
- •2Виникнення і розвиток криміналістики
- •4 Поняття криміналістичної інформації, її різновиди та відмінність від інформації, одержаної шляхом проведення оперативно-розшукових заходів.
- •6 Поняття, наукові засади та значення криміналістичної ідентифікації для практики боротьби зі злочинністю.
- •7. Поняття криміналістичної діагностики та її відмінність від ідентифікації та групофікації.
- •8. Поняття і завдання криміналістичної техніки як розділу криміналістики. Галузі криміналістичної техніки та їх роль у збиранні і дослідженні інформації щодо злочину та його учасників.
- •13. Криміналістична габітологія: поняття, зміст і значення в практиці розкриття та розслідування злочинів.
- •14. Криміналістична трасологія: поняття, система, завдання.
- •15. Види слідів, що вивчаються криміналістикою. Класифікація слідів.
- •16. Сліди рук людини.
- •18. Сліди засобів учинення злочину.
- •19. Мікрооб’єкти та їхнє значення в розкритті та розслідуванні злочинів.
- •21. Криміналістичне почеркознавство й авторознавство. Класифікація ідентифікаційних ознак письма і почерку.
- •22. Поняття документу в криміналістиці. Характеристика основних способів підроблення документів та ознаки, що вказують на них.
- •23. Виявлення, фіксація, вилучення та використання комп’ютерної інформації.
- •24. Поняття і класифікація холодної зброї та слідів її застосування.
- •25. Поняття і класифікація балістичних об'єктів і загальна характеристика їх криміналістичного дослідження.
- •26. Механізм пострілу і сліди, що при цьому виникають.
- •28. Судова фоноскопія: поняття, завдання і можливості.
- •29. Характеристика окремих видів криміналістичних обліків та інформаційно-довідкових систем (колекцій), здійснюваних науково-дослідними експертно-криміналістичними центрами мвс України.
- •30. Проблема допустимості використання в кримінальному судочинстві нетрадиційних криміналістичних знань і методів.
- •31. Поняття криміналістичної тактики, її предмет, система, завдання та взаємозв'язок з іншими розділами криміналістики
- •33. Поняття і значення планування розслідування. Принципи, види і технологія планування розслідування.
- •34. Класифікація слідчих дій. Структура слідчої дії. Фіксація ходу та результатів слідчої дії
- •37. Організаційно-тактичні основи освідування.
- •38. Організаційно-тактичні основи огляду трупу
- •39. Організаційно-тактичні основи розшуку підозрюваних (обвинувачених).
- •40. Організаційно-тактичні основи затримання підозрюваних (обвинувачених).
- •41. Організаційно-тактичні основи обшуку.
- •45. Організаційно-тактичні основи пред’явлення для впізнання.
- •46. Особливості пред’явлення для впізнання трупа.
- •49. Організаційно-тактичні основи залучення спеціалістів до участі у проведенні слідчих дій.
- •50. Організаційно-тактичні основи підготовки і призначення судових експертиз.
- •Експертні методи дослідження
- •53. Види висновків експерта. Оцінка висновку експерта слідчим і судом.
- •57. Профілактична діяльність слідчого за матеріалами розслідування.
- •58. Теоретичні положення криміналістичної методики.
- •Завдання криміналістичної методики:
- •59. Криміналістична характеристика злочинів
- •63. Розслідування заподіяння тілесних ушкоджень.
- •64. Розслідування згвалтувань
- •65. Розслідування злочинів, пов’язаних із виготовленням або збутом підроблених грошей або цінних паперів.
- •66. Розслідування контрабанди.
- •67. Розслідування крадіжок.
- •68. Розслідування крадіжок з квартир.
- •69. Розслідування грабежів. 70. Розслідування розбійних нападів.
- •71. Розслідування вимагання.
- •72. Розслідування шахрайства.
- •74. Розслідування ухилення від сплати податків.
- •75. Розслідування хабарництва.
- •76. Розслідування злочинів, пов’язаних із забрудненням довкілля
- •77. Розслідування злочинів проти довкілля: незаконного полювання і незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим добувним промислом.
- •78. Розслідування хуліганства
- •79. Розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху.
- •82. Розслідування незаконних дій, пов’язаних із наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами.
- •84. Розслідування злочинів, вчинених неповнолітніми.
- •85. Розслідування злочинів, вчинених організованим кримінальним угрупованням.
- •86. Розслідування злочинів по "гарячих слідах".
30. Проблема допустимості використання в кримінальному судочинстві нетрадиційних криміналістичних знань і методів.
Більшість фахівців до таких знань та методів відносять: 1) нетрадиційні криміналістичні знання, тобто знання, які вже використовуються в розслідуванні злочинів, але ще не набули достатнього розвитку та визнання в теорії криміналістики: одорологія, фоноскопія, голографія, детекція брехні, прогнозування; 2) нетрадиційні спеціальні знання - тобто знання та методи сучасних природних, технічних та суспільних наук, які є перспективними для застосування та використання в практиці розслідування злочинів: ергономіка, кінесика, генетика, гіпноз; 3) нетрадиційні психоенергетичні знання – знання, які показують енерго-інформаційні особливості психічної діяльності людини і дають можливість отримати інформацію про минуле та майбутне: телепатія, яснобачення, біолокація, біоритмологія. Цей огляд нетрадиційних знань та методів, звичайно, неповний. Існує чимало досягнень науки в цьому напрямі: психологічний портрет, судова ентомологія, пошукові системи типових версій Л. Відонова тощо. Одним з ефективних методів, що дозволяють вирішити багато питань при проведенні оперативно-розшукових робіт по кримінальних справах про серійні вбивства, є опитування осіб із застосуванням поліграфних пристроїв.
Дане опитування ґрунтується на типових методиках, що ретельно підбираються фахівцем. Дотепер використання поліграфа при опитуванні громадян в Україні розглядається як різновид оперативно-розшукових заходів, а саме як опитування громадян із використанням технічних засобів. Зрозуміло, що під час опитування мають використовуватись поліграфні пристрої, які не заподіюють шкоди життя й здоров'ю людини. Тому на всі подібні прилади повинно бути у встановленому порядку отриманий дозвіл Міністерства охорони здоров'я України. Опитування громадян із використанням поліграфу потрібно проводити спеціально підготовленими співробітниками оперативно-технічних і оперативних підрозділів, що пройшли відповідну додаткову підготовку й мають допуск до роботи з поліграфними пристроями. Опитування проводиться тільки на підставі завдання та з письмової згоди особи, що опитується. Тобто без отримання згоди потенційного підозрюваного використання будь-яких гіпнотичних новаційних методик заборонено. Завдання на проведення опитувань оформляються оперативними підрозділами органів внутрішніх справ. При опитуванні з використанням поліграфу особи, які вчинили акти сексуального насильства, прагнуть відрізнятися від інших злочинців; більш того вони намагаються раціоналізувати свою поведінку, використовують різні способи психологічного захисту.
Тому опитування із застосуванням поліграфа потенційних „серійників” вимагають спеціальної, часом винятково складної методики. Ще раз наголосимо, що результати тестування будь-яких осіб завжди носять імовірнісний характер і за діючим вітчизняним законодавством не можуть розглядатися як доказ. А тому комплекс психологічних методів, що застосовуються для отримання додаткової інформації спрямований на активізацію процесів пригадування раніше сприйнятої людиною інформації, але ускладнює процес її відтворенні внаслідок певних руднощів сприйняття (короткочасність, наявність перешкод), розвитку посттравматичних і стресогенних амнезій, або ж у результаті прояву природних процесів забування. Для активізації процесів пригадування найбільш прийнятними, з погляду їхнього практичного застосування, є методи гіпнорепродукційного опитування і нейролінгвістичного програмування (НЛП). Ці методи застосовуються в тих випадках, коли наявні прийоми стимуляції пригадування („милувальне спілкування”, асоціативні засоби, перевірка показань на місці та ін.) виявляються малоефективними.