Для виникнення емоції необхідні:

1. Потреба.

2. Мета (завдання).

3. Інформація.

4. Енергія.

5. Час.

6. Досвід.

Якщо поставлена мета (завдання), є інформація, енергія, час, досвід, але їх не вистачає для досягнення мети, виникає стан напруги, який розвивається в 4 стадії:

І стадія (ступінь) – стан мобілізації ресурсів та концентрації уваги. При цьому відбувається підвищення працездатності, активація фізичних та інтелектуальних ресурсів, мобілізація діяльності всіх органів та систем, включення пам’яті, використання досвіду. Якщо ця стадія завершується досягненням мети, то потреба зникає, виникають радість, задоволення. Ця стадія корисна, вона тренує організм, вчить долати будь-які труднощі.

ІІ стадія – стенічна негативна реакція виникає, якщо недостатньо мобілізаційних сил. Розвивається надмірне підвищення діяльності всіх систем (підвищення частоти роботи серця, підвищення АТ, підвищення частоти дихання, підвищення окисно-відновних реакцій, спазм судин черевної порожнини, більше крові притікає до головного мозку). Супроводжується ця стадія гнівом, люттю, станом агресії. При цьому найбільш максимально досягається мобілізація всіх сил.

ІІІ стадія – астенічна негативна реакція розвивається, якщо завдання таке важке, що перевищує можливості організму і досягти мети неможливо. Виникає емоційний стрес. Якщо ця стадія тривала, то організм може загинути. Павлов І.П. писав: “Страх, печаль, тоска, разрушают тело, открывают доступ заболеваниям”. На цій стадії можливе формування поведінкової реакції в 2 напрямках:

1. Виникає пригнічення інтелекту при збереженні енергетичних ресурсів. У людини розвивається страх, виникає паніка, розпач, розумові здібності паралізовані, людина втрачає розсуд і здійснює безрозсудні вчинки.

2. Відбувається пригнічення енергетичних ресурсів зі збереженням інтелекту. Людина відчуває небезпеку, усвідомлює її, але не в силах зрушити з місця, щось зробити.

Таким чином, на цій стадії відбувається зниження енергетичних та інтелектуальних можливостей, пригнічуються імунологічні та компенсаторні реакції.

IV стадія – розвиток невротичного стану. Ця стадія має місце лише в тому випадку, коли значення мети зберігається, а ресурси доведені до крайності. Це вже захворювання.

Надмірні емоції можуть призвести до захворювання та загибелі. Лікар має попередити можливі наслідки емоційної напруги, для цього він має знати умови запуску емоцій.

Анохін П.К. запропонував формулу для розрахунку стану напруги:

CH = fM  (I_п Е_п R_п - І_н Е_нR_н )

СН – стан напруги,

fМ – мета,

І – інформація,

Е – енергія,

R – час, п – потрібні, н – наявні.

Анохін П.К. вважає, що життя людини це сукупність 2 станів:

1. Формування потреб організму та біологічних мотивацій – формує негативні емоції і заставляє людину долати труднощі, шукати шляхи, щоб досягнути мети.

2. Задоволення потреб – формує позитивні емоції та санкціонує поведінкову реакцію.

Дельгадо “Сознание и мозг” – книга про керування поведінковими реакціями тварин. Автор розповідає про штучне гальмування люті бика радіохвилями за допомогою вживленого стімосівера. Генератор радіохвиль знаходиться в руках тореадора. Натискування на стімосівер негайно зупиняє дії розгніваного бика, він завмирає. Ці експерименти свідчать про те, що емоціями можна керувати не тільки свідомо за рахунок впливу кори великих півкуль, але і штучно. Виникнення емоцій та неврозів не підкоряється силі волі. Їх можна стримати на деякий час, свідомо попередити зрив емоцій, зменшити величину факторів, але зовсім припинити їх виникнення неможливо. Слабкій людині в стані емоційної напруги потрібна підтримка та співчуття, щоб вона не зробила нерозважливих кроків. Страх може призвести людину до самогубства. Більшість людей здатні контролювати міміку і пригнічувати соматичні та вегетативні прояви емоцій. Оцінка вірогідності задоволення потреби людини здійснюється на основі природженого та індивідуально набутого життєвого досвіду. Збільшення вірогідності досягнення мети призводить до протилежної поведінки: людина намагається послабити і припинити ці емоції, виникає пошук шляхів негайного вирішення проблеми. Саме це є життєво важливим стимулом досягнення мети. Опираючись на досвід, людина здатна передбачувати, прогнозувати події, що лежить в основі творчої діяльності.

57