Значення емоцій:

1. Полегшують формування поведінкових реакцій.

2. Дозволяють швидко оцінити ситуацію (корисна чи шкідлива, небезпечна).

3. Викликають пошук.

4. Сприяють мобілізації життєвих сил та інтелекту.

5. Впливають на формування мислення.

6. Частково компенсують знання.

За знаком емоції бувають:

- позитивні – це емоції, що виникли внаслідок задоволення потреби (радість, насолода, комфорт);

- негативні – якщо задоволення потреби не відбулося і потреба не зникає, виникають при дефіциті інформації, невдачах:

а) можуть викликати активацію діяльності (гнів, злість, агресія);

б) можуть викликати пригнічення діяльності (смуток, горе, страх).

Негативні емоції стимулюють активність людини до пошуку шляхів подолання перешкод, спонукають людину до прагнення діяти, щоб досягти корисного результату. Позитивні емоції слугують життєвим стимулом, вони потрібні для збереження здоров‘я і високої працездатності. І.П. Павлов говорив: «Радость делает нас чувствительными к каждому биению жизни, развивает и укрепляет тело». Чи потрібні негативні емоції? Та частина негативних емоцій, яка викликає активацію діяльності є необхідною умовою для розвитку прогресу.

В формуванні емоцій приймають участь такі структури:

- скронева, лобна, тім’яна кора;

- лімбічна система, гіпофіз;

- гіпоталамус, чорна субстанція;

- ядра таламуса, голуба пляма, довгастий мозок.

Це знайшло підтвердження в дослідах на тваринах з вживленням електродів в різні структури. В результаті таких дослідів знайдено зони задоволення та зони покарання.

Зони задоволення – це медіальний пучок переднього мозку, де знаходяться дофамінергічні та частково катехоламінергічні структури. Для одержання задоволення щурі в експерименті натискували на педаль до 7000 разів за 1 годину до виснаження (самоподразнення, Слонім ), щоб отримати статеве задоволення.

Перивентрикулярні відділи проміжного і середнього мозку (мигдалина, склепіння, передня частина поясної звивини) при подразненні викликають тривогу, реакцію втечі, агресію і їх назвали зоною покарання.

В клініці при певних органічних захворюваннях цих структур (глибока депресія, пухлини, глибокий стан тривоги з галюцинаціями), використовують стереотаксичне електролітичне руйнування ядер зон покарання, але це роблять обережно, щоб не відбулось непередбачених змін особистості. Велике значення у виникненні емоцій має ендокринна система. Під час збудження підкоркових центрів мозку, які отримали інформацію про зміни в організмі чи навколишньому середовищі, посилюється вплив на органи внутрішньої секреції (гіпофіз, наднирники), активується симпато-андреналова система, змінюється робота внутрішніх органів, хода, поза, швидкість і інтонація мови. Це супроводжується виникненням певного емоційного стану: « від страху в піт кинуло », «серце защеміло», «волосся стало дибки», «від радості дух захопило». Чимале значення мають медіатори (види їх, кількість). Дефіцит серотоніну викликає безпричинну тривогу. Дефіцит ацетилхоліну довго підтримує спокій. Дефіцит норадреналіну викликає смуток і депресію.

Медіатори задоволення: катехоламіни, дофамін, адреналін, ендорфін створюють веселий настрій.

Медіатори покарання – ацетилхолін, серотонін викликають страх, тривогу, агресію. Серотонін може пригнічувати зону задоволення, а у великій кількості може пригнічувати і зону покарання, тоді виникає глибока депресія.

Механізми формування емоцій пояснює інформаційна теорія (П.К. Анохін 1949 р, П.В. Симонов 1966 р.). Емоції відображають силу потреби та можливості їх задоволення: немає потреб – не виникають емоції.