислоты да 26 ммоль/ литр.,PHкрови снижается до70.
16
1.Фізіологічні особливості прояву швидкості спортсменів.
2.Адаптація нервово-м’язового апарату при силовому тренуванні.
3.Дайте порівняльну характеристику циклічних вправ великої та помірної відносної потужності. Які механізми енергозабезпечення та субстрати є провідними для виконання роботи в цих зонах інтенсивності?