
- •2Виникнення і розвиток криміналістики
- •4 Поняття криміналістичної інформації, її різновиди та відмінність від інформації, одержаної шляхом проведення оперативно-розшукових заходів.
- •6 Поняття, наукові засади та значення криміналістичної ідентифікації для практики боротьби зі злочинністю.
- •7. Поняття криміналістичної діагностики та її відмінність від ідентифікації та групофікації.
- •8. Поняття і завдання криміналістичної техніки як розділу криміналістики. Галузі криміналістичної техніки та їх роль у збиранні і дослідженні інформації щодо злочину та його учасників.
- •13. Криміналістична габітологія: поняття, зміст і значення в практиці розкриття та розслідування злочинів.
- •14. Криміналістична трасологія: поняття, система, завдання.
- •15. Види слідів, що вивчаються криміналістикою. Класифікація слідів.
- •16. Сліди рук людини.
- •18. Сліди засобів учинення злочину.
- •19. Мікрооб’єкти та їхнє значення в розкритті та розслідуванні злочинів.
- •21. Криміналістичне почеркознавство й авторознавство. Класифікація ідентифікаційних ознак письма і почерку.
- •22. Поняття документу в криміналістиці. Характеристика основних способів підроблення документів та ознаки, що вказують на них.
- •23. Виявлення, фіксація, вилучення та використання комп’ютерної інформації.
- •24. Поняття і класифікація холодної зброї та слідів її застосування.
- •25. Поняття і класифікація балістичних об'єктів і загальна характеристика їх криміналістичного дослідження.
- •26. Механізм пострілу і сліди, що при цьому виникають.
- •28. Судова фоноскопія: поняття, завдання і можливості.
- •29. Характеристика окремих видів криміналістичних обліків та інформаційно-довідкових систем (колекцій), здійснюваних науково-дослідними експертно-криміналістичними центрами мвс України.
- •30. Проблема допустимості використання в кримінальному судочинстві нетрадиційних криміналістичних знань і методів.
- •31. Поняття криміналістичної тактики, її предмет, система, завдання та взаємозв'язок з іншими розділами криміналістики
- •33. Поняття і значення планування розслідування. Принципи, види і технологія планування розслідування.
- •34. Класифікація слідчих дій. Структура слідчої дії. Фіксація ходу та результатів слідчої дії
- •37. Організаційно-тактичні основи освідування.
- •38. Організаційно-тактичні основи огляду трупу
- •39. Організаційно-тактичні основи розшуку підозрюваних (обвинувачених).
- •40. Організаційно-тактичні основи затримання підозрюваних (обвинувачених).
- •41. Організаційно-тактичні основи обшуку.
- •45. Організаційно-тактичні основи пред’явлення для впізнання.
- •46. Особливості пред’явлення для впізнання трупа.
- •49. Організаційно-тактичні основи залучення спеціалістів до участі у проведенні слідчих дій.
- •50. Організаційно-тактичні основи підготовки і призначення судових експертиз.
- •Експертні методи дослідження
- •53. Види висновків експерта. Оцінка висновку експерта слідчим і судом.
- •57. Профілактична діяльність слідчого за матеріалами розслідування.
- •58. Теоретичні положення криміналістичної методики.
- •Завдання криміналістичної методики:
- •59. Криміналістична характеристика злочинів
- •63. Розслідування заподіяння тілесних ушкоджень.
- •64. Розслідування згвалтувань
- •65. Розслідування злочинів, пов’язаних із виготовленням або збутом підроблених грошей або цінних паперів.
- •66. Розслідування контрабанди.
- •67. Розслідування крадіжок.
- •68. Розслідування крадіжок з квартир.
- •69. Розслідування грабежів. 70. Розслідування розбійних нападів.
- •71. Розслідування вимагання.
- •72. Розслідування шахрайства.
- •74. Розслідування ухилення від сплати податків.
- •75. Розслідування хабарництва.
- •76. Розслідування злочинів, пов’язаних із забрудненням довкілля
- •77. Розслідування злочинів проти довкілля: незаконного полювання і незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим добувним промислом.
- •78. Розслідування хуліганства
- •79. Розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху.
- •82. Розслідування незаконних дій, пов’язаних із наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами.
- •84. Розслідування злочинів, вчинених неповнолітніми.
- •85. Розслідування злочинів, вчинених організованим кримінальним угрупованням.
- •86. Розслідування злочинів по "гарячих слідах".
46. Особливості пред’явлення для впізнання трупа.
Пред'явленню для впізнання трупа передує допит (допитуються особи, у яких зникли родичі чи близькі), необхідно з'ясувати:
- прізвище, ім'я, по батькові;
- вік;
- фах;
- зовнішні прикмети (зріст, стан і колір волосяного покриву на голові, колір очей, шкіри тощо);
- коли особу бачили востаннє;
- як вона була одягнена, які речі були при ній;
- інші особливості зовнішності (татуювання, стан зубів - наявність пломб, коронок, протезів, відсутність окремих зубів тощо, післяопераційні шрами).
Є два випадки пред'явлення для впізнання трупа: Перший має місце при організації пред'явлення відразу ж після огляду місця події (труп пред'являється мешканцям навколишніх будинків, вулиць, а також службовим особам, які спілкуються з населенням).
Другий - коли є дані про зникнення певної особи (допитують близьких чи знайомих з'ясовуючи наведені вище дані.
Пред'явлення для впізнання трупа варто проводити в тому одязі, що є на ньому, в необхідних випадках цьому повинен передувати "туалет трупа", що полягає у видаленні бруду і крові з його обличчя, приведенні у звичайний вигляд зачіски. Для ідентифікації особи необхідно використовувати прикмети, що є на трупі, а для цього варто надати впізнаючому можливість оглянути обличчя трупа, а в разі необхідності - усе тіло.
Якщо труп не впізнано, його відправляють до моргу. Слідчий продовжує роботу по встановленню осіб, які можуть впізнати труп.
47. Організаційно-тактичні основи слідчого експерименту.
48. Види зразків для порівняльного дослідження. Організаційно-тактичні основи отримання зразків для експертизи.
Порівняльні зразки необхідні тоді, коли безпосередньо порівняти засоби ідентифікації та ідентифікований об'єкт неможливо чи дуже важко: наприклад, для вирішення питання про виконавця досліджуваного рукопису без відповідних зразків неможливо порівняти ідентифікаційні ознаки, що відображені в рукописі, з почерком виконавця. Для цього необхідні порівняльні зразки почерків осіб, яких перевіряють. Під час ідентифікації нарізної вогнепальної зброї за стріляною кулею порівняти мікрорельєфи каналу ствола та циліндричної поверхні стріляної кулі дуже важко. Тому для полегшення дослідження необхідні зразки для порівняння: стріляні з цього екземпляра зброї експериментальні кулі, які б опосередкували порівняння особливостей поверхонь досліджуваної кулі й ствола. Зразки для порівняння мають відповідати таким вимогам: а) не може бути взяте під сумнів їх походження від об'єктів, які перевіряють; б) вони мають відображати достатню кількість властивостей цих об'єктів; в) вони мають бути придатними для порівняння із засобами ідентифікації. Порівняльні зразки поділяють на вільні та експериментальні. Вільні порівняльні зразки - це об'єкти, які виникли поза зв'язком з певною кримінальною справою. Як правило, вільні зразки з'являються у період, що передував вчиненню правопорушення та порушенню кримінальної справи. До вільних зразків належать заяви, листи та інші документи, виявлені під час обшуку, виїмки, огляду. Експериментальні порівняльні зразки отримують спеціально в разі призначення ідентифікаційної експертизи для порівняльного дослідження у підозрюваного, обвинуваченого, свідка чи потерпілого на підставі і в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Існують спеціальні тактичні прийоми та технічні способи отримання експериментальних зразків, які забезпечують їх придатність і максимальну інформативність. Як правило, експериментальні зразки отримує слідчий. Коли отримати такі зразки можна тільки в разі застосування спеціальних методик (наприклад, експериментальних стріляних куль), потрібні дії виконує експерт, отримання експериментальних зразків є складовою експертного дослідження. Обов'язок слідчого в цьому разі — надати експертові не тільки досліджуваний об'єкт (наприклад, пістолет), а за можливості й відповідний матеріал для отримання зразків (наприклад, патрони, вилучені у підозрюваного).
Експериментальне дослідження має на меті отримати властивості і ознаки ототожнюваного (відображуваного) об'єкта у формах, які задовольняють процес порівняльного дослідження. Наприклад, сліди бойка і зачіпа викиду відтворюються при експериментальній стрільбі з ототожнюваної зброї. Для отримання деяких експериментальних слідів, наприклад каналу ствола гладко-; ствольної зброї, сконструйовані спеціальні пристрої та устаткування, а для' отримання слідів ковзання - прилад «Трасограф». Таким чином, при експериментальному дослідженні одержують ознаки ототожнюваного об'єкта у зі-ставлюваних срормах для порівняльного дослідження. Суть експериментального дослідження полягає не тільки в отриманні зіставлюваних зразків для порівняльного дослідження, але й у виявленні, фіксації та уявленні внутрішніх властивостей ідентифіковуваного об'єкта та їх відоб-і ражень у ідентифікуючому. Особливо це необхідно при дослідженні сипких»| рідких і газоподібних речовин, а також частин цілого, які втратили конформні ність лінії розчленування. У подібних випадках використовуються мікроскопМ ні, люмінесцентні, спектро- і хроматофасрічні, а також інші методи встановлення якісно-кількісного складу зразків, сталості їхніх властивостей, корвля*-| ційної залежності. Порівняльне дослідження спрямоване на встановлення ступеня збіж-І ності ознак ототожнюваного об'єкта, зафіксованих в ідентифікуючих об'єктах.] Підготовка, призначення та проведення судової експертизи включає: 1) визначення мети та конкретних завдань експертного дослідження; 2) визначення експертної установи або експерта; 3) підготовку матеріалів для дослідження; 4) винесення постанови про проведення експертизи, формулювання завдання експерту; 5) підготовку зразків для дослідження; 6) створення умов для проведення експертизи, якщо остання проводиться поза експертною установою. Матеріали до експертної установи доставляють поштою, спецзв'язком або кур'єром. Під час підготовки матеріалів на експертизу слідчий взаємодіє зі спеціалістом: у виборі експерта, визначенні мети експертизи та її виду, формулюванні конкретного завдання (які необхідно зразки і як їх одержати тощо). Якщо експертиза проводиться поза експертною установою, то слідчий створює експерту необхідні умови для роботи, охорону, забезпечення технічними засобами, приміщенням. У провадженні експертизи інколи бере участь слідчий, з дозволу останнього може бути присутній обвинувачений (особливо при планово-економічних експертизах). При проведенні судово-медичної та психіатричної експертиз слідчий взаємодіє з органами дізнання з питань забезпечення охорони, доставки обвинуваченого на експертизу. Визначення мети експертизи та формулювання питань складають одне з головних завдань підготовки судової експертизи. Як правило, під час призначення експертизи питання формулюються відносно таких типових обставин: 1) причинного зв'язку між явищем та його наслідками; 2) часу, напряму дії, швидкості, сили, послідовності та інших параметрів досліджуваного процесу; 3) властивостей та стану досліджуваних об'єктів (наприклад, судимість, вік, статева зрілість, справність зброї тощо); 4) родової належності та індивідуальної тотожності.