2.3 Проектування алгоритму тестування пз

При розробці великих програм, часто буває, що програма працює коректно (або принаймні це здається). Наступні зміни коду змінюють результати роботи по незрозумілій причині. Часто навіть точне визначення точки, на якій стара і нова програми розходяться, хвороблива процедура для розробника. В інших випадках, програма генерує різні результати, коли виконується на різній кількості процесорів, хоча для таких же обчислень очікується такий же результат. (Звичайно, передбачається, що використовуються абсолютно однакові параметри в обох випадках). Компілятор надає деяку підтримку для визначення місця в програмі, де обчислення призвели до розбіжності в результатах. Перш за все, скомпілюйте обидві програми з різними іменами. Далі, запустіть виконання обох програм як одиночні завдання. Ця процедура залежить від конкретної реалізації, яку використовуєте.

При написанні програм користувач незалежно від його досвіду допускає ті чи інші помилки. Хтось із мудрих абсолютно вірно помітив, що тільки той, хто нічого не робить, не робить помилок. Дозвольте перефразувати цю життєву мудрість для досліджуваного в даній книзі предмета таким чином: у програмах не робив помилок тільки той, хто ніколи не писав їх. Отже, помилки - це об'єктивна неминучість або реальне втілення цієї неминучості. Які ж бувають помилки і як з ними боротися? Умовно помилки можна поділити на три типи: помилки компіляції, виконання і логічні помилки.

Тестування програмного забезпечення - це процес аналізу або експлуатації програмного забезпечення з метою виявлення дефектів, також виконання його програм на деякому наборі даних, для якого заздалегідь відомий результат застосування або відомі правила поведінки цих програм. Зазначений набір даних називається тестовим або просто тестом. Таким чином, налагодження можна представити у вигляді багаторазового повторення трьох процесів: тестування, в результаті якого може бути констатовано наявність в ПС помилки, пошуку місця помилки в програмах і документації ПС та редагування програм і документації з метою усунення виявленої помилки.

Налагодження = Тестування + Пошук помилок + Редагування.

Тестування проводиться з метою забезпечити якість розроблюваного програмного продукту. Стандарт ISO-8402, присвячений опису систем забезпечення якості програмного забезпечення, під якістю розуміє "сукупність характеристик програмного продукту, що відносяться до його здатності задовольняти встановлені і передбачувані потреби клієнта". Основним параметром якості програми є надійність. Надійність визначається як ймовірність його роботи без відмов протягом певного періоду часу, розрахована з урахуванням вартості для користувача кожного відмови. Відмова програмного забезпечення - це прояв помилки в ньому. Звідси тестування ПЗ - це процес виконання програми з метою виявлення в ній помилок. "Вдалим" тестом є такою, на якому виконання програми завершилося з помилкою. Навпаки, "невдалим" називається тест, не дозволив виявити помилку в програмі. Основні принципи організації тестування:

1. Необхідною частиною кожного тесту повинно бути опис очікуваних результатів роботи програми;

2. Програмі не повинна тестуватися її автором;

3. Організація - розробник програмного забезпечення не повинна "одноосібно" його тестувати;

4. Необхідно підбирати тести не тільки для правильних (передбачених) вхідних даних, але і для неправильних (непередбачених);

5. При аналізі результатів кожного тесту необхідно перевіряти, чи не робить програма того, що вона не повинна робити;

6. "Принцип скупчення помилок" - імовірність наявності не виявлених помилок в деякій частині програми прямо пропорційна числу помилок, вже виявлених в цій частині;

Процес тестування складається з трьох етапів:

1. Проектування тестів.

2. Виконання тестів.

3. Аналіз отриманих результатів.

В даному програмному продукту потрібно протестувати такі кнопки, методи та функції як:

На розрахунковій формі кнопку «Ок» (відповідає за фільтрацію даних рис.18 поз. 4), кнопка «Додати запис» (перевірка заповнених полів та додаваня запису в базу рис. 19 поз. 10), кнопка «Видалити запис» (видалення запису з бази даних поз. 11), поз. 12 перевірити вірність виведення та додаваня зиписів в таблицю, кнопка «повна база даних» (перехід на іншу форму поз. 2), кнопка «Печатать» (створення файлу Excel зі звітом поз. 3), кнопка «Вихід» (закриває програму, всі форми поз. 4). Якщо при фільтрації в базі даних не виявлено записів зявляються додаткові поля введення (рис. 20 поз. 1 та поз. 2).

На формі редагування обліку записів водія та авто кнопку «Додати запис» (додає запис номера машини рис. 21 поз. 3, додає запис фамілії водія поз. 4), кнопку «Видалити номер» (видаляє записа номера машини з бази даних поз. 7), кнопка «Видалити фамілію» (видаляє запис із фамілією водія з бази даних поз. 8)

Н а формі підготовки та експорту даних для загального звіту кнопку «Звіт» (створюється новий файл Excel зі звітом рис. 22 поз. 2)

Рис. 18. Головна форма програми

Рис. 19. Форма ведення початкових даних для розрахунку при наявності записів в базі даних

Рис. 19 поз. 3 створюється новий файл Exсel та зводиться звіт по всім полям таблиці. В Exсel поля будуть відповідними як на формі (рис. 19 поз. 12). Під кожним стовпчиком формула яка розраховує скільки було витрачено на машину та скільки машина проїхала кілометрів за вибраний період. Поз. 6 вибирається фамілія водія, якщо вона не буде вибрана з’являється повідомлення «Виберіть фамілію водія». Поз. 7 вибираємо дату виїзду, поз. 8 вводимо скільки проїхала машина за цей день, поз. 9 скільки літрів видано, якщо не видавалось пальне, потрібно ставити 0, поз. 4 закривається повністю програма, поз. 10 перевіряється чи введені всі потрібні дані в поля, якщо одне поле не заповнене виводиться повідомлення, якщо всі дані введені вірно розраховуються по формулам та виводяться в таблицю всі дані, поз. 11 видаляється виділене поле з бази даних, поз. 1зявляєтсья форма редагування даних, зображена на рис. 21.

Рис. 20. Форма ведення початкових даних для розрахунку при відсутності записів в базі даних

Рис. 20 поз. 1 та поз. 2 з’являються що в базі даних не міститься інформація, також таблиця повинна бути пуста, так як зображено на поз. 3.

Рис. 21. Форма редагування обліку записів водія та авто

Рис. 21 поз. 1, поз. 2, поз. 3, поз. 4 з’являються коли додаємо номер машини та фамілію водія до бази, поз. 5, поз. 6, поз. 7, поз. 8 не видно при запущеній програмі. Та коли ми хочемо видалити номер машини та фамілію водія до бази з’являються поз. 5, поз. 6, поз. 7, поз. 8, а поз. 1, поз. 2, поз. 3, поз. 4 не видно при запущеній програмі. В поз. 1 та поз. 2 ми вручну з клавіатури вводимо інформацію. З поз. 5 та поз. 6 ми вибираємо з випадаючого списка поле з відповідною інформацією яку потрібно видалити з бази даних.

Рис. 22. Форма підготовки та експорту даних для загального звіту

Рис. 23. Повідомлення про стан бази даних