Умови виробки умовних рефлексів.

1. Обов’язкове багаторазове поєднання умовного і безумовного подразників (не менше 10 разів).Умовний подразник має діяти на 5-7 сек раніше безумовного.

2. Умовний подразник повинен бути індиферентним.

3. За біологічною силою безумовний подразник повинен бути сильнішим, ніж умовний.

4. Необхідно виключити дію сторонніх подразників, що викликають орієнтовну реакцію. Слід згасити орієнтовні рефлекси на приміщення, в якому будуть вироблятись умовні рефлекси. І.П.Павлов для виробки умовних рефлексів у тварин створив “башню молчания” в м. Колтуши.

5. В центрі безумовного подразника треба створити високу збудливість (так при виробці харчових рефлексів тварина має бути голодною).

6. Тварина повинна бути здоровою, бадьорою, спокійною.

Методика виробки умовних рефлексів.

1. Виробка умовного рефлексу розпочинається з ознайомленням тварини з приміщенням і експериментатором.

2. Між включенням умовного та безумовного подразників повинен бути інтервал 2-5 сек., між поєднаннями подразників інтервал має бути в межах від 20 сек. до декількох хвилин, разом з тим, він по тривалості не повинен бути однаковим.

3. Поєднання умовного та безумовного подразників в часі має бути з випередженням включення умовного.

4. В дослідженні таких сполучень повинно бути 8-15 в залежності від виду подразнення.

5. Для перевірки виробки рефлексу даємо тільки умовний подразник. Ефект має бути таким же, як і при підкріпленні їжею.

6. Закінчувати дослідження слід знову сполученням умовного та безумовного подразників.

Перші умовні рефлекси у дітей з’являються на 5-6 день життя на основі харчових безумовних рефлексів. Умовні рефлекси у дітей раніше утворюються на звукові подразники, пізніше на вестибулярні, зорові, дотикові подразники.

Механізм формування тимчасового зв’язку.

Цю проблему вивчали Асратян А.О., Павлов І.П., Анохін П.К. В основі виробки умовних рефлексів лежить тимчасовий зв’язок між центрами умовного та безумовного подразників. В утворенні тимчасового зв’язку проявляється принцип домінанти (головне джерело збудження, яке підсилюється під впливом імпульсів, що приходять ззовні). Домінантним є центр безумовного рефлексу. При утворенні тимчасового зв’язку мають місце як часова, так просторова сумація. Тимчасовий зв’язок повинен бути направлений до центру безумовного рефлексу. По мірі його закріплення він стає двостороннім. При виробці умовних рефлексів формується багато прямих та зворотних зв’язків як в корі, так і між корою та підкорковими центрами (лімбічна система РФ) Умовний подразник викликає збудження в корі відповідного центру, потім безумовний подразник викликає збудження в підкорковій структурі відповідного центру, але ці 2 збудження ще не зв’язані між собою і виникають окремо. Часте і тривале поєднання умовного і безумовного подразників призводить до формування прямого зв’язку: кора – підкірка. Прямий зв’язок – це перші етапи утворення тимчасового зв’язку. В подальшому проторує шлях зворотній зв’язок, що йде від підкірки до кори. Таким чином утворюється тимчасовий зв’язок типу: кора – підкірка – кора. Якщо тривалий час не підкріплювати умовний подразник безумовним, то тимчасовий зв’язок руйнується і рефлекс зникає. Його можна поновити знову. Приклад: треба виробити у собаки умовний слиновидільний рефлекс на дзвінок. При цьому умовним подразником буде дзвінок, його центр знаходиться в скроневій корі. Безумовним подразником стане їжа, а центром цього подразника будуть слиновидільні ядра в довгастому мозку (n. saliratorius sup. et inf.). Спочатку кожен з подразників викликає збудження у відповідних центрах окремо. Повторення сполучень подразників призводить до формування прямого зв’язку між скроневою корою і слиновидільними центрами. Згодом формується зворотній зв’язок від слиновидільних ядер до скроневої кори.