Організація первинної і вторинної пам’яті.

План лекції.

1. Поняття про енграму.

2. Етапи формування пам’яті, її види.

3. Структурна основа короткочасної та довготривалої пам’яті.

4. Нейрохімічні механізми пам’яті.

Для пристосування організму до умов навколишнього середовища важливим є постійне надходження інформації, накопичення і зберігання та вміння відтворювати її при необхідності.

Здатність сприймати, зберігати і відтворювати інформацію, використовуючи її для формування поведінки, є головною властивістю нервової системи і лежить в основі пам’яті. Пам'ять зв’язує минуле людини з його теперішнім і майбутнім, являється важливим пізнавальним елементом, що лежить в основі розумового розвитку та навчання.

Інформація, що надходить в організм фіксується в певних нервових структурах і зберігається в закодованому стані у вигляді енграм (схем), при необхідності її можна відтворити.

Енграма – це комплекс структурно-функціональних змін, які фіксують властивості подразника, формують і зберігають його образ тривалий час. Об’єм людської пам’яті містить 310^-8 біт інформації. Тимчасовий зв'язок, що лежить в основі механізму утворення умовних рефлексів лише частковий випадок загально-біологічної властивості зберігання одержаної інформації. Середній потік інформації складає 20 біт за секунду. Свідомо сприймається інформація сенсорними системами зі швидкістю 50 біт за секунду. В сприйнятті інформації приймають участь сенсорні системи (аналізатори), мигдалина, гіпоталамус.

Сприйняття інформації, відбір корисних сигналів та їх кодування здійснюється на рівні рецепторного відділу аналізатора. В провідниковому відділі аналізатора відбувається фільтрація отриманої інформації, внаслідок чого некорисна інформація стирається. Корисна інформація фіксується в певних нервових структурах (коло Пейпетца). Інформація має пройти декілька разів по цьому замкнутому колу, щоб відбулась фіксація (консолідація) отриманої інформації. Якщо в цей час діє на організм інший подразник, то фіксація не відбувається і вся інформація стирається. Легше фіксується короткий перелік фактів, цифр, важче-аналітичний матеріал.

Коло Пейпетца включає слідуючі структури:

г іпокамп склепіння перегородка мамілярні

тіла гіпоталамуса

поясна звивина передні ядра таламуса

Велике лімбічне Коло Пейпетца.

1 – поясна звивина; 2 – гіпокамп; 3 – мигдалина; 4 – гіпоталамус.

Вважають, що процес фіксації інформації відбувається протягом 35-45 хвилин, але в цей час не повинен діяти інший подразник. Зафіксована інформація зберігається як за участю підкоркових структур, так і певних ділянок кори великих півкуль. Експериментально встановлено, що в цьому процесі приймають участь орбітофронтальна кора, медіальні ділянки скроневої кори, гіпокамп. Велике значення вчені надають нейропептидам. Саме їх активність забезпечує зберігання інформації (запам’ятовування фактів і процесів). Прискорюють процес навчання, набуття навичок серотонін, ендорфіни, енкефаліни, а також лобна кора, медіальні ядра таламуса, мозочок. При потребі зафіксована інформація здатна відтворюватись через різні проміжки часу. Видобування необхідної інформації відбувається за участю гіпокампа, ядер гіпоталамусу та ретикулярних ядер стовбура мозку. Після травми голови у людей часто спостерігається втрата здатності до відтворення інформації на події, що відбувалися до травми чи струсу мозку. Цю втрату пам’яті називають ретроградною амнезією. Вона є тривалою, але не впливає на запам’ятовування подій, що мають місце після травми.

Таким чином, формування пам’яті – це єдиний процес, який об’єднує декілька етапів:

- сприйняття інформації та кодування її;

- відбір корисної інформації;

- фіксація чи консолідація корисної інформації;

- зберігання отриманої інформації;

- відтворення чи видобування необхідної інформації.