
- •2Виникнення і розвиток криміналістики
- •4 Поняття криміналістичної інформації, її різновиди та відмінність від інформації, одержаної шляхом проведення оперативно-розшукових заходів.
- •6 Поняття, наукові засади та значення криміналістичної ідентифікації для практики боротьби зі злочинністю.
- •7. Поняття криміналістичної діагностики та її відмінність від ідентифікації та групофікації.
- •8. Поняття і завдання криміналістичної техніки як розділу криміналістики. Галузі криміналістичної техніки та їх роль у збиранні і дослідженні інформації щодо злочину та його учасників.
- •13. Криміналістична габітологія: поняття, зміст і значення в практиці розкриття та розслідування злочинів.
- •14. Криміналістична трасологія: поняття, система, завдання.
- •15. Види слідів, що вивчаються криміналістикою. Класифікація слідів.
- •16. Сліди рук людини.
- •18. Сліди засобів учинення злочину.
- •19. Мікрооб’єкти та їхнє значення в розкритті та розслідуванні злочинів.
- •21. Криміналістичне почеркознавство й авторознавство. Класифікація ідентифікаційних ознак письма і почерку.
- •22. Поняття документу в криміналістиці. Характеристика основних способів підроблення документів та ознаки, що вказують на них.
- •23. Виявлення, фіксація, вилучення та використання комп’ютерної інформації.
- •24. Поняття і класифікація холодної зброї та слідів її застосування.
- •25. Поняття і класифікація балістичних об'єктів і загальна характеристика їх криміналістичного дослідження.
- •26. Механізм пострілу і сліди, що при цьому виникають.
- •28. Судова фоноскопія: поняття, завдання і можливості.
- •29. Характеристика окремих видів криміналістичних обліків та інформаційно-довідкових систем (колекцій), здійснюваних науково-дослідними експертно-криміналістичними центрами мвс України.
- •30. Проблема допустимості використання в кримінальному судочинстві нетрадиційних криміналістичних знань і методів.
- •31. Поняття криміналістичної тактики, її предмет, система, завдання та взаємозв'язок з іншими розділами криміналістики
- •33. Поняття і значення планування розслідування. Принципи, види і технологія планування розслідування.
- •34. Класифікація слідчих дій. Структура слідчої дії. Фіксація ходу та результатів слідчої дії
- •37. Організаційно-тактичні основи освідування.
- •38. Організаційно-тактичні основи огляду трупу
- •39. Організаційно-тактичні основи розшуку підозрюваних (обвинувачених).
- •40. Організаційно-тактичні основи затримання підозрюваних (обвинувачених).
- •41. Організаційно-тактичні основи обшуку.
- •45. Організаційно-тактичні основи пред’явлення для впізнання.
- •46. Особливості пред’явлення для впізнання трупа.
- •49. Організаційно-тактичні основи залучення спеціалістів до участі у проведенні слідчих дій.
- •50. Організаційно-тактичні основи підготовки і призначення судових експертиз.
- •Експертні методи дослідження
- •53. Види висновків експерта. Оцінка висновку експерта слідчим і судом.
- •57. Профілактична діяльність слідчого за матеріалами розслідування.
- •58. Теоретичні положення криміналістичної методики.
- •Завдання криміналістичної методики:
- •59. Криміналістична характеристика злочинів
- •63. Розслідування заподіяння тілесних ушкоджень.
- •64. Розслідування згвалтувань
- •65. Розслідування злочинів, пов’язаних із виготовленням або збутом підроблених грошей або цінних паперів.
- •66. Розслідування контрабанди.
- •67. Розслідування крадіжок.
- •68. Розслідування крадіжок з квартир.
- •69. Розслідування грабежів. 70. Розслідування розбійних нападів.
- •71. Розслідування вимагання.
- •72. Розслідування шахрайства.
- •74. Розслідування ухилення від сплати податків.
- •75. Розслідування хабарництва.
- •76. Розслідування злочинів, пов’язаних із забрудненням довкілля
- •77. Розслідування злочинів проти довкілля: незаконного полювання і незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим добувним промислом.
- •78. Розслідування хуліганства
- •79. Розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху.
- •82. Розслідування незаконних дій, пов’язаних із наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами.
- •84. Розслідування злочинів, вчинених неповнолітніми.
- •85. Розслідування злочинів, вчинених організованим кримінальним угрупованням.
- •86. Розслідування злочинів по "гарячих слідах".
13. Криміналістична габітологія: поняття, зміст і значення в практиці розкриття та розслідування злочинів.
Криміналістична габітологія — це галузь криміналістичної техніки, що ґрунтується на засадах анатомії, антропології, біології й охоплює систему теоретичних положень про зовнішні ознаки людини, а також сукупність методів і науково-технічних засобів, що забезпечують збирання, дослідження і використання відповідних ознак для ототожнення особи. Криміналісти застосовують також термін «габітоскопія». Криміналістична габітоскопія — це криміналістичне вчення про ознаки зовнішнього вигляду людини, їх матеріальних та ідеальних відображень, про методику використання цих ознак при встановленні фактів, що мають значення для провадження досудового слідства в кримінальних справах про злочини та їх попередження. Габітоскопія вивчає криміналістичне ототожнення людини за ознаками зовнішності, є галуззю криміналістичної техніки, що охоплює вивчення, систематизацію, оцінку ознак зовнішності з метою застосування прийомів і методів ідентифікації особи. Людина наділена даними, що забезпечують її життєдіяльність, їх можна класифікувати за трьома видами: фізичні, біологічні, соціальні. Це означає, що людині притаманні відповідно три види слідів. Отже, на місці події людина (злочинець, потерпілий, свідок) залишає сліди, які мають інформацію про неї. 1. Фізичні дані характеризують будову тіла людини. 2. Біологічні дані характеризують функціональну діяльність людини як біологічного механізму в соціальному середовищі. 3. Соціальні дані характеризують людину як суб'єкта правовід носин, суспільних відносин.
Фізичні дані людини, у свою чергу, є двох видів: зовнішні (анатомічні) і внутрішні (структурні). Зовнішні (анатомічні) дані характеризують будову тіла людини (голови, обличчя, рук, ніг, зубів, шкіряних покривів та ін.). Внутрішні (структурні) дані характеризують зовнішню будову тканин, органів, різних виділень людського організму. Біологічні дані людини є трьох видів: динамічні, голосові й мовні. Динамічні дані означають рухові навички, що проявляються під час руху людини, в індивідуальній каліграфії, при жестикуляції, у голосі, манері поведінки. Голос — дані людини, джерело звукових слідів. Завдяки голосу можна формувати індивідуальні комплекси ознак — ідентифікувати людину за голосом, звуковою мовою. Мова — дані людини, що є засобом спілкування з іншими. Криміналістами досліджується усна і письмова мова. Соціальні дані людини характеризують її як особу. Усі соціальні дані можна об'єднати в окремі класи: персонографічні, психофізіологічні, психічні, світосприймальні, виробничо-ділові, морально-побутові. Персонографічні дані — прізвище, ім'я, по батькові, стать, дата народження, місце народження, національність тощо. Психофізіологічні дані характеризують: 1) стан людини — веселість, збудливість, пригніченість; 2) тип нервової діяльності людини — сангвінік, холерик, флегматик, меланхолік; 3) фізичні вади людини — глухота, сліпота, різні каліцтва. Психічні дані є сталими душевними якостями індивіда, що набуваються в процесі життєдіяльності, виховання та самовиховання — відчуття, сприймання, увага, пам'ять, почуття, мовлення, уява, мислення, воля.
Система психічних даних може впливати на темперамент та характер людини, її психічні якості: енергійність, рішучість, запальність, мужність, сміливість, працьовитість тощо. Світосприймальні дані характеризують духовне, ідейне обличчя людини (ідейність, принциповість, вірність). Виробничо-ділові дані характеризують ставлення людини до праці: працездатність, ощадливість, марнотратство, безгосподарність, жадібність, користолюбство. Морально-побутові дані характеризують людину в побуті, сім'ї, малому колективі. Ознаки і дані зовнішності є головним компонентом криміналістичної габітології, їх потрібно віднести до фізичного виду габі-тологічної характеристики. Анатомічні ознаки людини — це природжені її особливості (розмір і розташування окремих частин тіла). Кожна група об'єктів дослідження становить підрозділ криміналістичної габітології: дактилоскопія, дентоскопія, дермоскопія кримінальна. Отже, криміналістична габітологія вивчає: габітоскопію — вчення про зовнішність, дактилоскопію, дентоскопію, криміналістичну дермоскопію обличчя. У даний час у практичній діяльності ознаки «словесного портрету» використовуються як система опису свідками і потерпілими зовнішності підозрюваного у вчиненні злочину з метою його впізнання (ідентифікації) та затримання.