
- •“Фізіологія вищої нервової діяльності” (курс лекцій)
- •Суми - 2009 Роль кори головного мозку в системній організації діяльності організму.
- •У людини кора великих півкуль забезпечує такі функції:
- •Методи вивчення функцій кори великих півкуль:
- •Електроенцефалографія. Електроенцефалографія.
- •Електроенцефалограма
- •Умовні рефлекси.
- •Класифікація умовних рефлексів.
- •Умови виробки умовних рефлексів.
- •Методика виробки умовних рефлексів.
- •Механізм формування тимчасового зв’язку.
- •Біологічне значення умовних рефлексів.
- •На дзвоник по Павлову:
- •Значення гальмування в вищій нервовій діяльності.
- •Особливості зовнішнього гальмування:
- •Дотик Світло Дзвоник Біль
- •3 Крап., 5 крап., 7 крап., --- виникає захисна
- •Організація первинної і вторинної пам’яті.
- •Коло Пейпетца включає слідуючі структури:
- •По тривалості зберігання інформації пам'ять ділиться:
- •Типи вищої нервової діяльності.
- •Оцінка сили збудження у тварин :
- •Теорії сну.
- •Функціональні основи поведінки.
- •Приклад виробки динамічного стереотипу у собаки.
- •Свідомість забезпечує:
- •Роль мислення:
- •Ліва півкуля забезпечує:
- •Права півкуля забезпечує:
- •Розвиток сигнальної системи у дітей.
- •Емоції.
- •Значення емоцій:
- •За знаком емоції бувають:
- •Для виникнення емоції необхідні:
Свідомість забезпечує:
Формування світогляду на базі здобутих та узагальнених знань.
Здатність концентрувати уваги.
Здатність до передбачення та прогнозування.
Прагнення до вдосконалення особистості.
Оцінку здібностей особистості та самокритику.
Контроль кожного кроку власної діяльності.
Забезпечує етичні та естетичні сторони життя.
Формує здатність до абстрактного мислення.
Несвідома діяльність здійснюється через підсвідомість та інтуїцію. Підсвідомість – все те, що колись було усвідомлено. Інтуїція – взаємодія слідів пам’яті, що виникає на базі власного досвіду і не контролюється свідомістю. Поєднання безпосередніх та словесних подразників з різними формами діяльності людини створили тимчасові зв’язки і стали основою для мислення. Завдяки свідомості та мисленню людина бачить у явищах навколишнього світу значно більше, ніж тварина. Задоволення потреб організму, розвиток фізичних та розумових здібностей породжує мислення. Мислення – здатність за допомогою слів та образів уявляти і виражати внутрішній стан організму, відношення до процесів навколишнього світу. В результаті поєднання безпосередніх і словесних подразників з різними формами діяльності людини утворюються тимчасові зв’язки. Вони стають основою для формування мислення. В процесі індивідуального життя нагромаджуються нові зв’язки, залишаються в пам’яті старі зв’язки, які забезпечують видобування інформації – все це слугує основою для розвитку мислення. Аналітико-синтетична діяльність кори великих півкуль є єдиним механізмом розвитку мислення.
Роль мислення:
Збагачує внутрішній світ людини.
Удосконалює взаємовідносини між людьми.
Розвиває розумові здібності.
Допомагає створювати матеріальну і духовну культуру.
Забезпечує оцінку поведінки людини.
Знаряддям свідомості та основою мислення є мова. Вона з’явилась внаслідок спілкування людей в процесі праці. Мова є сигналом і засобом передачі інформації.
Забезпечують мову декілька центрів:
1. Сенсорний центр Верніке – сприйняття зверненої мови.
2. Моторний центр Брока – здатність розмовляти;
3. Письмовий центр мови (кутова звивина) – розуміння письмової мови.
Письмова мова розвивається на базі усної мови, тому має звукову основу. В формуванні мови також приймають участь асоціативні зони тім’яної, скроневої та лобної ділянок кори. Центри мови закінчують формуватись у хлопчиків до 10 років, у дівчаток раніше – до 8 років. При руйнуванні центра Верніке виникає - сенсорна афазія, людина не розуміє і не сприймає звернену до неї мову. При руйнуванні центру Брока – виникає моторна афазія – людина розуміє, що говорять, а сама говорити реченнями не може. У більшості людей мовні центри ( 85%) асиметричні і знаходяться в лівій півкулі. Це – правші. У лівшів мовні центри знаходяться у правій півкулі. В зв’язку з цим вважають, що кожна півкуля виконує свої функції.
Джексон в 1864 році сформулював концепцію про домінантність півкуль: ведучою, домінантною є та півкуля, яка відповідає за мову. Півкулі неоднозначні ні структурно, ні функціонально. Ліва півкуля спеціалізована для мови, математичних операцій, абстрактного мислення. Вважають, що навіть ізольована півкуля може забезпечити мову та свідомість. Лівопівкульна людина весела, багато говорить, не помічає окремих деталей в малюнку, погано оцінює інтонацію, мова немає емоційного забарвлення.