
- •2Виникнення і розвиток криміналістики
- •4 Поняття криміналістичної інформації, її різновиди та відмінність від інформації, одержаної шляхом проведення оперативно-розшукових заходів.
- •6 Поняття, наукові засади та значення криміналістичної ідентифікації для практики боротьби зі злочинністю.
- •7. Поняття криміналістичної діагностики та її відмінність від ідентифікації та групофікації.
- •8. Поняття і завдання криміналістичної техніки як розділу криміналістики. Галузі криміналістичної техніки та їх роль у збиранні і дослідженні інформації щодо злочину та його учасників.
- •13. Криміналістична габітологія: поняття, зміст і значення в практиці розкриття та розслідування злочинів.
- •14. Криміналістична трасологія: поняття, система, завдання.
- •15. Види слідів, що вивчаються криміналістикою. Класифікація слідів.
- •16. Сліди рук людини.
- •18. Сліди засобів учинення злочину.
- •19. Мікрооб’єкти та їхнє значення в розкритті та розслідуванні злочинів.
- •21. Криміналістичне почеркознавство й авторознавство. Класифікація ідентифікаційних ознак письма і почерку.
- •22. Поняття документу в криміналістиці. Характеристика основних способів підроблення документів та ознаки, що вказують на них.
- •23. Виявлення, фіксація, вилучення та використання комп’ютерної інформації.
- •24. Поняття і класифікація холодної зброї та слідів її застосування.
- •25. Поняття і класифікація балістичних об'єктів і загальна характеристика їх криміналістичного дослідження.
- •26. Механізм пострілу і сліди, що при цьому виникають.
- •28. Судова фоноскопія: поняття, завдання і можливості.
- •29. Характеристика окремих видів криміналістичних обліків та інформаційно-довідкових систем (колекцій), здійснюваних науково-дослідними експертно-криміналістичними центрами мвс України.
- •30. Проблема допустимості використання в кримінальному судочинстві нетрадиційних криміналістичних знань і методів.
- •31. Поняття криміналістичної тактики, її предмет, система, завдання та взаємозв'язок з іншими розділами криміналістики
- •33. Поняття і значення планування розслідування. Принципи, види і технологія планування розслідування.
- •34. Класифікація слідчих дій. Структура слідчої дії. Фіксація ходу та результатів слідчої дії
- •37. Організаційно-тактичні основи освідування.
- •38. Організаційно-тактичні основи огляду трупу
- •39. Організаційно-тактичні основи розшуку підозрюваних (обвинувачених).
- •40. Організаційно-тактичні основи затримання підозрюваних (обвинувачених).
- •41. Організаційно-тактичні основи обшуку.
- •45. Організаційно-тактичні основи пред’явлення для впізнання.
- •46. Особливості пред’явлення для впізнання трупа.
- •49. Організаційно-тактичні основи залучення спеціалістів до участі у проведенні слідчих дій.
- •50. Організаційно-тактичні основи підготовки і призначення судових експертиз.
- •Експертні методи дослідження
- •53. Види висновків експерта. Оцінка висновку експерта слідчим і судом.
- •57. Профілактична діяльність слідчого за матеріалами розслідування.
- •58. Теоретичні положення криміналістичної методики.
- •Завдання криміналістичної методики:
- •59. Криміналістична характеристика злочинів
- •63. Розслідування заподіяння тілесних ушкоджень.
- •64. Розслідування згвалтувань
- •65. Розслідування злочинів, пов’язаних із виготовленням або збутом підроблених грошей або цінних паперів.
- •66. Розслідування контрабанди.
- •67. Розслідування крадіжок.
- •68. Розслідування крадіжок з квартир.
- •69. Розслідування грабежів. 70. Розслідування розбійних нападів.
- •71. Розслідування вимагання.
- •72. Розслідування шахрайства.
- •74. Розслідування ухилення від сплати податків.
- •75. Розслідування хабарництва.
- •76. Розслідування злочинів, пов’язаних із забрудненням довкілля
- •77. Розслідування злочинів проти довкілля: незаконного полювання і незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим добувним промислом.
- •78. Розслідування хуліганства
- •79. Розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху.
- •82. Розслідування незаконних дій, пов’язаних із наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами.
- •84. Розслідування злочинів, вчинених неповнолітніми.
- •85. Розслідування злочинів, вчинених організованим кримінальним угрупованням.
- •86. Розслідування злочинів по "гарячих слідах".
26. Механізм пострілу і сліди, що при цьому виникають.
При пострілі з вогнепальної зброї відбувається взаємодія порохового заряду, снаряда (кулі, дробу) і перепони, в результаті чого виникають зміни, які називаються слідами пострілу або слідами застосування зброї. До цих слідів відносяться: стріляні снаряди, гільзи, пижі; частки речовин, що виникають при згорянні пороху, які викидаються з каналу ствола; сліди, що утворюються на стріляних кулях і гільзах; сліди-ушкодження від снаряда на ураженому об'єкті; відкладення кіптяви пострілу на тілі (найчастіше на руці) особи, що стріляла. Сліди згоряння заряду у вигляді кіптяви залишаються у каналі ствола зброї, на кулях, картонних прокладках, пижах, на паску обтирання та перепоні. Сліди частин зброї утворюються на кулях, дробу і гільзах. Вид і характер слідів залежить від конструкції зброї. На гільзах, відстреляних з автоматичної зброї, сліди утворюються: на капсулі — слід від бійка ударника у вигляді вм'ятин (рис. 15) і сліди переднього зрізу затвора — борозенки і валика; на дінці гільзи — слід відбивача; на ребрі та дні кільцевого паза — сліди від зачіпки викидача. На корпусі гільзи можуть відбитися сліди патронника у вигляді повздовжніх трас і дрібні вм'ятини від країв кожуха затвора. П8 -----
На кулі (при пострілі з нарізної зброї) утворюються сліди від стінок каналу ствола. Такі сліди складаються з дрібних валиків і борозенок. Кількість слідів (смуги) та їх нахил щодо повздовжньої осі кулі відповідають кількості та напрямку нарізів каналу ствола. На перепонах від кулі та дробу виникають пробоїни, вм'ятини, тріщини, розриви, сліди кіптяви у вигляді пояска обтирання (рис. 16). У пробоїні розрізняють вхідний і вихідний отвори. Вхідний кульовий отвір в еластичних перепонах має дещо менший діаметр, ніж діаметр кулі; у сухому дереві, листовому металі отвір близький до калібру кулі; у ламких твердих перепонах (скло, цеглина) отвір може бути навіть дещо більшим, ніж діаметр кулі; на тілі людини діаметр вхідного отвору, як правило, менший за діаметр кулі. Вхідні та вихідні отвори: а — у металі; б — у дереві Ознаки вхідного отвору: 1) дефект тканини — відсутність частин тканини; 2) наявність навколо рани (на тілі людини) пояска осад-нення у вигляді кайми завширшки 1—3 мм червоно-бурого кольору;
3) наявність пояска обтирання; 4) наявність ознак пострілу з близької відстані або в упор (при пострілі в упор відбивається дуловий зріз зброї — штанцмарка). Вихідний кульовий отвір має різні розміри й форму. Найчастіше краї вихідного отвору нерівні, вивернуті назовні. Вихідний отвір, як правило, більший, ніж вхідний. При пострілі можуть утворюватись сліди рікошету, які виникають при ударі кулі о перепону при малому куті зіткнення. При цьому куля змінює свій напрямок. Поясок обтирання — одна з важливих ознак кульового ушкодження; має вигляд темної смуги, розташованої по краю вхідного отвору. Поясок обтирання утворюється частинами речовин, які винесені кулею з каналу ствола, а також частинами матеріалу, з якого виготовлена куля.
27. Вибухові речовини і пристрої: поняття та класифікація вибухотехнічних об'єктів.
Необхідним елементом криміналістичного зброєзнавства є криміналістичне вибухознавство — розділ криміналістичної техніки, що вивчає вибухові пристрої й вибухові речовини та сліди від їхньої дії, розробляє способи і засоби вилучення, дослідження цих та пошкоджених об'єктів для встановлення обставин події, яка розслідується. Вибуховий пристрій — це заряд вибухової речовини, що конструктивно з'єднаний засобами ініціювання і призначений для вибуху з метою пошкодження об'єктів або ураження людей. Останнім часом активно використовується пластикова вибухівка та детонатори миттєвої дії. Трапляється, що в процесі вчинення злочинів використовуються спеціальні вибухові пристрої. Вибухові пристрої спеціального призначення - це особливі заряди вибухової речовини, що з'єднані із засобами ініціювання, які мають зовнішні і внутрішні (сила вибуху) відмінності від інших, конструктивні та зовнішні елементи маскування і призначений для вибуху з метою пошкодження об'єктів або ураження людей в незвичайних умовах.
Однак найчастіше злочинний світ застосовує при вчиненні злочинних діянь саморобні вибухові речовини, але для засобу ініціювання переважно використовуються гранати, наприклад Ф-1. Саморобні вибухові речовини - це предмети, вироблені індивідуально або групою осіб, завдяки хімічним сполукам різних компонентів, а також промислового виробництва, різної форми і розмірів, що за своїми характеристиками призначені для ураження людей, тварин, пошкодження різних об'єктів дією вибухової хвилі чи уламків, які отримали напрямок руху в результаті їх термічного розкладу. Під вибуховими речовинами господарської діяльності потрібно розуміти предмети промислового виробництва у вигляді шашок різної форми і розмірів, що за своїми конструктивними особливостями призначені для використання в народному господарстві - підривання пластів ґрунту, твердих порід у кар'єрах тощо.
Якщо на місці події виявлена вибухова речовина, то з метою її знешкодження ще до початку проведення відповідної слідчої дії - огляду місця події - потрібно залучити фахівця-піротехніка. Робота фахівця-піротехніка з вибуховим пристроєм чи предметом, схожим на вибуховий пристрій, має бути індивідуальною. З усіх можливих ситуацій щодо розвитку події про вчинення злочинів з вибуховими пристроями найтиповішими є такі: - наявність погрози вибуху, однак вибухові пристрої не виявлені; - наявність погрози вибуху при виявленні вибухового пристрою або предмета, який може ним бути; - наявність вибуху.