
- •2Виникнення і розвиток криміналістики
- •4 Поняття криміналістичної інформації, її різновиди та відмінність від інформації, одержаної шляхом проведення оперативно-розшукових заходів.
- •6 Поняття, наукові засади та значення криміналістичної ідентифікації для практики боротьби зі злочинністю.
- •7. Поняття криміналістичної діагностики та її відмінність від ідентифікації та групофікації.
- •8. Поняття і завдання криміналістичної техніки як розділу криміналістики. Галузі криміналістичної техніки та їх роль у збиранні і дослідженні інформації щодо злочину та його учасників.
- •13. Криміналістична габітологія: поняття, зміст і значення в практиці розкриття та розслідування злочинів.
- •14. Криміналістична трасологія: поняття, система, завдання.
- •15. Види слідів, що вивчаються криміналістикою. Класифікація слідів.
- •16. Сліди рук людини.
- •18. Сліди засобів учинення злочину.
- •19. Мікрооб’єкти та їхнє значення в розкритті та розслідуванні злочинів.
- •21. Криміналістичне почеркознавство й авторознавство. Класифікація ідентифікаційних ознак письма і почерку.
- •22. Поняття документу в криміналістиці. Характеристика основних способів підроблення документів та ознаки, що вказують на них.
- •23. Виявлення, фіксація, вилучення та використання комп’ютерної інформації.
- •24. Поняття і класифікація холодної зброї та слідів її застосування.
- •25. Поняття і класифікація балістичних об'єктів і загальна характеристика їх криміналістичного дослідження.
- •26. Механізм пострілу і сліди, що при цьому виникають.
- •28. Судова фоноскопія: поняття, завдання і можливості.
- •29. Характеристика окремих видів криміналістичних обліків та інформаційно-довідкових систем (колекцій), здійснюваних науково-дослідними експертно-криміналістичними центрами мвс України.
- •30. Проблема допустимості використання в кримінальному судочинстві нетрадиційних криміналістичних знань і методів.
- •31. Поняття криміналістичної тактики, її предмет, система, завдання та взаємозв'язок з іншими розділами криміналістики
- •33. Поняття і значення планування розслідування. Принципи, види і технологія планування розслідування.
- •34. Класифікація слідчих дій. Структура слідчої дії. Фіксація ходу та результатів слідчої дії
- •37. Організаційно-тактичні основи освідування.
- •38. Організаційно-тактичні основи огляду трупу
- •39. Організаційно-тактичні основи розшуку підозрюваних (обвинувачених).
- •40. Організаційно-тактичні основи затримання підозрюваних (обвинувачених).
- •41. Організаційно-тактичні основи обшуку.
- •45. Організаційно-тактичні основи пред’явлення для впізнання.
- •46. Особливості пред’явлення для впізнання трупа.
- •49. Організаційно-тактичні основи залучення спеціалістів до участі у проведенні слідчих дій.
- •50. Організаційно-тактичні основи підготовки і призначення судових експертиз.
- •Експертні методи дослідження
- •53. Види висновків експерта. Оцінка висновку експерта слідчим і судом.
- •57. Профілактична діяльність слідчого за матеріалами розслідування.
- •58. Теоретичні положення криміналістичної методики.
- •Завдання криміналістичної методики:
- •59. Криміналістична характеристика злочинів
- •63. Розслідування заподіяння тілесних ушкоджень.
- •64. Розслідування згвалтувань
- •65. Розслідування злочинів, пов’язаних із виготовленням або збутом підроблених грошей або цінних паперів.
- •66. Розслідування контрабанди.
- •67. Розслідування крадіжок.
- •68. Розслідування крадіжок з квартир.
- •69. Розслідування грабежів. 70. Розслідування розбійних нападів.
- •71. Розслідування вимагання.
- •72. Розслідування шахрайства.
- •74. Розслідування ухилення від сплати податків.
- •75. Розслідування хабарництва.
- •76. Розслідування злочинів, пов’язаних із забрудненням довкілля
- •77. Розслідування злочинів проти довкілля: незаконного полювання і незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим добувним промислом.
- •78. Розслідування хуліганства
- •79. Розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху.
- •82. Розслідування незаконних дій, пов’язаних із наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами.
- •84. Розслідування злочинів, вчинених неповнолітніми.
- •85. Розслідування злочинів, вчинених організованим кримінальним угрупованням.
- •86. Розслідування злочинів по "гарячих слідах".
24. Поняття і класифікація холодної зброї та слідів її застосування.
Холодною зброєю є знаряддя, призначене для ураження людини, будь-якого об'єкта матеріального світу за допомогою фізичної сили людини при безпосередньому контакті з об'єктом ураження. Це означає, що саме ураження як мета дії концентрує у свідомості виконавця холодної зброї такі три її ознаки: - матеріал виготовлення холодної зброї; - розміри холодної зброї; - конструктивні особливості холодної зброї. Класифікувати холодну зброю можна за призначенням, виготовленням і конструкцією. За призначенням холодна зброя є бойовою (військовою), мисливською і цивільною. Військова, бойова холодна зброя використовується з метою нанесення людині ушкоджень у рукопашному бою (багнети, шаблі тощо). Мисливська холодна зброя призначена для витягування гільз із каналу дула рушниці, оброблення туш звірів.
Цивільна холодна зброя використовується для самозахисту або нападу. За місцем і способом виготовлення холодна зброя може бути заводською, ремісничою, саморобною. За конструкцією холодну зброю можна класифікувати на: клинкоподібну, ударно-дріблячу і комбіновану. Клинкоподібну холодну зброю можна поділити: - за довжиною клинка - короткоклинкова та довгоклинкова; - за формою клинка - з прямим клинком, із зігнутим клинком; - за дією клинка - колючі, рублячи, колюче-ріжучі та колюче-рублячі. Короткоклинкова холодна зброя є найбільш поширеною - мисливські, фінські ножі, тесаки, кортики, шпички тощо. Довгоклинковими видами холодної зброї є шаблі з кривим сталевим лезом, клинки шашки, домахи, мечі. До ударно-дріблячої холодної зброї потрібно віднести булави, кастети, кийки, нунчаки, надолонники тощо.
Комбінована холодна зброя - це поєднання клинкової з удар-но-дріблячою або вогнепальною зброєю. У тому разі, коли ніж або інший предмет не має явних ознак холодної зброї, суб'єкт криміналістичної діяльності призначає криміналістичну експертизу. Основним питанням даної експертизи є вирішення такої проблеми: чи належить досліджуваний об'єкт до холодної зброї і якщо так, то до якого виду. Виявлену і вилучену в процесі розслідування кримінальних справ про злочини холодну зброю потрібно оглянути і описати в протоколі. При цьому необхідно зосередити увагу на розмірі холодної зброї — леза, ратища, матеріалі, з якого вона виготовлена, особливостях поверхні, її кольорі, наявності направляючої осі (рівчачка), підпори, способі кріплення частин.
25. Поняття і класифікація балістичних об'єктів і загальна характеристика їх криміналістичного дослідження.
Розслідування злочинів, пов'язаних із застосуванням вогнепальної зброї, не може бути успішно проведене без використання спеціальних пізнань. Уже при першому огляді місця події перед слідчим виникає чимало обставин, з'ясування яких вимагає особливих знань і навичок у виявленні, вилученні, дослідженні відповідних об'єктів. Навіть визначення приналежності окремих виявлених предметів до розряду вогнепальної зброї або боєприпасів часом викликає труднощів і повинне бути підкріплене висновком експерта. При будь-якому відношенні законодавця до питання про волю носіння зброї завжди будуть мати місце норми, що передбачають карне покарання за протиправне придбання й застосування вогнепальної зброї. Для встановлення істини по справах даної категорії потрібно, як правило, комплекс досліджень. Для визначення обставин пострілу (дистанції, напрямку, взаиморасположения зброї й потерпілого в момент пострілу й ін.) часто залучаються фахівці різних областей знань. У формуванні спеціальних судово-балістичних пізнань істотну роль грають положення загальної балістики. Однак специфіка слідчо-судових завдань обумовила необхідність розробки ряду спеціальних криміналістичних рекомендацій з урахуванням окремих положень таких наук, як хімія, фізика, математика. Судова балістика тісно пов'язана із трасологією, судовою медициною. Як галузь криміналістичної техніки криміналістична балістика являє собою систему науково-технічних засобів і методів виявлення, фіксації, вилучення й дослідження об'єктів з метою визначення їх видовий (груповий) приналежності, ідентифікації, а також установлення факту й обставин пострілу. Об'єктами балістичного дослідження є: вогнепальна зброя, окремі його частини, заготівлі деталей зброї, різні стріляючі пристрої, боєприпаси, інструменти й матеріали, використовувані для виготовлення деталей зброї й боєприпасів, предмети із пробоїнами від снарядів і із продуктами, що відклалися на них, що супроводжують пострілу (продукти згоряння капсульного складу й пороху у вигляді кіптяви, окремі незгорілі зерна пороху, частки металу, що відділилися від деталей зброї й боєприпасів). Крім того, об'єктами такого дослідження можуть бути предмети, у яких зберігалася зброя або боєприпаси. У криміналістичній практиці зустрічаються різні види вогнепальної зброї й боєприпасів, виготовлені не тільки заводським, але й кустарним способом. Нерідко предмет, зовні схожий на вогнепальну зброю, не є такими й навпаки - зовні не схожий може бути віднесений до розряду вогнепальної зброї. Криміналістичні критерії віднесення таких предметів до вогнепальної зброї або боєприпасів трохи відрізняються від військово-технічних. Вогнепальна зброя. Крім загальної ознаки - цільового призначення, поняття вогнепальної зброї повинне містити в собі й ряд спеціальних ознак, оцінюваних у сукупності: а) використання енергії газів вибухової речовини (пороху й ін.) для метання снарядів; б) наявність стовбура для додання напрямку руху снаряда: в) наявність пристрою для запалення заряду; г) достатня вражаюча дія снаряда: д) достатня міцність конструкції. Щоб предмет міг бути віднесений до розряду вогнепальної зброї, останні дві ознаки повинні одержати кількісне вираження. Критеріями оцінки цих ознак у криміналістиці на відміну від військово-технічних вимог служать мінімальні показники. Так, конструкція зброї повинна забезпечувати можливість виробництва більше одного пострілу. Науковим критерієм оцінки вражаючої дії снаряда (забійної сили) служить мінімальна питома кінетична енергія, рівна 0,05 кгм/мм (для снарядів сферичної форми: для гострих - вона може мати меншу межу). Цей показник відповідає приблизно 1,1-3,0 кгс.м початкової кінетичної енергії снарядів різних калібрів (військово-технічний показник забійної сили становить 8 кгс.м). Для визначення групової приналежності зброї конструктивні й функціональні особливості конкретного екземпляра зброї рівняються з науковими класифікаціями ручної стрілецької зброї. Стрілецька вогнепальна зброя класифікується по: призначенню; ступеня автоматизації: кількості патронів, що вміщаються; способу заряджання; кількості стовбурів; калібру стовбура, його довжині, конструктивним особливостям; способу виготовлення, конструктивним особливостям усього зброї; способу керування й утримання зброї. Нестандартна вогнепальна зброя має які-небудь відхилення в конструкції в порівнянні зі стандартною зброєю з типу або відрізняється довжиною стовбура, ложі й т.д. Сюди можуть бути віднесені, наприклад, багатостовбурні пістолети й револьвери, обрізи рушниць, гвинтівок і т. п. Атипичное зброя також відрізняється нестандартною конструкцією, але головна його особливість полягає в тому, що воно замасковано під які-небудь побутові предмети: авторучки, тростини, парасолі й т.п. Кустарна зброя - це зброя, виготовлена без дотримання стандартів, як правило, невеликими партіями. Саморобна зброя виготовляє в основному з підручних матеріалів, іноді із частковим використанням деталей заводської зброї або яких-небудь пристроїв. Важливе практичне значення має питання про критерії розмежування обрізів і тих видів зброї, з яких вони виготовлені. Відносно мисливських рушниць установлено, що вкорочення стовбура рушниці будь-якого калібру (у тому числі й спортивного) до залишкової довжини менш 500 мм, включаючи патронник (частина стовбура, де міститься патрон), є межею, коли наступає істотна втрата балістичних властивостей і експлуатаційних якостей рушниць, і з'являються інші техніко-конструктивні ознаки якісно нової вогнепальної зброї - бойового, призначеного для поразки живої мети на близьких дистанціях. Якщо довжина стовбура конкретного екземпляра зброї більше 500 мм і ложа його не змінена, то такий об'єкт ставиться до полегшених рушниць. Боєприпаси. Поняття боєприпасів розглядається в широкому й вузькому змісті. У побуті й у спеціальній літературі до них часто відносять не тільки патрони, гранати, міни, але й усе компоненти, використовувані при спорядженні цих предметів (порох, дріб, пижі, прокладки й т.д. ). У вузькому змісті слова під це поняття підпадають тільки такі предмети, за незаконне носіння, зберігання, придбання, виготовлення, збут і розкрадання яких наступає кримінальна відповідальність. У цьому змісті боєприпаси - предмети одноразового використання, призначені для поразки об'єкта шляхом пострілу або вибуху. Обов'язковими елементами таких предметів є вибухові речовини й воспламеняющее пристрій. При рішенні питання про віднесення предметів до боєприпасів оцінюється їхня вражаюча дія з урахуванням конкретних умов виробництва пострілу або вибуху на місці події.
боєприпаси, ЩоЗустрічаються в криміналістичній практиці, можна розділити на два класи: вибухової дії й стрілецького. У перший клас включаються різні види гранат, міни, як правило, заводського виготовлення, а також саморобні вибухові пристрою, у яких у більшості випадків використаються пороху мисливських патронів