
- •76.Спілкування керівника з підлеглим у процесі виконання ними службових обов'язків.
- •77. Підготовка до виступу перед аудиторією.
- •78. Техніка публічного виступу.
- •79. Наочність як засіб ілюстрації й доказовості у публічному виступі.
- •80. Жанри публічних виступів.
- •82) Зміст терміна укр мова
- •83. Форми, в яких функціонує українська літературна мова, особливості кожної з них.
- •84. Сучасний стан української мови в Україні
- •89.Мовний, мовленнєвий і спілку вальний етикет
- •90.Які ознаки властиві розмовному стилю.Розмовний стиль
- •91. Охарактеризуйте офіційно-діловий стиль, розкрийте необхыднысть виокремлення його.
- •92.Основне призначення наукового стилю? Якы характерны ознаки наукового стилю?
- •93. Підстилі та жанри наукового стилю мовлення
- •98.Нарада.Види нарад. З якою метою їх проводять?
- •101.Дискусія. Які є правила ефективної дискусії? За яких обставин використовують «мозковий штурм»?
- •103. Який стандарт установлює склад реквізитів документів?
- •109.Багатозначність терміна.
- •117.Вимоги до оформлення бібліографії?
- •119) Редагування перекладу
90.Які ознаки властиві розмовному стилю.Розмовний стиль
Сфера використання розмовного стилю — усне повсякденне спілкування в побуті, у родині, на виробництві.Основне призначення — бути засобом впливу й невимушеного спілкування, жвавого обміну думками, судженнями, оцінками, почуттями, з'ясування виробничих і побутових стосунків.Слід розрізняти неформальне й формальне спілкування. Перше — нерегламентоване,' його мета й характер значною мірою визначаються заздалегідь не планується, не визначаються його мета і зміст, то ділові контакти передбачають їх попередню ретельну підготовку, визначення змісту, мети, прогнозування можливих висновків, результатів.У повсякденній розмові мовці можуть торкатися різних, зазвичай не пов'язаних між собою тем, отже, їхнє спілкування має частіше довільний інформативний характер.Ділова ж розмова, як правило, не виходить за межі визначеної теми, має конструктивний характер і підпорядкована розв'язанню конкретних завдань, досягненню заздалегідь визначеної мети.Основні ознаки спілкування:Ø безпосередня участь;Ø усна форма;Ø неофіційність стосунків між мовцями (неформальне); невимушеність;Ø непідготовленість (неформальне);Ø використання несловесних засобів (логічних наголосів, тембру, пауз, інтонації);Ø використання позамовних чинників (ситуація, поза, рухи, жести і міміка);Ø емоційні реакції;Ø потенційна можливість відразу уточнити незрозуміле, акцентувати головне.Основні мовні засоби:Ø емоційно-експресивна лексика (метафори, порівняння, синоніми та ін.);Ø суфікси суб'єктивної оцінки (зменшено-пестливого забарвлення, зниженості);Ø прості, переважно короткі речення (неповні, обірвані, односкладові);Ø часте використовування різноманітних, займенників, дієслів із двома префіксами (попо-, пона-, поза-);Ø специфічні фразеологізми, фольклоризми, діалектизми, просторічна лексика, скорочені слова, вигуки тощо;Ø заміна термінів розмовними словами Розмовний Стиль поділяється на два підстилі: а) розмовно-побутовий; б) розмовно-офіційний: Типові форми мовлення — усні діалоги та полілоги.Норми розмовного стилю встановлюються не граматиками, як у книжних стилях, а звичаєм, національною традицією — їх відчуває і спонтанно обирає сам мовець.
91. Охарактеризуйте офіційно-діловий стиль, розкрийте необхыднысть виокремлення його.
Поняття "професійна мова" охоплює три функціональні різновиди літературної мови - офіційно-діловий, науковий, розмовний. Для цих стилів характерні спільні метатекстові одиниці, за допомоги яких можна:1) наголосити на чомусь важливому, привернути увагу читачів до важливих фактів: слід (варто) зауважити, особливо важливо виокремити, розглянемо (наведемо) тепер приклад, особливу увагу треба зосереджувати, перейдемо до питання, зауважимо насамперед, тільки, аж ніяк не;2) пояснити, уточнити, виділити щось:3) поєднати частини інформації4) вказати на порядок думок і їх зв'язок, послідовність 5) висловити впевненість або невпевненість (оцінку повідомлюваного6) узагальнити, зробити висновок 7) зіставити або протиставити інформацію, вказати на причину (умову) і наслідки 8) зробити критичний аналіз відомого або бажаного.