75. Розслідування хабарництва.

На початковому етапі розслідування можливі три типові ситуації: 1) є відомості про хабарництво, що відбулося, які надійшли від органів дізнання й хабародавця; 2) існує заява громадянина про вимагання у нього хабара й передбачувана її передача; 3) інформація про хабарництво отримана при розслідуванні іншого злочину. Процес розслідування ситуаційно обумовлений і впливає на обрання відповідних слідчих дій і оперативно-розшукових заходів. При розслідуванні хабарництва необхідно виходити з типових версій: 1) одержання і давання хабара дійсно мали місце; 2) мала місце провокація хабара; 3) мала місце інша (незлочинна) подія (наприклад, був повернутий борг); 4) службова особа виконала юридичне значущу дію, хабар не одержувала; має місце обмова.

Як першочергові слідчі дії при розслідуванні хабарництва можуть бути названі: допит заявника; допит хабародавця і хабарника; обшук у хабародавця і хабарника; затримання при одержанні хабара; огляд предмета хабара; огляд місця події; пред'явлення для впізнання предмета хабара. Допит заявника передбачає уточнення і деталізацію обставин, що містяться в заяві. Допит хабародавця. Під час такого допиту з'ясовується: коли і за яких обставин відбулося знайомство з хабарником; які склалися з ним стосун ки; скільки часу вони знайомі; які дії повинен був вчинити (або не вчинити) хабарник в інтересах хабародавця (чи інших осіб); у чому полягав предмет хабара; хто його визначив і яким чином; в який спосіб мав бути переданий хабар; чи були посередники і хто саме; чи відомі інші факти хабарництва та ін.

Під час розслідування хабарництва необхідно проводити виїмку документів. Йдеться про документи, в яких відображаються результати діяльності хабарника (накази, розпорядження, угоди, довідки та ін.). Обшук по такій категорії справ провадиться з метою виявлення предмета хабара, документів, що підтверджують дії хабарника, цінностей, записок та ін. Використання технічних засобів спостереження та фіксації, прослуховування телефонних переговорів (зняття інформації з каналів зв'язку). При розслідуванні хабарництва призначаються судові експертизи: технічна експертиза документів, судово-почеркознавча, судово-авторознавча, дактилоскопічна та інші трасологічні експертизи, судово-хімічна, судово-економічна та ін.

76. Розслідування злочинів, пов’язаних із забрудненням довкілля

У висуванні слідчих версій і плануванні розслідування слід враховувати такі ситуації: а) екологоспонтанні — одноразові екологічні порушення; б) екологодинамічні — постійно діючі забруднення довкілля; в) екологопрогностичні (латентні) — ситуації, коли шкідливі наслідки забруднень тільки прогнозуються та їм можна запобігти. Дії слідчого у цій ситуації зводяться до вирішення таких завдань: а) встановлення місця й часу катастрофи; б) встановлення її наслідків; в) встановлення причин катастрофи; г) встановлення рівня забруднення й жертв останнього; ґ) вживання профілактичних заходів. Іншим видом ситуацій у розслідуванні злочинів проти довкілля є екологодинамічна ситуація. Екологодинамічна ситуація характеризується двома ознаками: а) динамічністю як безперервним надходженням забруднюючих речовин; б) відносною сталістю забруднюючих речовин, що виділяються.

Типовою для такого роду ситуацій є атмосфера в районах металургійних і хімічних підприємств, нафтопромислів і нафтопереробних підприємств, місцях складування хімікатів, необхідних для сільськогосподарських робіт. Такі ситуації з повільнотекучих переростають у критичні, коли порушуються стандартні допуски та викиди або скидання, небезпечні для існування людей, тварин, рослинних насаджень. Дії слідчого у разі виявлення забруднення навколишнього середовища, що пов'язані з екологодинамічною ситуацією, зводяться до такого: 1) встановлюється факт забруднення; 2) проводяться перевірочні дії що до початку та закінчення забруднення; 3) встановлюється територія забруднення; 4) наслідки забруднення атмосфери, вплив на людей (ступінь отруєння); 5) встановлюється матеріальний збиток, що нанесений забрудненням довкілля. За наявності даних, що дають підставу для порушення кримінальної справи, остання порушується та проводяться невідкладні слідчі дії.

Третя ситуація має найменування екологопрогностичної. її сутність полягає у тому, що вона носить прихований характер і не має явних ознак забруднення навколишнього середовища. Разом із тим, характер виробництва, як і можливих викидів, дає підстави для прогнозування можливих шкідливих наслідків. Ознаки екологопрогностичної ситуації можуть знаходити своє вираження в окремих порушеннях, що не спричиняють забруднення навколишнього середовища. Разом із тим, такі порушення, що мають характер виробництва, можуть у разі їхнього повторення викликати тяжкі, іноді катастрофічні наслідки. Останнє вимагає профілактики несприятливих наслідків.