39. Організаційно-тактичні основи розшуку підозрюваних (обвинувачених).

Ст. 137 Коли місце перебування обвинуваченого невідоме або він ухиляється від слідства, слідчий до закінчення строку, встановленого для провадження досудового слідства, зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів до встановлення місця перебування обвинуваченого. Ст. 138 Коли місце перебування обвинуваченого не встановлене, слідчий оголошує її розшук. Розшук може бути оголошений як під час досудового слідства, так і одночасно з його зупиненням.

Ст. 139 Про його оголошення слідчий складає постанову, в якій зазначає потрібні відомості про особу розшукуваного. Постанова направляється до відповідних органів розшуку. Після оголошення розшуку слідчий продовжує вживати всіх необхідних заходів для встановлення місця перебування обвинуваченого. При затриманні обвинуваченого, якого розшукували і щодо якого обрано як запобіжний захід тримання під вартою, орган розшуку негайно доповідає про це прокуророві за місцем затримання.

Прокурор протягом 24 годин зобов'язаний перевірити особу,яка розшукується, і, за наявності законних підстав для арешту, дає санкцію на відправлення заарештованого за етапом.

40. Організаційно-тактичні основи затримання підозрюваних (обвинувачених).

Згідно зі ст. 106 КПК України орган дізнання, а також слідчий (ст. 115 КПК України) та прокурор (ст. 227 КПК України) мають право затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі. Затримання є кримінально-процесуальною дією та здійснюється в передбаченому законом порядку. Особа, яку підозрюють у вчиненні злочину, відповідно до ч 1 ст. 106 КПК України може бути затримана за наявності однієї з названих в ст. 106 КПК України підстав: 1) коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення; 2) коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин; 3) коли на підозрюваному або на його одязі, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину. 4) за наявності інших даних, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину Для прийняття рішення про затримання підозрюваного поряд із вказаними в законі підставами необхідна наявність відповідного мотиву. Затримані за підозрою у вчиненні злочину беруться під варту й утримуються в ізоляторах тимчасового утримання на таких самих правах, як і заарештовані. В таких випадках для затримання санкція прокурора чи дозвіл суду не потрібні. Також особа може бути затрима на підставі постанови про розшук і затримання, винесеної органом дізнання або слідчим Підготовка до затриманяння включає: - вивчення особи затримуваного; вивчення міся затримання; визначення часу затриманя; підбір учасників, розподіл обовязків; складання плану затримання; онащення учасників затримання, підготовка технічних засобів. Порядлок дій при затриманні такий: - прибуття до місця затримання; прогникнення у приміщення, блокування місця затримання; захват особи, його обезброювання; обшук особи; доставка затриманого в ОВС; особистий обшук затриманого; складання протоколу затримання; повідомлення прокурору; повідомлення родичам; утримання затриманого в СІЗО.

Успіх при затриманні обумовлений конспіративністю підготовки до нього, чіткою організацією й раптовістю. Учасники затримки потай, наближаючись до затримуваного, вступають у безпосередній контакт під видом перехожих, що звертаються з яким-небудь питанням, пропозицією, проханням і т.п. Потім слідує раптове й рішуче захоплення, обмежується свобода дій, блокуються спроби вчинити опір, бігти, позбутися від яких-небудь предметів або документів. Судячи з обставин, можуть знадобитися міри, що попереджають замах на самогубство. Забезпечується надійна ізоляція затриманого від навколишнє й негайне запровадження його в спецтранспорт. Дії оперативної групи повинні бути так сплановані й здійснені, щоб не постраждали сторонні особи, щоб затримуваний не зміг захопити заручника. При одночасній затримці декількох осіб, що перебувають у різних місцях, важлива чітка координація дій груп захоплення. Інформація про зроблену затримку або про зненацька виниклі перешкоди (відсутність затримуваного, втеча, узяття затримуваним заручника й ін.) невідкладно передається в чергову частину органа внутрішніх справ, що координує захоплення для того, щоб вчасно внести, корективи в дії інших груп. Як правило, особа піддається особистому обшуку на місці затримки. Якщо ретельний обшук у даній ситуації неможливий, у кожному разі повинні бути вилучені зброя й інші кошти нападу, особисті документи й предмети, що перебувають в одязі затриманого. В органі дізнання (ізоляторі тимчасового уримування) складається протокол затримки. У протоколі відображаються відомості про особистість затриманого, його психічному й фізичному стані, ознаках алкогольного або наркотичного сп'яніння, його одягу, взуттю, предметах, що були при ньому або в його одязі, ушкодженнях тіла й одяги.

У протоколі описуються обставини затримки, поводження затриманого в ході цієї операції, відзначаються його спроби позбутися від тих або інших об'єктів (викинути, проковтнути, знищити), зробити втечу й т.п. Як правило, перед запровадженням затриманого в камеру він повинен бути допитаний. Його повідомляють про підстави затримки, роз'ясняють його права. Затриманий може бути підданий освідуванню, його одяг - огляду; про ці слідчі дії складаються окремі протоколи. Про кожний випадок затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання зобов'язаний скласти протокол із зазначенням підстав, мотивів, дня, години, року, місяця, місця затримання, пояснень затриманого, часу складання протоколу про роз'яснення підозрюваному в порядку, передбаченому ч.2 ст. 21 КПК, права мати захисника та побачення з ним до першого допиту. Протягом сімдесяти двох годин після затримання орган дізнання, слідчий або прокурор: 1) звільняють затриманого - якщо не підтвердилась підозра у вчиненні злочину, вичерпався встановлений законом строк затримання або затримання було здійснено з порушенням вимог закону; 2) звільняють затриманого й обирають йому запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою; 3) доставляють затриманого до судді з поданням про обрання йому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.