Львівський національний університет імені Івана Франка

Філологічний факультет

Кафедра сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича

Реферат з культури Японії:

Літочислення і періодизація історії Японії

Виконала: студентка ФЛЯ-11

Малова Наталія

Перевірив: ас. Лосєв О.С.

Львів - 2012

Зміст:

Вступ…………………………………………………………………………………………………1

Загальна характеристика 60-тирічного циклу…………………………………………………….2

Розподіл на місяці, сезони та дні…………………………………………………………………..………………………………...6

а) Девізи правління імператорів. Система ненго

б) Літочислення за періодами правління імператорів…………………………………………..11

Висновок…………………………………………………………………………………………....12

Список використаної літератури………………………………………………………………….13

Вступ

Дана тема є надзвичайно цікавою, адже зачіпає один з історичних аспектів розвитку однієї з найзахоплюючих та найзагадковіших країн світу – Японії.

Вивчаючи певні аспекти, які стосуються цього питання, ми торкаємось таких питань як: загальна характеристика 60-тирічного китайського циклу, який японці у них запозичили; розподіл на місяці, сезони та дні; літочислення згідно з девізами імператорів та літочислення згідно з періодами правління імператорів.

Поступово в процесі накопичення знань нам «відкриються очі» на ті речі, які нам були не зрозумілими та доповнять вже ту скарбничку, в якій був певний об’єм цікавої та захоплюючої інформації.

Загальна характеристика 60-тирічного циклу

Найбільш рання запозичена японцями система датування взята з Китаю. Згідно з цією системою для позначення кожного року використовується комбінація з двох ієрогліфів. Перший з них – один з десятициклічних знаків, другий – відноситься до ряду дванадцяти знаків зодіаку.

Циклічні знаки називаються «дзіккан». Згідно зі стародавньою китайською натурофілософською традицією до них відносяться п’ять основних елементів: дерево(кі), вогонь(хі), земля (цучі), метал (ка), вода (мідзу). Кожен із «небесних стовбурів» в свою чергу, поділяється на два – старший брат (е) і «молодший брат» (то).

«Небесні стовбури» 甲乙丙丁戊己庚辛壬癸

Загальна назва знаків зодіаку – «дзюниси» («дванадцять земних гілок»). А саме – не (пацюк), усі (бик), тора (тигр), у (заєць), тацу (дракон), мі (змія), ума (кінь), хіцудзі (вівця), сару (мавпа), торі (курка), іну (собака), і (свиня).

«Земні гілки» 子丑寅卯辰巳午未申酉戌亥

Рік позначається поєднанням двох ієрогліфів – «стовбур» та «гілок». Через те, що гілок більше, то при згадці одинадцятого знаку зодіаку (собаки) відлік «стовбурів» починається з

«старшого брата» (киное). Таким чином, новий збіг першого «стовбуру» та першої «гілки» наступає через шістдесят років. Відповідно це і є повний шістдесятирічний цикл, згідно якому йшов відлік в давнину (прикл. див. табл.. 1).

Елементи (дзіккан)	Тварини (дзюнісі)	Назва року
Кі-но-Е (Старше Дерево)	Не (Миша)	Кі-но-Е-не
Кі-но-То (Молодше Дерево)	Усі (Бик)	Кі-но-То-Усі
Хі-но-Е (Старший Вогонь)	Тора (Тигр)	Хі-но-Е-Тора
Хі-но-То (Молодший Вогонь)	У (Заєць)	Хі-но-То-У
Цучі-но-Е (Старша Земля)	Тацу (Дракон)	Цучі-но-Е-Тацу
Цучі-но-То (Молодша Земля)	Мі (Змія)	Цучі-но-То-Мі
Ка-но-Е (Старше Золото)	Ума (Кінь)	Ка-но-Е-Ума
Ка-но-То (Молодше Золото)	Хіцудзі (Вівця)	Ка-но-То-Хіцудзі
Мідзу-но-Е (Старша Вода)	Сару (Мавпа)	Мідзу-но-Е-Сару
Мідзу-но-То (Молодша Вода)	Торі (Курка)	Мідзу-но-То-Торі
Кі-но-Е (Старше Дерево)	Іну (Собака)	Кі-но-Е-Іну
Кі-но-То (Молодше Дерево)	І (Свиня)	Кі-но-То-І

Місяці позначалися (і позначаються досі) порядковим номером - від 1 до 12. «Вставні» (або «додаткові») місяці (Дзюн або уруу), що позначаються через невідповідність місячного року сонячному, носять номер попереднього місяця. Кожній порі року відповідає 3 місяці. З настанням 1-го дня 1-го місяця починалася весна.

Крім того, знаки зодіаку застосовувалися для позначення часу (або, як ще кажуть, «варта») в добі. Тривалість китайсько-японської «варти» складає 2 години. Кожній з них приписувалися певні якості («досягнення», «успіх», «безлад» ітд.), Які співвідносилися з днями, рахунок яких вівся, починаючи з 1-го дня миші 11-й місяця, 1-го дня бика 12 - го місяця ітд. - Аж до 1-дня кабана 10-й місяця. Ця система, що використовувала також дані про час народження тієї чи іншої людини, широко застосовувалася в ворожінні. «Вартові», розписані по колу («по циферблату»), служили також для позначення напрямків. Наприклад «миша», відповідаючи «сторожі» «Опівночі», була так само покажчиком північного напрямку (прикл. див. мал. 1).

(мал.. 1)

Розподіл на місяці, тижні, сезони та дні

Місяці

Після переходу від місячного (східного) до сонячного (григоріанського) календаря (1873) японці були змушені дати місяцям зовсім інші, нові назви, щоб не плутати їх з колишніми, що йдуть корінням в глиб століть іменами. Після нетривалих дебатів вирішили просто привласнити порядкові номери з 1 по 12. Так вони і пишуть з тих пір ієрогліфами, скажімо, вересень - "один" + "місяць"(див мал.. 2).

(мал.. 2)

Старі ж назви майже вийшли з вжитку, зустрічаючись хіба що в традиційній літературі і інших жанрах національного мистецтва. Згідно з таблицею найчастіше вживаних назв місяців(див. табл.. 2), листопад - місяць роси, червень - місяць без води, серпень - місяць листя, а січень - місяць дружби і злагоди. Липень можна інтерпретувати, як "місяць поетичних змагань", коли за традицією влаштовувалися придворні турніри поетів, а грудень - як "місяць паломництва ченців".

Січень	муцукі
Лютий	кісарагі
Березень	яйон
Квітень	удзукі
Травень	сацукі
Червень	мінадзукі
Липень	фудзукі
Серпень	хадзукі
Вересень	нагацукі
Жовтень	камінадзукі
Листопад	сімоцукі
Грудень	Сівасу

(табл..2)

Насправді їх набагато більше. Причому, в різних місцевостях вживаються різні назви. Так, згідно з легендою, щороку на місяць десятий місяця всі синтоїстські боги збиралися в храмі Ідзумо-Тайся (преф. Сімане) на "професійну" сходку. Звідси і назва жовтня - місяць без богів, в той час, як в Ідзумо він, навпаки, називався місяцем богів (прикл. назв міс. табл.. 3)

Мацукі місяць дружби

Кісарагі місяць зміни одягу

Яои місяць росту (трав)

Удзукі місяць куща

Сацуки місяць ранніх посівів

Мінадзукі безводний місяць

Фумідзукі місяць любування місяцем

Хадзукі місяць листя

Кікудзукі місяць хризантем

Камінадзукі місяць без богів

Сімоцукі місяць інею

Сівасу місяць завершення справ

(табл..3)

Сезони

У стародавній Японії жили не тільки праведні ченці і войовничі самураї, але і працьовиті селяни. З року в рік, з покоління в покоління вони обробляли поля, вирощуючи життєво важливу культуру архіпелагу - рис.

У постійній боротьбі зі стихією, яка раз за разом обрушується на острови, руйнівні тайфуни і згубні посухи, з безлічі прикмет і спостережень в народі поступово склався сільськогосподарський календар (прикл. див. табл.. 4), з урахуванням якого й донині ведуться польові роботи.

Настали інші часи, країна перетворилася на індустріально розвиненого гіганта, але японці, як і раніше, практично повністю забезпечують себе рисом, незмінно слідуючи календарю предків. При цьому початок кожного сезону неодмінно згадується в газетних та телевізійних новинах.

(табл.. 4)

РІССЮН	4 лютого	"початок весни" – з цього дня починається весна
УСУЙ	19 лютого	"дощова вода" – сніг поступається місцем дощам, тане лід, перетворюючись у воду
КЕЙЧІЦУ	5 березня	"пробудження личинок" – комахи прокидаються від зимової сплячки та вилазять на поверхню землі
СЮМБУН	21 березня	"весняне рівнодення" – Сонце, рухаючись по екліптиці, проходить точку весняного рівнодення (90o); день рівний ночі
СЕЙМЕЙ	5 квітня	"ясне світло" – розпускаються набряклі бурульки, показуючи їхнє істинне «лице»
КОКУ-У	20 квітня	"дощі для злаків" – ростки злаків проростають після теплих весняних дощів
РІККА	5 травня	"початок літа" – з цього дня починається літо
СЬО:МАН	21 травня	"мала повнота" – рослини набуваються певних розмірів
БО:СЮ	6 червня	"повний колосок" – час посіву злакових
ГЕСІ	21 червня	"літнє сонцестояння" - Сонце максимально наближається до півночі; найдовший день в північ нічній півкулі
СЬО:СЬО	7 липня	"слабка спека" – завершується сезон дощів, посилюється спека
ДАЙСЬО	23 липня	"велика спека" – най спекотній період року
РІССЮ:	7 серпня	"початок осені" – з цього дня починається осінь
СЬОСЬО	23 серпня	"спадання спеки" – спека слабшає
ХАКУРО	8 вересня	"холодна роса" – посилюються признаки осені, починає випадати роса
СЮ:БУН	23 вересня	"осіннє рівнодення" - Сонце, рухаючись по екліптиці, проходить точку осіннього рівнодення (270o); ніч рівна дню
КАНРО	8 жовтня	"холодна роса" – перехід від пізньої осені до зими
СО:КО:	24 листопада	"поява інею" – проходять свіжі осінні дні; випадає роса.
РІТТО:	7 листопада	"початок зими" – з цього дня починається зима
СЬО:СЕЦУ	22 листопада	"малий сніг" – посилюються південні вітри
ТАЙСЕЦУ	7 грудня	"великий снігопад" – початок сніжної погоди
ТО:ДЗІ	21 грудня	"зимове сонцестояння" - Сонце максимально наближаться до Півдня, найкоротший день в північній півкулі
СЬО:КАН	5 січня	"малі холоди" – дужчання холодів
ДАЙКАН	21 січня	"сильні холоди" – найхолодніший сезон року

Дні

З XVI ст. в Японії поширилася стародавня китайська «шестиденка». Кожен день в ній відповідає певній характеристиці :

1. Сенсеніті - день, вдалий для термінових і офіційних справ.

2. Томобікініті - день вранці і ввечері щасливий, а вдень – навпаки. А також день, коли відбувається похорон, може викликати ще чиюсь смерть (тому в Токіо, навіть у наш час, крематорії в цей день не працюють).

3. Сембуніті - день, до півдня сприятливий для термінових і офіційних справ, після півдня - навпаки.

4. Буцумецуніті - день, нещасливий для будь-яких починань.

5. Тайанніті - день, щасливий для будь яких справ; часто весілля приурочують саме до цього дня.

6. Сякуніті - день, до півдня нещасливий для будь-яких справ, після півдня - навпаки.

Ці дні не повторюються механічно, а розподіляю особливим чином по днях місячних місяців.

Крім того, в Японії існує ще й «дев’ятиденка», заснована на вельми стародавньому способі ворожіння. Він полягає в тому, дев’ять назв зірок, складених з цифр від 1 до 9, і назв квітів (причому білий колір повторювався тричі), розміщую або в так званому магічному квадраті (де цифри від 0 до 9 розташовані так, що дають в сумі за всіма вертикалями, горизонталями і діагоналями число 15), або вісім навколо однієї в центрі, і з ними пов'язують триграми старовинної ворожильної книги «І-цзин», або п'ять елементів природи, і країни світла, або фази місяця тощо. Назви упорядковувалися в установленому порядку до року, місяця і дня місяці, і таким чином передвіщалася доля народила в такий-то день такого-то місяця.