- •Історія України як наука: предмет, методологія, джерела, основні концепції.
- •Завдання вивчення історії України у внз та специфіка її соціально-політичного аспекту.
- •Історичні джерела про найдавніше населення на території сучасної України: археологія, антропологія, лінгвістика, міфологія, писемність.
- •Речові джерела (археологія – наука про старожитності, яка вивчає минуле за допомогою археологічних розкопок, дослідів науковців та археологічних знахідок);
- •Письмове джерело
- •Етноніми "Русь" і "Україна"
- •Роль християнства в соціально-політичній еволюції Русі.
- •Проблеми походження, суспільного устрою і розпаду Русі в історичній науці.
- •Проблема руської народності. Русь в етнополітичній історії України та інших східнослов'янських народів.
- •9.Литовсько-Руське князівство в історії України.
- •10.Польсько-католицький фактор в українській соціально-політичній історії хvі–xvіі ст.
- •11.Козацтво й Запорізька Січ – осередки формування українського народу, його державності.
- •13.Проблема походження козацтва і Запорізької Січі в історичній науці.
- •14.Політика полонізації в xvі – першій половині xvіі ст. Братства і сеймова боротьба проти неї.
- •15.Політика п.Сагайдачного та її історичне значення.
- •16. Велика Руїна і поділ України в другій половині xvіі ст.
- •17.Гетьман і.Мазепа в історії України.
- •18.Козацько-старшинська і дворянська інтелігенція іі половини xvііі – і чверті хіх ст. У формуванні української національної самосвідомості.
- •25.Національні та соціальні завдання визвольної боротьби українського народу в програмах і діяльності політичних партій 1905–1916 рр. Розкол в українському національно-визвольному русі.
- •38. Більшовицька політика в Україні 1919–1920 рр. Та перемога радянської влади в Україні.
- •47 Форми антифашистського опору народу України в 1941–1944 рр.
- •48 Партизанський рух і підпілля під керівництвом кп(б)у в боротьбі проти фашизму (1941–1944 рр.) .( вопросы похожи)
- •51 .Україна та оун в агресивних планах фашистського керівництва Німеччини. Ідеологія й політика оун 1939–1941 рр.
- •52 Характер війни 1941–1945 рр. Для українського народу. Евакуація й оборонні бої Червоної Армії в 1941–1942 рр. В Україні та їх значення в ході війни.
- •54 Закінчення Великої Вітчизняної війни в 1945 р. Та остаточне возз'єднання України. Джерела перемоги срср у війні і внесок у перемогу українського народу. Ціна перемоги.
- •55. "Холодна війна" як фактор післявоєнного розвитку України в складі срср.
- •56. Післявоєнна відбудова України. Оун-упа в боротьбі проти радянської влади на Західній Україні. Ліквідація греко-католицької церкви та її наслідки.
- •57. Радянізація західних областей України в 40-50-х рр. Ліквідація греко-католицької церкви та її наслідки.
- •58. Посилення сталінської політичної реакції на рубежі 40–50-их рр. Роль й.Сталіна в історії України.
- •59. Початок реформування сталінського тоталітаризму. Розвиток України в період хрущовських реформ. Історична роль м.Хрущова.
- •60.Косигінські реформи другої половини 60-их рр. В історії України.
- •61. Україна в умовах суспільно-політичного застою в срср. Дисидентський рух. Роль л.Брежнєва в історії України.
- •63. М.Горбачов і концепція перебудови в срср.
- •64. Політика перебудови та її криза у 1990–1991 рр. Державний суверенітет України й суспільно-політична боротьба з проблеми збереження срср.
- •65. Формування багатопартійності в Україні (кін. Хх- поч.. Ххі ст.Ст.).
- •66. Історичні обставини розпаду срср і здобуття Україною державної незалежності в 1991 p.
- •67. Незалежна Україна в міжнародних відносинах.
- •68. Поглиблення суспільної кризи в Україні в 1990-их рр. Причини і політична боротьба з проблем подолання.
- •69. Історичне значення прийняття Конституції України в 1996 p.
- •70. Проблеми формування державної української нації і її самовизначення в суперечностях світової глобалізації та антиглобалізму.
11.Козацтво й Запорізька Січ – осередки формування українського народу, його державності.
Запорізька Січ – була республікою, мала стандарти, військово та адміністративно- територіальний устрій.
Ідеалами життя і побуту козацтва були принципи братерства, свободи та рівності. Тож на запорозьких степових просторах, де не було панів, магнатів і королівських урядовців, козаки організували своє життя, військовий устрій, управління та побут так, як самі того хотіли.
Прикладом формування національної та державницької самосвідомості українського народу може бути розвиток нової козацької символіки. Козацтво, як передова частина українського народу, виробляє нову ідею та нові форми держави і закріплює нові символи цієї державності. Демократично зібрана і незалежно проведена рада вільними голосами обирала старшого й обов'язково вручала йому клейноди - символи державної і військової влади. Гербом козацької України стала постать козака у повній екіпіровці - у шапці, жупані, штанях, чоботях, з поясом, на якому висить шабля і ладівця (або ж порохівниця) і з мушкетом на плечах. Його зображали на знаменах, на печатках, на документах, книгах, у церквах. Збереглася печатка 1596 р. із цим гербом. Уперше ж його зафіксовано в документах під 1576 p., хоча згадки про наявність такого символу зустрічаються і раніше. До кінця XVIII ст. він використовувався як герб Запорозької Січі, Лівобережної і Правобережної України, як герб гетьманських військ.
12.Козацько-селянські повстання кінця XVІ ст. – 1638 р. і визвольна війна 1648–1654 рр.: проблеми їх причин, характеру і значення в соціально-політичній історії України. Історична роль Б.Хмельницького.
Козацько-селянське повстання:
Посилення феодального, національного, релігійного гніту на Україні призвело до цілої низки козацько-селянських повстань починаючи з кінця XVI ст. Першим таким повстанням було повстання під керівництвом Криштофа Косинського (1591—1593 pp.).
У 1594-1596 pp. спалахнуло нове повстання під керівництвом Северина Наливайка. 1625 р. — повстання під керівництвом М. Жмайла. 1630 р. — повстання під керівництвом Тараса Федоровича Трясила. 1635 р. — повстання під керівництвом Івана Сулими. 1637 р. — повстання під керівництвом Павлюка (Павла Бута). 1638 р. — повстання під проводом Я. Острянина.
Селянсько-козацькі повстання мали антифеодальний і національно-визвольний характер, вони свідчили про наростання опору українського народу проти гніту з боку Польщі, підготували ґрунт для Визвольної війни.
НВВ:
Причини війни:
Полонізація, руйнація самоврядування.
Почалося формування нового, не феодального типу на укр.. землі. 40% селян не мали власної землі.
Посилення феодального гніту в галузі культ.-проф. відносин, не існування православної віри.
За своїм характером цей всенародний рух був національно-визвольним, релігійним, антифеодальним. Рушійними силами Національно-визвольної війни стали козаки, селяни, міщани, православне духовенство, частина дрібної української шляхти.
Найважливішу роль у Національно-визвольній війні відігравало козацтво, яке винесло на своїх плечах основний тягар боротьби за незалежність. Саме воно створило кістяк армії, основу нової політичної еліти. Козацтво відіграло провідну роль у руйнуванні польських і становленні українських державних інституцій - центральних і місцевих органів влади, судових установ, армії, адміністративно-територіального устрою. Дуже активну участь у повстанні взяло селянство. Поголовно покозачившись у 1648 p., воно в наступні роки відчайдушно боролося за збереження «козацьких прав і вольностей». Активну участь у війні взяли також міщанство, частина дрібної шляхти і нижче православне духовенство.
Історична роль Б.Хмельницького:
Обєднав всі соціальні верстви під єдиним впливом;
Зміг ствердити державу ( 1559р. – рік Хмельницького)
Зміг зрозуміти аграрне питання
Виявив себе, як військовий стратег не однієї битви не програв.